У нашій країні останніми роками усталилась традиція: кожну велику проблему не вирішувати з користю для людей,а з усіх сил «зажовувати» якомога довше і забалакувати якнайцинічніше,і (о,диво!) «піпл» звикає,призвичаюється і «хаває» (вибачте за парламентську лексику). Так було з війною (перепрошую,«АТО»),далі – з вартістю газу і тарифами тощо,але ці катаклізми і брутальна поведінка держави в особі «кращих із кращих» її представників так явно не демонстрували розколу українського суспільства на дуже бідних і надбагатих.
Минулого року Верховна Рада України встановила мораторій на вивезення деревини (лісу-кругляка). Корисність від такого кроку очевидна: той же ліс у вигляді навіть простих шпону і фанери коштує щонайменше у чотири рази дорожче. Меблі – в десятки разів! Вся країна очікувала створення умов для бурхливого розвитку деревообробної промисловості,тисяч нових робочих місць,істотного зростання доданої вартості і надходжень до скарбниці.
Чому в сусідній Польщі адміністративно-територіальна реформа загалом вдалася і дала поштовх до сталого суспільно-економічного розвитку,а в Україні – дякувати Богу,розпочалася,а коли і у що виллється – лише Богові й відомо (для прикладу,земельна реформа,яка у нас започаткована 1992 року,двадцять п’ятий рік поспіль «не ворушиться»: все дискутуємо «продавати-не продавати»,одночасно розтринькуємо і по-варварськи виснажуємо землю)? Спробую пояснити,чому.
Осінь. Селяни збирають врожай і оголюють землю. Практичні бізнесмени,які вміють заробляти на будь-чому,«милуються» українськими чорноземами та в своїй уяві малюють картини «купи-продай» і мимоволі підраховують мільйонні бариші. Верховна Рада України уже вкотре «тимчасово» продовжує мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до моменту запровадження достатніх законодавчих умов для цивілізованого ринку землі,але вперто прозорі правила гри не затверджує.
Після «гарячої фази» бурштинової війни,яка закінчилася взяттям під варту другорядних правоохоронців на Рівненщині,пристрасті вляглися,переляк минув,видобуток сонячного каменю відновився у попередніх обсягах. Слід зауважити лишень одне: заходи безпеки з боку копачів стали значно вишуканішими.
У Луцьку розпочалися масштабні роботи з капітального ремонту вулиці Лесі Українки та оголошено тендерні процедури стосовно реконструкції та капітального ремонту проспекту Волі (від вулиці Шопена до Київського майдану). Не вникаючи в естетичні,екологічні і практичні нюанси (на них упродовж тривалого часу наголошують громадські активісти),зупинюсь винятково на дотриманні вимог чинного законодавства.