Депресія – звичне явище серед сучасної молоді, адже нагромадження проблем призводить все ж таки до певного нервового зриву. Це не залежить від віку чи статі, просто буває такий період, коли людина стає заручником своєї сутності.
Як настає депресія? Поступово, а потім раптово. І ось одного ранку ти прокидаєшся і боїшся жити далі. Це не явище, не ознака, це стан, при якому людина сприймає все в чорно-білих тонах. Це крик забутої і запилюженої душі.
Бути сильним завжди – неможливо. Людська стійкість легко ламається, але довго реабілітується. Тому депресія – це процес відновлення того ТЕБЕ, який раніше міг посміхатись життю. В цей період люди хочуть відгородити себе від зовнішніх загроз, не розуміючи, що варто боятися лише себе. Немає гіршої в’язниці, ніж у власній голові.
Депресія вбиває бажання до всього, породжує самотність, примусово бере тебе в заручники. Її можна назвати хворобою, ліків від якої немає. Збудником цієї хвороби може бути що завгодно, адже імунітету до депресії немає. На що вона схожа? Це як тонути і, крім того, бачити, як інші навколо тебе дихають. Ти розумієш, що біля тебе повно людей, які можуть врятувати, але ти не впускаєш їх за рамки свідомості.
Іноді через будь-яку проблему людина миттєво впадає в депресію. Не можна марнувати час, якого і так досить мало, на постійні стреси. Не можна ламати себе через дурниці, адже хто знає, як буде тяжко вибратись. Вона дозволяє все переосмислити, але також може зіграти у злий жарт.
Вихід: знайти в Інтернеті 10 порад, як врятуватись від депресії. Допомоги психологів, порятунок вітамінами, прогулянки з друзями і тому подібне. Воно реально може допомогти? Людина сама запрограмувала себе на стан повного забуття та ізолювалася від всього хорошого. На відновлення потрібен час, щоб набратися сил та йти далі. Але все це вона повинна зробити самостійно у зворотньому процесі.
Депресія ж насправді – це період, коли дуже хочеться щастя, але реальність душить і не дає вдихнути цього солодкого диму. Проте це не деградація, це внутрішня спустошеність, яка можливо дає шанс наповнитись чимось потрібним.
З часом приходить усвідомлення того, що жити треба легше, простіше, або ж просто – треба навчитись жити!
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook
1 Comment
Справді, вік живи (чи скільки суджено) – і вік учись. Зазвичай – на власних помилках. А з депресивним станом, коли перебуваємо в інформаційному полоні (культивується негативізм, невпевненість, беззахисність і т. д. ), найлегше боротися тим, хто живе вірою. Християнин просто не пустить у своє “Я” зневіри, відчаю, байдужості, а торуватиме шлях, дякуючи за іспити і шанс їх гідно скласти. А для тих, хто зациклений на телезомбоскриньках, просто треба вимкнути телевізор, зайнятися фізичною працетарапією, погомоніти з позитивними (не вампірами-плакальниками) людьми. А для тих, хто зависає (тікає від сьогодення) в інтернетпросторі, – відкласти смартфони, подивитися в очі один одному, почути один одного…
Але все одно залишатиметься багато “але”. Йдеться ж бо про душу людську. Спасибі Златі за цікавий (лаконічний та актуальний) текст.