Кожен із нас намагається торувати свій життєвий шлях по-своєму.  Попри мільйони настанов, які вважаються мудрими, ми  чи не останньої земної хвилини залишаємося у статусі sempertiro–завше учнів. Та вчимося зазвичай на власних падіннях, помилках.

Зрештою, як мовив наш національний геній, – «у кожного своя доля».  При цьому «рецепт» істинності (справжності)   давно відомий, він лаконічно сформульований майже два тисячоліття тому  як заповідь любові.

Тим не менше, ми  (кожне покоління, кожен персонально) приречені на пошук себе у мінливому океані суєти. Тож, можливо,  комусь не стануть зайвими молитовне зізнання жінки, яку в іпостасі святої  матері Терези вшановує найчисельніше християнська конфесія,  а також чоловічої  «буддистської компанії», що найменовується тибетськими  мудрецями.

У молитві матері Терези значиться:«Я просила Бога забрати мою гординю, і Бог відповів мені – ні. Він сказав, що гординю не забирають – від неї відрікаються.

Я просила Бога вилікувати мою прикуту до ліжка дочку. Бог сказав мені – ні. Душа її в безпеці, а тіло все одно помре.

Я просила Бога подарувати мені терпіння, і Бог сказав – ні. Він сказав, що терпіння з’являється в результаті випробувань – його не дають, а заслужують.

Я просила Бога подарувати мені щастя, і Бог сказав – ні. Він сказав, що дає благословіння, а буду я щаслива, чині – залежить від мене.

Я просила Бога вберегти мене від болю, і Бог сказав – ні. Він сказав, що страждання відволікають людину від світських клопотів і приводять до Нього.

Я просила Бога, щоби дух мій ріс, і Бог сказав – ні. Він сказав, що дух має вирости сам.

Я просила Бога навчити мене любити всіх людей так, як Він любить мене. Нарешті, сказав Господь, ти зрозуміла, що потрібно просити.

Я просила терпіння – і Бог послав мені випробування, щоб загартувати мене.

Я просила мудрості – і Бог послав мені проблеми, над якими потрібноламати голову.

Я просила мужності – і Бог послав мені небезпеки.

Я просила любові – і Бог послав нещасних, яким потрібна моя допомога.

Я просила благ – і Бог дав мені можливості.

Я не отримала нічого з того, що хотіла –

Я отримала все, що мені було потрібно!

Бог почув мої молитви».

Нагадаємо,що мати Тереза(Агнеса Гонжа Боякшу, алб.AgnesGonxhaBojaxhiu; *26 серпня, 1910 — †5 вересня, 1997) — католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік. Впродовж понад сорока років допомагала злиденним, хворим і сиротам у місті Колката в Індії.

Натомість  тибетські мудреці запропонували свою інструкцію до життя. Кожен із її приписів пронумерований.
1. Подобається – скажи.

2. Не подобається – скажи.

3. Скучаєш за  кимось – зателефонуй.

4. Не зрозуміло – запитай.

5. Хочеш зустрітися – запроси.

6. Хочеш щось – попроси.

7. Ніколи не сперечайся.

8. Хочеш бути зрозумілим-поясни.

9. Якщо винен, – відразу скажи про це і не шукай собі виправдання.

10. Завжди пам’ятай, що у кожного своя правда і вона часто не збігається з твоєю.

11. Не спілкуйся з поганими людьми.

12. Головне в житті – це любов, все інше -суєта.

13. Проблеми людини знаходяться тільки в її голові.

14. Навколишній світ не злий і не добрий, йому все одно, є ти чи ні.

15. Постарайся отримувати задоволення з кожної події.

16. Завжди пам’ятай, що іншого життя у тебе не буде.

17. Не будь занудою.

18. Пам’ятай, що ти нікому нічого не винен.

19. Пам’ятай, що ніхто тобі нічого не винен.

20. Не шкодуй часу і грошей на задоволення для пізнання світу.

21. У житті завжди розраховуй тільки на себе.

22. Вір своїм відчуттям.

23. З жінками (втім, і з чоловіками), як і з дітьми, будь терплячим і трохи поблажливим.

24. Якщо у тебе поганий настрій, подумай, що коли ти помреш, то у тебе і
цього не буде.

25. Живи сьогодні, тому, що вчора вже немає, а завтра може і не буде.

26. Знай, що сьогоднішній день – це найкращий день.

Звісно ж, ці та інші думки – це далеко не істини в останній інстанції. Але якщо вони комусь допоможуть, то й «збирачеві» цих одкровень буде  життєдайно-світло.

Віктор Вербич