Літо для мене це не синонім відпочинку. Минулого року взагалі не вдалося побувати десь на озері чи річці, не говорячи про море. Але мозок бажав перезавантаження на кілька днів. Озеро, пісок, палюче сонце і холодне мохіто: стандартний набір, якого так не вистачало ці місяці.

Яким же було правильним рішення покинути соцмережі на три дні і сказати «привіт» нашому красивому волинському морю. Світязь завжди людний і теплий. Занадто людний, адже «скільки людей – стільки машин». Ніде яблуку впасти: затори, спека, «мурашник» на пляжі. Люди ніколи не втомлюються відпочивати.

Яких тільки компаній не побачиш на Світязі, можна серіал знімати. Першого дня нас оточували справжні «Свати». Компанія старших людей (кожен зі своєю половинкою), і розмови були такі, наче з популярного серіалу. Один літній чоловік сказав своїй коханій: «Приїхала на Світязь і тиск пропав, а так жалілася». Може, заради цього і варто було їхати. Покупалися, випили і на бік, поки сонце не підсмажить задоволені та охмелені обличчя. Приємно стає, що люди в такому віці не втрачають ні почуття гумору, ні бажання весело проводити свій час.

Другого ж дня довелося «сусідувати» з такою «народною» компанією кумів. «Свати-2. Перезагрузка», подумала я. Жінки хоч і лежали найближче до озера, але у воду так і не заходили. Накрили «поляну» і вели душевні розмови.

Серія третя. Ганебна, я б сказала. Ми були з двома маленькими дітьми, а вони тільки й чули, що лайку від молодих дівчат, які сиділи в компанії парубків. Буквально через три слова – «матюки» на півпляжу. В одній руці пляшка, в інший – сигарета. Відпочинок…

Тільки зараз помітила, що це своєрідна драбинка поколінь і сумно через те, що старші люди більш культурні і більш виховані, ніж молоде покоління. На щастя, на базі, де ми жили у нас були добропорядні сусіди, які склали компанію у вечірніх посиденьках, та ще й залишили сюрприз у нас під дверима. Варені раки у капелюшку – це так мило.

Чомусь не хотілося гучних гулянь і нічних дискотек. Такий от щасливий відпочинок у сімейному колі. Три дні – це мало, але 5 було б забагато. Встигли і попірнати, і згоріти (навіть розрекламована натуральна продукція не врятувала від пекучих променів), і потрапити під зливу, і змерзнути.

І ось сиджу я вся як варена сарделька, бо хотіла засмагнути за два дні на все літо. Треба вибирати для відпочинку лише правильну погоду і правильних людей. І неважливо де ти: в горах, на морі, на озері чи у лісі, аби в компанії почуватися, як вдома.

Відпочивши один раз влітку, не зможеш зупинитися. Робота забирає майже весь вільний час і якщо хтось думає, що сидіти за комп’ютером – це дуже легко, то аж ніяк. Хочеться інколи поїхати на тиждень-два далеко-далеко в гори, аби чути лише шум дерев і вітру. Відпочинок це не гулянка у шумній компанії, це коли відпочиває мозок і легко на душі. Треба, щоб вітер був не в голові, а порушував тишу океану, біля якого хочеться проводити дні або ж тижні бажаного відпочинку.