Цими днями відійшов у Вічність до Господа видатний служитель Української Православної Церкви – митрополит Волинський і Луцький Ніфонт, і про цього архіпастиря цілком можна сказати, що був він духівник від Бога, який усе своє життя поклав на вівтар служіння Православній Церкві та українському народові.n nНародився майбутній владика у селі Галина Воля Старо-Вижівського району Волині. Залишившись ще у два роки круглим сиротою, майбутній архієрей (тоді Василь Солодуха) відчував особливу опіку і любов Господа, яка, зокрема, проявлялася і як через допомогу добрих людей, так і через поради перших духовних наставників. І у юнацькі роки, вже після служби в армії, Василь Солодуха вирішив обрати шлях служіння Богу і Церкві у сані священика. Тоді, у часи державного атеїзму, це був сміливий крок, і у 1970 році юнак поступив на навчання у Московську духовну семінарію. Варто зауважити, що благословення на вступ він отримав від нині вже шанованого у лику святих преподобного Амфілохія Почаївського.n nПід час навчання у семінарії Василь Солодуха сумлінно засвоював богословські знання, також ніс послух іподиякона у патріарха Московського і всієї Русі Пимена. У 1974 році він закінчив Московську Духовну семінарію і цього ж року поступив у Московську Духовну Академію, яку закінчив у 1979 році. Обираючи шлях і спосіб служіння Церкві, Василь Солодуха вирішив стати на дорогу чернецтва, і 20 березня 1974 року під іменем Ніфонт (на честь святого преподобного Ніфонта єпископа Новгородського і чудотворця Києво-Печерського) прийняв монаший постриг у Троїце-Сергієвій Лаврі. 15 квітня цього ж року патріархом Піменом монах Ніфонт був рукополождений в ієродиякона. 26 лютого 1977 роком в Покровському академічному храмі Троїце-Сергієвої Лаври архієпископом Дмитрівським Володимиром (Сабоданом) – майбутнім митрополитом Київським всієї України,предстоятелем Української Православної Церкви, ієродиякон Ніфонт був рукопокладений в ієромонаха (монах-священик) і направлений на служіння у Волинську єпархію – на рідну Волинь.n nЗ 1977 по 1990 роки отець Ніфонт був настоятелем Свято-Троїцького храму села Рудка-Козинська Рожищенського району. З перших днів душпастирського служіння отець Ніфонт полюбився парафіянам як гарний проповідник, чуйний до потреб віруючих пастир, та досвічений духівник. Проповіді отця Ніфонта запалювали серця вірних любов’ю до Бога, укріпляли їх і вірі. Мало того, цей священнослужитель став відомим, по пораду до нього та аби послухати його слова приїздили люди з усього тодішнього Радянського Союзу. Звісно, такий активний священик звернув на себе увагу тодішнього КДБ і йому довелося витерпіти багато труднощів. Отця Ніфонта і залякували, навіть були спроби оббрехати його на шпальтах газет. Але попри утиски, священик ніс людям слово Боже, благословляв молодих людей на вступ до духовних навчальних закладів, і багато його духовних чад, таким чином, самі ставали священиками. Багатьох людей тоді отець Ніфонт привів до Бога, до віри і Церкви Православної.n nУ 1990 році Рішенням Священного Синоду УПЦ архімандрит Ніфонт був призначений єпископом Хмельницьким і Кам’янець-Подільским, і цього ж року відбулася у Свято-Володимирському кафедральному соборі Києва його архієрейська хіротонія. З час свого єпископского служіння на Хмельничині упродовж 1990 -1992 років владика Ніфонт освятив багато нових храмів і цей час був періодом справжнього відродження там повноцінного церковного життя.n nЗгодом, вже у серпні 1992 року, відповідно до Указу Священного Синоду Української Православної Церкви, єпископ Ніфонт був переведений на Волинську кафедру. Так розпочався період основного архіпастирського служіння владики Ніфонта на рідній Волинській землі. 28 липня 1993 року він був возведений в сан архієпископа, а у 11 квітня 2001 року – у сан митрополита.n nЧас архіпастирського служіння владики Ніфонта на Волині став періодом розквіту і торжества Православ’я на Волині, коли після десятків років панування безбожництва тут відродилося повноцінне церковне життя. Це відродження почалося ще наприкінці 80-х років, втім саме за час перебування владики Ніфонта на кафедрі воно досягло своєї кульмінації. Це був час, коли була освячена велика кількість нових храмів, як новозбудованих так відроджених з руйнації та запустіння, час коли на Волині відродилися монастирі і чернече життя. Владика Ніфонт рукоположив багатьох священиків, які майже усі були випускниками, відродженої у 1990 році, Волинської духовної семінарії. Завдяки турботам владики ця духовна школа, переживши трудноші 90-х років, випустила багатьох служителів Православної Церкви, які нині трудяться на ниві Христовій, і процес виховання у стінах цієї духовної школи майбутніх священнослужителів зі значними успіхами триває і розвивається.n nОсобливо помітним є благодійницький напрямок церковного служіння у Волинській єпархії. Саме з благословення владики Ніфонта були започатковані щорічні Різдвяний благодійний концерт зі збору коштів для дітей-сиріт та благодійний фестиваль «Волинський благовіст». З часу початку неоголошеної війни на сході України, у Волинській єпархії була започаткована робота з допомоги українській армії та вимушеним переселенцям.n nВ останні роки свого життя і служіння владика Ніфонт потерпав від хвороби, втім не залишав поза увагою справ управління Волинською єпархією, якою нині керує один з його духовних час і вихованців – теперішній єпископ Волинський і Луцький Нафанаїл. Після того як, за станом здоров’я, 18 жовтня 2016 року рішенням Синоду УПЦ митрополит Ніфонт був звільнений від управління Волинською єпархією, він ніс служіння настоятеля Сявто-Покровського кафедрального храму Луцька.n nЗвістка про смерть митрополита Ніфонта сумом охопила серця усіх православних волинян, які знали і любили свого архіпастиря. Тепер наш край має молитвенника перед Богом, який тепер вже у Вічності, молитиме Господа за нашу Волинь та за усю нашу неньку Україну яку він, як патріот, щиро любив.n nДо Господа відійшов великий духівник, який увійшов у новітню історію Православ’я на Волині як визначний архіпастир, проповідник та благодійник.n nВічна пам’ять спочилому архієрею.