Кононенко Ольга, Author at Волинь.Правда - Сторінка 106 з 106
17.02.2017
Опублікував Кононенко Ольга в 17.02.2017
Категорії

«…БО ХОЧЕТЬСЯ ЩОСЬ ПО СОБІ ЛИШИТИ»

Ці слова написав український письменник і журналіст Григір Мацерук у листі до свого однокурсника майже 30 років тому. Стільки ж його вже немає з нами. Але є дві книги новел,оповідань і повістей,їх головні герої - прості люди,які зустрічалися авторові за час його короткого земного життя у 80-х роках минулого століття. У цих роках і він назавжди залишився. 20 лютого 1954 року Григір Мацерук народився у невеличкому поліському селі Бучин Любешівського району,а 2 березня 1981 – відійшов у вічність. Доля йому вділила 27 років життя.

Сподобалась публікація?0
Читати далі
18.01.2017
Опублікував Кононенко Ольга в 18.01.2017
Категорії

ЦІЛЮЩА СИЛА ЙОРДАНСЬКОЇ ВОДИ

Ось і знову прийшла в наші домівки йорданська вода. Пригадую,коли була ще школяркою,бабуся на Водохреща зранечку йшла у храм Божий і приносила збанок йорданської води. Скроплювала оселю,давала кілька ковтків випити всім членам родини,обережно,аби не вихлюпнути жодної краплі. Набравши у долоньки освяченої води,ми вмивалися,щоб бути здоровішими,красивішими,щоб не боліла голова,були здоровими очі.

 

Сподобалась публікація?0
Читати далі
26.12.2016
Опублікував Кононенко Ольга в 26.12.2016
Категорії

Рукотворний дух Різдва або Вітання з поштової скриньки

Не знаю як ви,шановні читачі,а я вже давненько не отримувала новорічного вітання,написаного на листівці і вкинутого до поштової скриньки. Хоч і заглядаю до неї,але,крім рекламних проспектів і рахунків за «комуналку»,там давно вже не було конвертика з листівкою. Але тут же сама себе запитую: а я коли востаннє купувала таку листівку і комусь надсилала?

Сподобалась публікація?0
Читати далі
26.11.2016
Опублікував Кононенко Ольга в 26.11.2016
Категорії

Голодомор: спогади однієї родини

Село Мостове за 18 км від Анрушівки і за стільки ж Попільні Житомирської області. Це мала батьківщина моєї бабусі – Кращенко Ольги Григорівни. У сім’ї їх було десятеро,але до дорослого віку доросло лише троє дітей: моя бабуся Ольга,бабуся Катерина і дід Тихон. З розповідей бабусі знала,що її мама – Пелагея,коли сідали за стіл,акуратно змітала крихти хліба: це для моїх маленьких діток,казала. Тоді усі разом ішли на сільський цвинтар. Там від входу справа з 1933 року нікого не ховали. «Тут лежать мої діти»,- казала баба Палашка. «А ще півсела людей». Не дожила вона до того дня,як поставили на тому місці пам’ятний знак – 5-ти метровий хрест з написом «1931- 1933 рр.». Його власним коштом спорудив колишній житель Мостового учасник бойових дій,ветеран праці нині покійний Федір Микитович Глухоман. Про ті важкі роки згадувала моя бабуся Ольга так:

Сподобалась публікація?0
Читати далі
02.11.2016
Опублікував Кононенко Ольга в 02.11.2016
Категорії

Нічого не робіть такого,за що було б соромно

Якось прочитала фразу: «Зараз тільки лінивий не пише про Донбас». Але у ці дні Донбас,здається,відійшов на «задній план». Увесь Інтернет,ТБ,радіо,преса рясніють інформацією,коментарями,блогами,відгуками про оприлюднені статки високопосадовців. Шок! Щоправда,другий,перший «накрив» країну,коли побачили золоті батони Януковича і його соратників. Найбільша заслуга у донесенні цих повідомлень до глядача і читача,звичайно,ЗМІ. Щоправда,журналісти стримані у висловлюванні своєї думки,здебільшого надають можливість пересічним громадянам з пенсією у 1100 грн чи зарплатою у 3200 грн (поки що урядом обіцяною) дивуватися,критикувати,обурюватися. Хоч і самі журналісти в основному працюють за мізерні заробітки при нинішніх цінах на все.

Сподобалась публікація?0
Читати далі
14.03.2016
Опублікував Кононенко Ольга в 14.03.2016
Категорії

Життєвий набуток моєї Вчительки

15 березня Волинський краєзнавчий музей запрошує на творчий вечір «З любов’ю до рідного Полісся» з нагоди 80-річчя Олександри Кондратович,українського етнолога,педагога,краєзнавця.

Сподобалась публікація?0
Читати далі

Вибір редакції