На матчі «Динамо» проти «Чорноморця» на трибунах можна було побачити банер,який фанати адресували певним футбольним особам. «Перебіжчик гірше за ворога. Гроші не замінять честі»,- йшлося у зверненні. Як виявилося,серед адресатів був і екс-капітан збірної України з футболу,волинянин Анатолій Тимощук.
 
На своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» ультрас також написали: «Перебіжчик гірший за Ворога. Гроші не замінять Честі». Ідея створення такого банеру виникла вже давно.
 
Публічні особи,які ще вчора були для багатьох українців кумирами,вже сьогодні їдуть за кривавими грошима до офіційного Ворога. Всі дії таких перебіжчиків викликають лише обурення,зневагу та бажання позбавити їх громадянства України.
 
Як пояснили кияни,ключовим моментом для візуального оформлення соціального протесту стали 2 події. Перша – перехід А. Громова в російський футбольний клуб (до того ж з комуністичною радянською назвою «Крылья Советов»). Друга – працевлаштування А.Тимощука в клубі «Зеніт».
 
Про другу,власне,і поговоримо. Період війни визначальний із багатьох сторін. В такий час особливо видно «ху із ху»,хоча,звісно,і спекуляцій вистачає. За роки протистоянь на східних рубежах України багато українських футболістів яскраво висловлювали свою підтримку армії,чим заслужили респект від вболівальників. Непогодов,Зозуля,той же Федецький…
 
Чутки про те,що Тимощук працюватиме у російському «Зеніті» були вже давно. Фактично,протягом року футболіст мав час для роздумів. Та і багато наочних прикладів,здавалось би,мали продемонструвати Анатолію,що так робити «но-но». Ті ж Девіч і Селезньов,які виступаючи в Росії не отримували виклику до лав національної збірної. Проте сталося так як сталося: лучанин Анатолій Тимощук – помічник Мірчі Луческу у російському «Зеніті.» Поки лише за повідомленнями ЗМІ,але ж диму без вогню не буває.
 
На захист Тимощука можна навести декілька аргументів. Найвагоміший з них – спорт поза політикою. Згоден. Маленьке уточнення,війна не політика. Окупанти прийшли на нашу землю,і заробітки у логові ворога,як мінімум,виглядають нелогічно. В кишеню,звісно,не заглянеш,але дуже сумніваюся,що людина,яка виступала в «Шахтарі»,«Зеніті»,«Баварії» та «Кайраті»,не найбідніших клубах,відчуває проблему з фінансами.
 
Аргумент №2 – досвід. В кого,як не у досвідченого Луческу,набиратися тренерської майстерності. Тут хочеться згадати приклад Шевченка та інших українських «коучів»,які стажувалися в європейських спеціалістів і в чемпіонатах Старого світу. Зрештою,не впала корона у того ж Андрія Вороніна,який для початку вирішив потренувати скромний клуб із,здається,шостого за ліком німецького дивізіону.
 
Можна знайти багато інших аргументів,але зрозуміти вчинок Тимощука доволі важко. Впевнений,що відреагують на нього і ультрас луцької «Волині». Не буду брати на себе роль судді чи Господа-Бога,але розумів же кеп,які наслідки будуть. Напевно,знав Анатолій і про позицію ще одного відомого луцького футболіста Федецького,який не піддався на заманливі мільйонні пропозиції московських клубів. Як на мене,краще вже було «стати Зозулею»: постраждати за ідею,але показати патріотизм і приклад для мільйонів українців. Як би там не було,але ж не дарма кажуть «Не судіть і не судимі будете». Чекаємо офіційних коментарів від Тимощука.