Постать лучанина Ігоря Ольшевського,який сумлінно трудиться на ниві українського художнього слова,не тільки самодостатня,а й направду унікальна. І не лишень тому,що своє творче “я” він талановито,неповторно втілює в поезії,прозі,літературознавстві,критиці,публіцистиці. Передовсім ця унікальність полягає у в здатності побратима Ігоря,незважаючи на політичні бурі,нав’язувані владними режимами комплекси,літературно-мистецькі моди,залишатися собою,усвідомлюючи власну місію. Тому й він,будучи направду модерним у сприйманні Буття,водночас залишаються митцем-філософом,який має щастя і дар відчувати безперервність української літературної традиції.
Перейшовши рубікон 89-ліття,він живе любов’ю і талановито творить,осягає сутність буття та краси у своїх мелодіях. Володіючи унікальним даром,вдячно торує життєвий шлях,зцілюючи навіть збайдужілі душі дивовижно щемливими,глибинно ліричними піснями. А водночас він уміє ділитися сокровенним,озираючись і прожите та пережите. І це ще одна грань цієї Особистості.
Хвороба змусила рахуватися з нею і переглядати один з останніх матчів луцької «Волині» такого формату по телевізору. Західноукраїнське дербі 17 квітня чимось нагадало кориду. Волиняни здавалися пораненим звіром,десь невмілим,десь втомленим,але таким,що справді бореться за своє існування. Галичани ж були апатичним тореадором в лицарських обладунках,якого силоміць витягнули на арену.
Їхні земні шляхи завершилася. Однак феномен митця (тим паче того,хто залишив себе в кіно) не вміщається в хронологічні рамки персональних життєписів.
Собор Святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова у Луцькому замку – визначна пам’ятка історії та архітектури обласного центру.
18 березня йому виповнилося б 65. Однак «у кожного своя доля». За своїх 63,які судилося прожити,Борис Клімчук так багато зумів. Й передовсім,очевидно,саме завдяки незбагненній всемогутній науці любові,яку як син успадкував від світлої пам’яті батьків. Йому,вчителеві за першим фахом,цей набуток давав силу і «тримати удар»,і,не нарікаючи на обставини,в міру своїх сил і можливостей,працювати на Україну. Адже торував життєвий шлях,започаткований у рідних Волошках,що на Ковельщині,повсякчас пам’ятаючи про свій родовід,знаючи,що мусить конкретикою справ доводити вірність ідеалам та обов’язкам. Тож Благодійний фонд,який створив й очолював,невипадково - «Рідна Волинь». Тому й чи не найуспішнішим з-поміж вітчизняних голів обласних державних адміністрацій залишається,навіть відійшовши у вічність,саме він,Борис Клімчук. Той,який переконував власним прикладом,що «найголовніший критерій – це повсякденна наполеглива робота,щоб виправдати довіру волинян».
15 березня Волинський краєзнавчий музей запрошує на творчий вечір «З любов’ю до рідного Полісся» з нагоди 80-річчя Олександри Кондратович,українського етнолога,педагога,краєзнавця.