Чому такі порівняння? Почнемо із тореадора. Перед матчем всезнаюча футбольна сорока принесла команді із Львова невтішні вісті із Кіровоградщини: тамтешня «Олександрія» по-футбольному «віддубасила» луганську «Зорю»,а це означало,що єврокубковий забіг для «Карпат»,фактично,завершився. Команда Беззуб’яка і справді виглядала беззубою. Хоча тут проблема не в одному матчі. Весняні «Карпати» – бліда тінь команди часів Йовічевіча. Не хотілося б кидатися гучними фразами,але банер із прізвищем хорватського тренера як мінімум свідчить про те,що саме патріотичного балканця знову хочуть бачити на тренерські лаві. Як би там не було,але у звітному матчі «Карпати» ігровими якостями аж ніяк не здивували. Думається мені,що лише багаточисленна підтримка власних фанів змушувала львів’ян не уникати боротьби і дещо попітніти. Безколірна пляма у грі «карпатівців» – Артур Карноза. Півзахисник мав єдину небезпечну нагоду засмутити Шуста,але не влучив у ворота. До того Артур намагався здивувати всіх акторською майстерністю,намагаючись відверто намалювати порушення правил.
Повернемося до волинського звіра. Таке порівняння не через те,що луцька команда на дві голови переграла своїх суперників. Волиняни,без сумніву,були сильнішими у цьому матчі. Виграти команді Кварцяного не дозволила її величність фортуна та непрофесійність арбітрів матчу,які не зарахували два чистісіньких голи господарів. Звір не за результатом,а за характером. «Хрестоносці» не виглядали командою,якій нічого не потрібно в цьому чемпіонаті. Моменти Горопевшека,удари Кравченка,наполегливість Богданова. Ці епізоди заперечують те,що господарі вийшли на поле відбувати номер. Однак не все так позитивно. Дивує те,що Петров і Хомченко,які б теоретично мали стати лідерами новоствореного футбольного колективу,розчаровують якістю своєї гри. Молодь,яка б більше всіх мала проявляти бажання і майстерність цього не зробила. Одні не хотіли,інші не могли…