Найкращі воїни – романтики. Ні, я не про хлоп’ят і чоловіків, які роблять приємності своїм половинкам, купуючи квіти та влаштовуючи оригінальні побачення. Романтик справді поняття невід’ємне від любові, але не лише від любові-кохання ….

Спочатку ти ростеш маленьким мрійником, дивишся по чудо-ящику американські блокбастери та російські мелодрами. Кевін Костнер рятує Вітні Г’юстон від маніяка, прикриваючи власним тілом – значить так треба. Жінки чекають на пілотів-героїв, які обороняють Перл Харбор – значить це круто. Леонардо ді Капріо гине в крижаній воді в ім’я великої любові. Невже вмирати можна лише за любов?

Поки твої однолітки бавляться в «контри» і «джетеа», ти мрійливо «куриш» соломинку вчора змолоченої пшениці, а згодом – знаходиш тоненьку дерев’ячку і на верхньому піщаному шарі землі мрійливо малюєш своє майбутнє.  Можливо недолуго, але по-дитячому щиро. Якась миттєвість і ти немов навіжений зриваєшся з місця і тією ж дерев’ячкою розстрілюєш друга, уявляючи, що це автомат. А мрія так і лишається піщаною…

Минають роки. Ти виростаєш і більше не можеш називати себе мрійником. Хоча, ти і до того себе так не називав, бо не знав, що це в біса таке. Ти просто був ним по факту ,а не тому, що це хороше слово. З маленького мрійника  ти перетворюєшся в романтика. Романтика ідеї, стосунків, держави…

Ти набагато більше, ніж патріот. Такі як ти починають революції, але не знають як їх завершити. Вони заходять в ради, де їм не раді. Там підіймають руки і кидаються шапками, виділяють мільярди на війну з тим, кого досі не називають агресором. Вибір в тебе невеликий: або стати системним гравцем і робити все за інструкцією, або гордо піти і сподіватися, що наступного разу таких як ти буде мінімум двоє.

Тобі не здалось: таких як ти часто використовують в корисливих цілях, але ви цього часто не помічаєте. Ви думаєте про ідею.  Люди знизу, а ідея зверху. Саме тому брехні та корисливості і не видно. Романтики хочуть, щоб всім було добре, але вони часто не знають, як це зробити. Вчаться на помилках і часто їх повторюють знову.

Романтики легко запалюються ідеями і швидко згасають в разі невдач. Але вони ніколи не віддадуть свого. Такі до останнього борються за сім’ю, навіть якщо вже немає за що боротися. Вони хочуть побудувати державу і б’ються проти різнопартійних вітряків і санчо-панс з мільярдними статками. Втомившись від всього вони беруть в руки автомати, щоб захистити тих, хто їх не цінує. Романтики вони такі…

Проходить багато років. Ти все той же хлопчина. Замість джинсового комбінезону на тобі військова форма. Ти знову малюєш дерев’ячкою на піску свою мрію. Знову до тебе хтось підкрадається, але це не друг і стріляє він не шматком дерева. Він хоче знищити все, про що ти мріяв ще тоді малим хлопцем. Хай там що, але він цього не отримає. Навіть якщо твій вчинок ніхто не оцінить – ти залишишся вірним ідеї, державі та коханій.

Романтики воюють найкраще, бо воюють за любов…

І буде легше їм

Тим, хто піде за ним по слідах

Зграями й одинаками…

Андрій Мошкун