Безперечно, краще один раз самому вирушити в подорож, ніж сто разів почути про неї від когось. Тож перша порада: не читайте далі цей текст, а вимикайте комп’ютер, біжіть пакувати валізу і вирушайте за враженнями і пригодами!

Сто відсотків хтось вже встиг собі подумати: «Мудра така, а гроші де взяти?». Для таких – друга порада. Спробуйте щодня/щотижня кидати хоча б 10–20 гривень у скриньку, створену спеціально для відкладання на подорожі. А взагалі спочатку позбудьтеся стереотипної думки про те, що для мандрівки потрібен мішок грошей. Зрештою, є купа блогерів-мандрівників, які давно спростували цю думку. Та і те, за що ви назавжди запам’ятаєте свою туристичну пригоду, за гроші точно не купиш. Маєте зовсім мало грошей – поїдьте до друзів, які вас давно кличуть в місто, де ви ніколи досі не були. Там ви точно не будете голодні і холодні. Зрештою, поїдьте у веломандрівкув село, про яке давно чули, але так і не знайшли нагоду поїхати.

Ще одна з топових порад особливо стосується людей, що мають бабусю в селі і не раз чули від неї щось типу: «От я ціле життя прожила і ні того моря не бачила,ні за границьою не була. І нічого. А то видумки якісь». Не слухайте, їдьте. Пам’ятайте, що іноді один день, проведений в мандрівці, може дати вам більше, ніж купа днів вдома. Саме цим я цьогоріч втішала маму, яка хвилювалася, що брат-шестикласник пропустить тиждень навчання у школі через наш політ до Туреччини. Утім, думаю, погляд на іншу країну, націю, культуру, мову, звичаї сформують його уявлення про світ навіть краще, ніж 5 днів навчання. Зрештою, дитина нарешті на практиці зрозуміла, що варто вчити англійську. Цьому сприяла створена нами з мамою ситуація, коли брат повинен був пояснити дещо людині, яка спілкувалася лише турецькою і англійською, а поруч нікого не було. «Мам, я тепер зрозумів своє завдання на цей рік», – зробив висновок після цього малий. Не дарма ж сказав хтось, весь світ – це книга, а хто не подорожував, той прочитав лише першу сторінку.

Наступну пораду не зрозуміють ті, для кого відпочинок і подорожі – це люксові готелі і максимум комфорту. Під час мандрівки шукайте комфорт у собі і не намагайтеся всюди знайти недоліки. А ще: якщо їдете у заздалегідь заброньований готель, то наперед не читайте про нього вагон відгуків. Налаштуйтеся на позитив, не вмикайте без потреби режим ревізора і більше посміхайтеся.

Не їдьте в подорож з людьми, з якими ви не можете максимально розслабитися і бути собою. Спробуйте абстрагуватися і не думати про буденні речі, які лишили вдома. Тоді ви відчуєте себе зовсім іншою людиною, легкою, невимушеною, необтяженою тягарями.А коли привезли з мандрівки додому внутрішній затишок і гармонію, намагайтеся максимально довго це втримати в собі. Як мінімум, до наступної мандрівки.

Якщо відчуваєте, що вас щось гнітить чи мучить депресія, їдьте до моря. Вода ж точить камінь, от і каміння з вашої душі вимиє. Мені, принаймні, як рукою зняло. Хтось же виносить цей тягар у гори і залишає там.

Якщо вже наважилися на подорож в іншу країну і взяли з собою певну суму грошей, не скупіться. Витратьте їх поїздки країною, традиційну їжу, фрукти, яких немає вдома, колоритні процедури. Для прикладу, у Болгарії поїдьте в місцеву культурне столицю – місто Варна. А в Туреччині спробуйте хамам – традиційну турецьку баню з різноманітними процедурами. Тут ваш тягар забиратимуть у прямому сенсі: рукавицею кесе знімуть всю мертву шкіру. З’явиться враження, що схудли на декілька кілограмів проблем.

Маючи гарний кадр на кожному кроці, не перетворюйте подорож лише у фотосесію для Інстаграму чи Фейсбуку. Без фото, звісно, нікуди. Але намагайтеся не просто фотографуватися біля красивих місць. Цікавтеся їхньою історією, спілкуйтеся з місцевими жителями, навіть слухайте місцеву музику. Навіть після приїзду додому, читайте щось цікаве про країну/місто/місце, звідки повернулися. Все це збагачує вас, змінює уявлення про світ і спонукає пізнавати його ще і ще. Головне – з кожної поїздки повертатися додому легшим, багатшим, глибшим, цікавішим і натхненнішим.

І останнє: ці поради – не правила, не догма, і я – не надто авторитетне джерело. Для прикладу, країни, які я наразі відвідала, можна якраз порахувати на пальцях однієї руки. Але кожна з них тепер асоціюється з запахом, емоцією, відчуттям, кожна виринає спогадом, людиною, навіть сном. Кожна надихає кинути 20 гривень у скриньку «Для подорожей» і планувати наступну подорож.

Іванна РУДИШИН