Останні місяці в українському суспільстві пролетіли у шаленому темпі, і якось непомітно аномально тепла зима перейшла в аномально холодну весну. Взагалі, у нашому житті останнім часом надто багато аномального – насамперед, у виборчому президентському марафоні, коли сніг, який падає на розквітлі дерева абрикосу сприймається як дрібничка. І не дивно, адже ми стикнулися з такими проявами сюрреалізму, підміни понять, відволікання від сьогодення і перекручення життєвих принципів і понять, що для більш-менш цивілізованого суспільства цього непотребу було б достатньо на десятиліття вперед.

Так, нами маніпулюють, завантажують мізки абсолютно фейковою інформацією, дарують завідомо нереальні надії, спонукають до деструктивних дій і вчинків. Але, друзі мої, головна проблема в тому, що МИ ДОЗВОЛЯЄМО це з нами робити. Ми не хочемо включати мислення, інтелект, не бажаємо знати історичне минуле, і вже абсолютно не здатні спрогнозувати ситуацію принаймні на півроку вперед. Це НАША ПРОВИНА, і не варто шукати сторонні сили, які вкотре “несподівано прилетіли з Марсу в Україну”. Одна мудра людина сказала: “Немає держави без відповідального народу”. ВІДПОВІДАЛЬНОГО! Демократія передбачає як широкі права, так і не менш всеосяжні обов’язки. І тільки там, де дотримуються і одного, і іншого, там суспільство розвивається, люди почувають себе громадянами держави. Вони є СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИМИ.

Такий час і прийшов зараз в Україну. Кожен з нас повинен 21 квітня зробити соціально відповідальний крок. Вибір невеликий – не потрібно шукати прізвище свого кандидата серед 38-ми інших, а серед них – ще й дехто з однаковими прізвищами. Кандидати два – Зеленський і Порошенко. Саме так: або Зеленський, або Порошенко. І, насправді за цими двома прізвищами стоїть дуже багато на кону. Сьогодні я звертаюся до тих людей, які здатні критично мислити. Насамперед, до тих, хто у першому турі виборів голосував за кандидата, який не потрапив у вирішальний етап. Я сам відношуся до таких людей. Адже звертатися до тих людей, які або не хочуть, або просто неспроможні дослухатися до будь-яких логічних аргументів, сенсу переконувати просто немає. Але тим і відрізняється “гомосапієнс” від інших представників фауни, що здатний, оцінивши аргументи, обставини, вчинки, дії, переконання і плани кандидатів, прийняти для себе єдино правильне рішення. І головне – нести за нього ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Так, саме так – нести рівну відповідальність із обраним кандидатом за свій вибір – із своїми перемогами і поразками, здобутками і провалами, успіхом і розчаруванням. А ще за те, що недостатньо аргументував, не роз’яснив, не доніс власну позицію. Потім буде пізно. Аргументи типу “я за нього не голосував”, або ще гірше – “я на вибори не ходив” просто нікчемні. Тому питання водночас і дуже просте, і надзвичайно складне. ВІДПОВІДАЛЬНЕ! Або – або.

А тепер конкретніше. Так, ваш кандидат у першому турі не пройшов. Але в цьому є і свій позитив. Цілком логічно, що більшість людей у першому турі голосували за того, хто вам ближче за поглядами, переконаннями, аргументами, врешті – більш симпатичний. Однак, ми знаємо, що не буває все в житті так, як вам хочеться. І вже в другому турі необхідно абстрагуватися від особистих “захцянок”, “капризів”, а якщо серйозно – думати про те, що буде завтра. Який шлях обере очільник держави, куди він поведе за собою народ, що нас очікує як в найближчій, так і далекій перспективі. Ми не маємо права не думати про це. Адже за нами – глибинні коріння наших предків, тих, хто жертовно, ціною здоров’я і життя виборював незалежну Україну, єдину країну в світі, де державною мовою є українська, де лунають українські пісні, де мама колискову співає українською, врешті – де для українців рідний дім. Тому вибір дуже відповідальний. У зв’язку з цим не хотілося б детально розписувати переваги і недоліки обох кандидатів – за мене це краще зроблять відомі і не зовсім політологи, які володіють більшими масивами інформації, викладками різноманітних соціологічних агенцій та кулуарними даними. Я про інше. Давайте називати речі своїми іменами.

Порошенко. За час каденції було багато як позитивних, так і негативних рішень і вчинків. На жаль, у нашому суспільстві прийнято швидко забувати позитив (асоціація з ЄЕС, безвізовий режим, надання ПЦУ Томосу, курс на ЄЕС і НАТО тощо), а більш звертати увагу на негатив, якого було вдосталь. Але те, що це самодостатня фігура, яка здатна приймати державні рішення і нести за них ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, сподіваюся, заперечувати адекватні люди не будуть. Ми можемо спрогнозувати і чітко уявляти, куди буде рухатись Україна. А для того, щоб рух цей був правильним і поступальним, виборець дав Порошенку жорсткий урок у першому турі виборів. На Порошенку є зараз велика ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, покладена українцями. І це не перебільшення.

Зеленський. Давайте скажемо чесно – Зеленський просто НЕ ГОТОВИЙ до посади Президента України. Кожен з нас має певний життєвий досвід, і давайте скажемо самі собі – чи довірили б ми важливу справу людині, яка не хоче з вами спілкуватися, ховається від людей, є некомпетентною у багатьох сферах державного управління, не змогла (а точніше, свідомо не захотіла) вивчити державну мову, попередньою власною комерційною діяльністю принижувала Україну, насміхалася над учасниками Революції Гідності, виставляла “хохлів” на посміховисько. Всіх “горе-здобутків” і не перерахувати. І у “новій команді” Зеленського – такі знайомі і обридлі обличчя сумнівних осіб, які прагнуть реваншу. Іхні господарі – за спиною, напоготові.

Потрібно розуміти, що у сучасному світі вибір невеликий: або європейська спільнота, або “московське болото”. У нашій ситуації – або Порошенко, або Зеленський. На жаль, або на щастя – іншого немає. Вибір – за вами!

Юрій Онищук