Одіозний законопроект №7220, зареєстрований на сайті Верховної Ради, викликав величезну бурю емоцій в українців. Бо стосується він змін у правилах співжиття людини і її чотирилапих друзів. Група «просунутих» нардепів вирішила взятися за наведення порядку в утриманні котів і собак, щоб і в цій царині наблизити Україну до цивілізованих країн. Якщо йдемо до Європи, то й ставитися до домашніх улюбленців теж треба відповідно. Але чому пропозиції депутатів викликали такий шквал критики пересічних українців, які звинуватили наших законотворців ледь не у фашизмі?

Те, що такий закон давно назрів, ніби й не заперечуємо. Особливо тоді, коли якийсь пес без намордника загризає людину на вулиці чи калічить дитину. Величезна кількість бездомних тварин, нестача притулків для чотирилапих відразу впадає в очі іноземцям, які приїздять в Україну. Раз по раз виникають скандали із сердобольними бабцями, які влаштовують у своїх квартирах і будинках імпровізовані притулки для собачок і котиків, викликаючи спараведливе невдоволення сусідів. У цілому чимало норм цього законопроекту справді потрібні нашому пострадянському суспільству, де
проблема утримання домашніх тварин давно перестала бути особистою справою окремо взятого громадянина.

Так, практика створення реєстру домашніх тварин з обов’язковою їх реєстрацією та чипуванням існує у багатьох країнах світу. Отримає ваш пес номерок на нашийник — і вже не відкрутитеся, що це не ваш собака. Купив собачку чи котика — за 5 днів маєш зареєструвати. Переїхав кудись із своїм
улюбленцем — теж мусиш зареєструвати за 5 днів у ветеринарній службі. Коштувати це задовлення для українців має 170 гривень. Заплатив — і маєш спокій. Але депутати так суворо виписали всю цю процедуру, ніби мова йде про не про домашніх улюбленців, а рестрацію зброї. Чому 5 днів, а не впродовж місяця? І чому під цю норму потрапили й коти, чим українські пухнастики так
розсердили парламентарів, якщо у більшості країн Європи пухнастиків не треба реєструвати?

Якось важко уявити, що пересічна наша бабулька, особливо сільська, яка тримає вдома котика чи собаку, піде його реєструвати, виклавши зі своєї невеличкої пенсії 170 гривень за голову. А ще раз у три роки поїде з ними у ветеринарну клініку для огляду, як того вимагає законопроект. Зоозахисники підрахували, що запровадження обов’язкової рестрації домашніх тварин, а їх у нас 11 мільйонів (8 млн. котів і 3 млн. собак) поповнить бюджет на 2 мільярди гривень. Чим не гроші, зароблені на рівному місці? З працюючих пенсіонерів вже не можна 15 відсотків пенсії забирати, тепер з котиків і песиків знімемо. А в законі ще й «інші тварини» фігурують, може скоро дійде черга і до хом’ячків, морських свинок, кроликів,папужок, вони ж теж домашні. До речі у деяких країнах реєстрацію тварин здійснюють безкоштовно і роблять це за свої кошти громадські організації.

Особливо гаряче обговорюють соцмережі дискримінаційні моменти нового законопроекту. Нардепи пропонують запровадити обов’язкову кастрацію і стерилізацію не лише всіх безхатьків, а й всіх не породистих котів і собак. Тобто якщо у вас вдома живе простий дворняжка чи котик без документів про породу, ви зобов’язані будете їх стерилізувати. За відмову це зробити вам загрожуватиме штраф від 3,4 тис. грн. до 20,4 тис. грн, тобто штраф для першого разу більший, ніж мінімальна зарплата українців, а при повторній відмові викладете майже тисячу доларів. Таких сум штрафів навіть у багатій Європі собі не дозволяють! Водіїв, які п’яні сідають за кермо і становлять потенційну загрозу життю людей, в Україні карають куди меншими сумами. Невже непородистий котик чи собачка несе більшу загрозу українському суспільству, ніж водій-убивця? Наші законотворці вирішили заборонити вухастим і хвостатим «без пачпорта» взагалі народжувати. Якщо ваша кицька вдома народить чи собачка ощениться — теж платити доведеться немалу суму: за розведення домашніх тварин «без породистої цінності» передбачається штраф від 5,1 до 20,4 тис. грн, а за продаж котів і собак з рук без документів — від 340 грн до 20,4 тис. грн. Продавати домашніх тварин будуть тільки спеціалізовані розплідники і тільки породистих. Прості Сірки і Жучки, за уявленнями авторів законопроекту, через років десять мають остаточно в Україні вимерти й тоді проблема безпритульних тварин і притулків сама собою вирішиться. Ніби геніально, але…

Ця норма законопроекту особливо обурює людей, бо не може порода бути приводом для дискримінації. Мало того, що все це неетично, ще й на гітлерівську доктрину про чистоту раси подібне. У всьому світі якось уживаються породисті й прості пси, модні коти з документами і звичайнісінькі пухнасті улюбенці без породи. І всім вистачає місця у цьому світі. Он у президента Франції Макрона пес, взятий із притулку, дозволяє собі пісяти на позолочений камін у Єлісейському палаці — і нічого! У Німеччині, де «вухасто-хвостате» законодавство дуже суворе, бездомних
котів не чіпають. У Варшаві, до прикладу, теж їх не знищують дотла, бо вони корисні для міста, ловлять мишей і щурів. Хоча програма стерилізації існує і діє. є, але не так, як пропонують наші нардепи. У США обов’язковій стерилізації підлягають коти й собаки, яких власники забирають із притулку. У деяких країнах, щоб заохотити власників тварин йти на цей вимушений крок, зменшують суму внеску за рєстрацію і виділяють кошти на стерилізацію. У нас мало того, що все хочуть покласти на плечі господарів тварин, ще й штрафами захмарними лякають. До чого призведе це залякування та непродумані законодавчі норми, можна тільки здогадуватися. На вулицях бездомних псів і котиків ще побільшає, бо люди відмовлятимуться від домашніх улюбленців, щоб не платити таких великих грошей. Кияни пам’ятають, як за Леоніда Черновецького вже вводили податок на домашніх тварин і до чого це призвело. Люди вивозили в приміські села навіть породистих псів і там кидали. Цей законопроект не для країни, де 80
відсотків населення живе на межі бідності, умудряючись при цьому ще й співчувати і любити братів наших менших. За це треба не карати, а виховувати культуру цього співжиття не тотальними заборонами й штрафами, а виваженими адекватними кроками. А щоб навчити наших «собачників» ходити з пакетиками й совочками для прибирання собачих «мін» — треба не один рік і не два. Самі штрафи цю культуру не виховають, бо і в Європі на вулиці можна вступити в собаче лайно.

А пропозиція нардепів покласти контроль за виконанням цього закону на поліцію, взагалі викликала істеричний сміх. Замість того, щоб ловити бандитів, корупціонерів, боротися з вуличною злочиністю, поліціянти мають ходити по квартирах і перевіряти, чи в належних умовах утримується кицька,
чи є в неї нашийник і чи не завагітніла вона часом від непородистого кота, бо їм, непородистим, плодитися закон забороняє. Що нанюхалися депутати, коли писали ці дурниці? Таке враження, що закон цей у такому вигляді вони підготували, аби насмішити й відволікти трохи українців від повсякденних проблем. І їм це вдалося. Питання, чи позбавлять українських Мурчиків і Сірків, яким не пощастило (а може навпаки) з продистими батьками, права на продовження роду, поки залишається відкритим. Невже березневі котячі концерти з прогулянками на даху скоро геть відійдуть у минуле і закоханого вусатого будемо бачити тільки у фільмах і мультиках?

Ніна РОМАНЮК