Ніби вщухли  пристрасті  довкола гей-параду у Києві, підготовка  до  проведення  якого  нагадувала  зведення з фронту. Скільки  піни довкола  цього  дійства  збурилося, скільки  суперечок!  Тисячі  поліцейських, ціла  розроблена спецоперація, щоб  захистити  розцяцькованих  ряжених, які вийшли захищати свої права бути «не такими»від  гніву  «нормальних» українців.  Українська столиця і вся Україна з нетерпінням чекала розв’язки: поб’ють не поб’ють, втечуть не втечуть? І все це було  б  справді  трохи  смішно, якби  не  було сумно…

Політики і священики, депутати і  представник ЛГБТ-спільноти  з екранів ТБ  напередодні  проведення  так званого Маршу рівності  демонстрували толерантність українців  до  людей  нетрадиційної  орієнтації. Мовляв, ніхто ж  не проти, якщо чоловікові подобається чоловік або жінці жінка.  Любіться хто з ким хоче.  Але для  чого  про  свої  уподобання  кричати на  весь  світ?  Тим паче афішувати  свої  сексуальні смаки публічно?  А саме для того і проводяться гей-паради під обгорткою  Маршу  рівності. Один з представників ЛГБТ-спільноти під час дискусії  мимоволі проговорився, що тепер він працює на фірмі, де може спокійно поставити на  своєму робочому столі прапорець із зображенням веселки і не боятися.  І це результат його боротьби за свої права. Ну хоч убийте мене, але не розумію, для чого цей прапорець треба ставити на столі? Може давайте всі будемо в якийсь спосіб афішувати на роботі свої сексуальні вподобання? Я «натурал»  — і ставимо прапорець із зображенням  якоїсь жіночої принади. Або  я  прихильник, даруйте,  орального сексу — і ставимо прапорець із …не знаю чим. Сексуальне  життя — це  те, що не  потребує публічності.  А якщо  без  цього ніяк , то це вже, вибачте,  до лікаря.

Серед лозунгів, з  якими йшли на  гей-параді  українські  прихильники  нетрадиційного сексу, мене  вразив  лише  один «Будь що Будь де Будь коли (За згодою всіх сторін). Як вам формула? З приводу будь що можна зрозуміти. А будь  де — це  вже  зачіпає  інтереси  всіх громадян, даруйте. Не  знаю, як хто, а мені,  бабусі трьох онуків,не хотілося б,  аби  вони на  вулицях  свого  міста бачили, як цілують геї. Бо  для  дитячої  психіки  це  випробування.  Бо це нав’язування  меншістю своїх стереотипів  сексуальної   культури ( а може безкультур’я?)  більшості.  І  це  в  країні, де  переважна  більшість  громадян   сповідує  християнство  та традиційні сімейні цінності.  Звичайно, від побаченого на вулиці  наші хлопчики  не всі і не обов’язково стануть геями. Бо, як казав  дядечко Фрейд,  для цього  є  багато  причин. Але сексуальна орієнтація людини  закладається  у  дитинстві  і  це вже наукою доведено.

Сумно, але  українцям  у не  зовсім  толерантний спосіб нав’язують  нібито цінності  справжньої  демократії,невід’ємним  атрибутом  якої  є   зокрема  і  гей-паради, проведення  яких   сьогодні  в  Україні  проплачуються закордонними  організаціями. Поки  що  ці  театралізовані  дійства  подають в обгортці «боротьби» за рівні  права.  Так  нас  готують  до  головного — узаконення  одностатевих шлюбів  та  усиновлення гомосексуальними  парами  дітей, а ще —  узаконення  відповідальності  за прояв  гомофобії  як однієї з форм  ксенофобії. Тобто   99 відсотків  українців  традиційної  орієнтації можуть переслідуватися  державою  за якесь криве слово  на  адресу  гомосексуалістів, бо в цьому слові бачитиме прояв гомофобії. Чи готове до  цього українське суспільство?  Не думаю. Але хто нас питатиме? Європейські  куратори  вже заявили, що в український парламент найближчим часом буде поданий законопроект, який захищатиме права  сексуальних меншинств. У цьому їх запевнив  український Президент. Що у ньому напишуть наші депутати — невідомо. Та щоб  отримати  черговий  транш від МВФ перед виборами, вони  готові  на  що завгодно.

— Якщо  Порошенко піде на гей-парад, то він помре для мене і як Президент, і як мужчина, — спокійно  зронила цю фразу в розмові зі мною старша жіночка у луцькому тролейбусі, яка так перейнялася гей-парадом у Києві, що не змогла мовчати. — ЄС вимагає, щоб він сам вийшов на парад, і щоб депутати наші вийшли.  Ви уявляєте,  що вони з нами  роблять?

Порошенко на гей-парад не вийшов. Але прорапортував про його успішне завершення.  А  нас  навіть  церковники  закликають любити  свого  ближнього. Любити, навіть якщо  він не «такий». Навіть  цитують  святого апостола Павла, який у своєму посланні до римлян писав:  «Любов не чинить зла  ближньому, того любов — виконання Закону». А  як  бути із словами апостола  з цього ж Послання, де  чорним  по білому  сказано: «Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні вчинки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши  природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові». Отож  протиприродне  єднання більше не  блуд і не гріх?

Ніна РОМАНЮК