Ми віримо,що вся водна стихія набрана в річці,озері,ставку,криниці,навіть із кранів у міських квартирах у ніч на Водохреща (до 5 години ранку),буде свіжою протягом року,вона не матиме запаху,не застоюється.
 
Одна з традицій Водохреща – хресна хода до ополонки,яку називають Йордань,та масове купання у ній.
 
Щорічні купання на Йордана збирають чимало людей на берегах водойм. Вони поспішають зануритися в ополонку,щоб набратись міцності духу,здоров’я й очиститися. Люди вірять,що на Водохреще освячена вода забере їхні хвороби та змиє всі гріхи.
 
Через це більшість луцьких любителів зимового плавання розпочали моржування саме у це свято. І тепер це їхній спосіб життя. Що спонукає людей до такого екстремального загартування і який вплив воно має на здоров’я та самопочуття?
 
Моржування,мабуть,один з найекстремальніших видів загартовування,адже вимагає не тільки фізичної підготовки,але й психологічної. Серед моржів є такі,що купаються в ополонці впродовж багатьох років,а є такі (і їх доволі багато),що заходять у крижану воду переважно тільки на Водохреще. Більшість сезонних захворювань починаються з переохолодження,а моржування – це тренування,що допомагає організму протистояти холоду.
 
Наші бабусі та прабабусі змолоду ходили на річку прати,стоячи босоніж в холодній воді,дідусі,щоб обігріти будинок,впродовж зими на морозі рубали дрова,а діти аж до приморозків бігали босоніж. Це все природно,тож відповідно позитивно впливало на їхнє здоров’я. Потужна енергетика землі передавалася їм природою,через повітря,воду,землю,світло. Масове занурення в крижану воду на Водохреща останнім часом стає модним трендом,щоб потім похизуватися знімками у соцмережах. Але є справжні «моржі»,які не можуть без цього обійтися. Наприклад,тернополянин Ігор Сцібайло моржував у 50 водоймах світу.
 
Найчастіше взимку у Тернополі. А також у річках,ставках та джерелах на Волині,Буковині,Поділлі,в Галичині та на Закарпатті. За кордоном купався взимку в Польщі,Португалії,в Атлантичному океані,в Чорному,Азовському та Балтійському морях,в річках Серет,Дністер,Збруч,Золота Липа,Джурин,Іква,Стир,Латориця,Тересва,Тиса,Прут,Черемош,Дніпро,Дунай,Сян,Вісла та Тежу. У Шацьких озерах на Волині,в гарячих джерелах у Будапешті,джерелі Св.Анни на Рівненщині та в Зарваниці.
 
А як викладав фотосправу у ліцеї,то учням пообіцяв: хто скупається і сфотографується з ним на Водохреща,поставить найвищу оцінку – 12 балів. Думав,що ніхто з учнів не наважиться на таке. Та все ж знайшлися двоє сміливців з групи і таки занурилися у джерело. Як і обіцяв,поставив по 12 балів хлопцям. Що тут переважило в молодих людей: сила духу та сміливість чи бажання в такий спосіб отримати високу оцінку? У кожного на це буде своя відповідь. Але якщо юнаки попробували зимове купання,то це,як кажуть досвідчені «моржі» заразне. Цікавий випадок трапився з цим же чоловіком у Польщі. На Водохреще поїхали з колегою на кар’єр,хороше місце для купання,але туди взимку взагалі ніхто не їздить. Яким же було їх здивування ,коли побачили там компанію молодих людей,які теж купалися. Це були українці – студенти,які навіть далеко від дому зберігають українські культурні та духовні традиції.
 
Серед лучан,кого я знаю особисто,«моржують» колега-журналістка Катерина Зубчук (наслідувати її я поки що не наважуюся),Богдан Шиба,нинішній керівник ДП «Волиньстандартметрологія». Члени ГО «Клуб любителів зимового плавання» вважають,що до цієї екстремальної процедури необхідно підходити виважено. Перша рекомендація для тих,хто хоче спробувати зимове купання,– психологічна готовність,настрій. Якщо закрадається хоч якийсь сумнів,що це може зашкодити,краще не починати. Основними принципами такого загартовування є поступовість і регулярність. До зимових купань починають звикати влітку і не припиняють заходити у воду зі зниженням температури повітря. І самі «моржі»,й медики переконують,що це найбільш гуманний спосіб привчити організм до низьких температур. Якщо одразу зайти у холодну воду взимку,можуть зловити судоми,зупинитися дихання.
 
Саме купання має бути певним упорядкованим ритуалом. Перед пірнанням корисно пробігтися,зробити кілька енергійних вправ. Не можна заходити у воду надто розігрітим чи навпаки з відчуттям холоду. Новачкам у воді можна перебувати максимум 5-10 секунд,треновані проводять в ополонці не більше хвилини. Після виходу з води теж можна побігати,зігрітися під теплим рушником і одягнутися.
 
Більшість прихильників зимового купання – люди,старші 45-50 років,молоді небагато. Найстаршому члену громади луцьких моржів— майже 80-т років,а наймолодшому — дванадцять. На березі річки Стир,у парку імені Лесі Українки,у їхньому розпорядженні три будиночки,де моржі можуть роздягтися,залишити речі,є спортмайданчик,де вони виконують фізичні вправи. Бо,як виявилося,загартування — це не лише занурення у крижану воду. Найголовніше в цій справі — внутрішньо відчувати,що ти не простудишся,вода тобі додасть здоров’я. Є віра — буде все нормально.
 
У медицині є поняття стресу як захисної реакції організму на подразнення. Занурення в крижану воду – це теж стрес,під час якого виділяються адреналін – гормон,що підвищує загальну опірність організму,та ендорфіни,так звані гормони щастя. Судини у воді різко звужуються,а після купання розширюються,завдяки чому поліпшується кровообіг в усіх тканинах та органах. Лікарі кажуть,що моржування – хороша методика лікування хронічних захворювань і профілактика застуд.
 
Та такі експерименти треба починати з обливання холодною водою,і для цього слід мати міцні судини,здорове серце,тиск у межах норми. Більшість людей купаються в Стиру з початку травня і до середини жовтня.
 
Після того,як нас насильно розлучили з природою,розселили на різні поверхи кам’яних джунглів,знищили дар природи — енергетичний імунітет,нам залишається торувати штучно створеним формам підтримки здоров’я,однією з яких є загартовування.
 
День Хрещення Господнього 19 січня – це особливий,духовний день,тому разом з Ісусом в цей день всі намагаються охрестити своїх дітей,а нехрещені – самі хреститися. В народі існує повір’я,що хреститися у свято Хрещення,значить бути все життя щасливим. А плакати цього дня не можна. Також на Водохреще треба миритися с близькими людьми і не можна сваритися та ображатися. У народі кажуть,що не можна прати,щоб не осквернити воду. А також після Водохреща не можна гадати,бо ще перегадаєш долю на гірше. Скажете-повір’я? Але наші пращури у це вірили і передали у спадок нам.