«Love is…» Ви ще пам’ятаєте такі жуйки, еге ж? Якщо ні, то вам трішки менше років, ніж мені. А мо і навпаки – набагато більше…Суть життя не у віці. Суть в любові. Принаймні, хотілось би в це вірити.
Рано чи пізно настає час, коли маленькі хлопчики і дівчатка дорослішають. Тоді хлопчики в окулярах перестають любити дівчаток, які насміхаються над ними, називаючи чотириокими. Тоді дівчатка перестають любити хлопчисьок, які дьоргають їх за коси і взимку «купають» у снігу. Ми дорослішаємо і починаємо розуміти, що любов – класна штука, але ми раніше ніфігашеньки про неї не знали. Інколи, ми і вмираємо з такими думками. Але якщо ви ще не любили – не спішіть вмирати!
За дівчаток ми розписуватись не будемо. Навіщо нам ті проблеми? Та й залазити в жіночу психологію, то те саме, що шукати скарби Пилипа Орлика і золоті батони Януковича на Мадагаскарі. Імовірність успіху приблизно однакова. Та що вже тут говорити, коли навіть самій жінці інколи важко пояснити як вона любить. Любить собі та й все, і взагалі: «чого ти до неї чіпляєшся зі своїми серйозними розмовами про любов, в тебе хтось є, зізнавайся… ». Знаємо, плавали…
Про чоловіків, які приналежні до цієї статті суто через фізіологію й анатомію говорити не хочеться. Чоловік – це стиль поведінки і характеру. Це мало слів і більше дій. Зрештою той, з ким ти себе відчуватимеш жінкою. Був ти собі, друже, такий сильний і незалежний, а тут бац – приїхали. «Що за нафіг?», – говориш ти собі. А це, дружище, не нафіг. Це Оля, Наташа, Свєта, або як там її звуть. Це вже сам озвуч. Дивишся в книгу – «бачиш фігу», товчеш грушу у спортзалі і все одно думаєш про Неї. І хто б там, що не говорив, але навіть ті з нас, які кричать, що любові немає, з часом «вляпаються» по самі вуха. Не вірите? Я вам дам номер одного хлопчини, який це підтвердить. Він вже готується до весілля.
Закоханий чоловік дуже часто виглядає як бовдур. По собі знаю. Згадуєте фізіономії головних героїв фільму «Тупий і ще тупіший»? Мені інколи здається, що з такою ж пикою дивиться закоханий чоловік: він «ловить завтик», по-дурному усміхаючись. Почуття інколи роблять з нас дітей. Чоловік теж може ображатися, коли жінка «замало приділяє йому уваги». Тільки я вам того не говорив, бо то величезний секрет!
Жінки люблять романтиків? Напевно. Жінки люблять бедбоїв? Можливо. Мені здається, що жінки інколи самі не знають, кого вони люблять. Тут має спрацьовувати правило золотої серединки. Хоча кожному своє. Не намагайтеся психологічно ламати чоловіка, або ліпити з нього «ідеального». Це, як мінімум, завершиться сваркою. Любіть нас такими, які ми є, або шукайте інших. Хоча компроміси і спільні рішення – штука для нас властива.
Є і кілька тупих стереотипів про чоловічу любов. Для прикладу, б’є – значить любить? Хіба в пориві пристрасті. Справжній чоловік ніколи не підніме руку на жінку. Тим більше, на жінку-кохану, яка колись народить йому дітлахів. Ну, а про всяку наволоч писати не хочеться. Такі люблять тільки себе, а ще гірше – жаліють. Любить, якщо дарує подарунки, квіти і водить по ресторанах? Часто чоловіки цим просто «купляють» і вважають, що жінка тепер їм щось винна. Хоча хтось навпаки робить це дуже щиро, а інколи – і на останні гроші. Ой, знайома ж ситуація…
Хочете спровокувати чоловіка не ревнощі? З цим дуже легко переборщити! Матимете в його особі тінь за спиною, а ще гірше – приватного детектива. Довіру чоловіка дуже легко втратити. Звісно, що всі жінки люблять пограти почуттями, придумати якусь таємницю чи щось на кшталт з цього. Але не більше. Невелика ревність – навіть плюс. Уявляю, як ми тоді кумедно виглядаємо. Незважаючи на це, чоловіки – істоти дуже різкі і радикальні. Один раз крутнули носом на слова кохання або щирий подарунок – велика імовірність, що ви більше того не отримаєте.
Вважаєте, що чоловік любить вас, якщо підтримує розмови про весілля і дітей? Не факт. Ми любимо вас тоді, коли «бляха-муха» як важко сказати «Я тебе кохаю. Будь моєю дружиною». Наш голос в цей момент може звучати не так твердо як завжди, але будь певна, що це справді любов. Або ж тоді, коли ти втомлена спиш у ліжку, а поряд хтось маленький розплакався. Ми встаємо і намагаємось заспокоїти своє чадо, аби наша втомлена мама не проснулася. І неважливо, що няньки з нас нікудишні. Мама змучилась і їй неодмінно треба поспати. Тільки-от на кухню нас в такі моменти не пускайте. Зварити малюку кашку ми навряд навчимось…
Ми дуже чесні по відношенню до себе, тож не будемо приділяти багато уваги жінці до якої у нас немає почуттів. Краще вже з друзями у футбол. До речі, про друзів. Дуже важливо, коли чоловік знайомить вас зі своєю компанією. Або ж коли ваш коханий дає вам в користування якусь дорогу для нього штукенцію, на кшталт авто, техніки чи гаджета. Він абсолютно розуміє, що одного разу ви можете прийти зі словами: «Коханий, та чорт його знає звідки той стовп там взявся».
Чоловіки важче переживають любовні трабли. Що вже говорити про розлучення. Як там у пісні: «Олені, олені, не бриті і не голені, дивні створіння…». Є чоловіки, які «поки що» або «вже» не вміють любити. В ситуації з першими – висока імовірність, що він і не навчиться. Причин тому багато: егоїзм, черствість або банальне небажання тратити себе на когось. Друга категорія важча. Не хочеться влазити в автобіографію, але повірте вже стріляному вовку. Є тут і хороша новина. Навчите такого знову любити – він ваш і « будете жити довго і щасливо, і вмрете в один день».
Я міг би ще багато писати про любов, але толку? У чоловіків завжди краще виходило діяти…
Андрій Мошкун
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook
2 Comments
“Ви хотіли відгуки? Ось вам наші відгуки!”)
В принципі, думка працює правильно. Правда нічого нового чи оригінального я тут не побачив… Може, через більший досвід. Не знаю, на яку аудиторію орієнтована така печально-повчальна замітка з прикінцевим натяком “Любіть мене!”, але схоже, що на дівчат (або на якусь конкретну дівчину, if you know what i mean)… Автор мислить крайнощами, надто узагальнює і драматизує.
А загалом мені оце письмо схоже на крик душі і бажання вдати з себе дорослого і дуже досвідченого чоловіка, мудрого психолога-порадника, знавця “ігор, в які грають люди”, хоча насправді вже сама мова автора видає і його вік, і рівень досвіду. Очевидно, що це – мова хлопчини, юнака, який набив велику гулю об велике кохання і тепер думає, що “всюди плавав” і все пізнав…
За досить грамотне письмо – “+” 🙂
Ой, критику, не знав би я Вашої натури, то мо і образився б. Але ж Ви у своєму стилі.
Ніхто не претендував тут на роль психолога чи бувалого чоловіка. Так, я ще в певній мірі хлопчисько, який набиває гулі. Визнаю це 🙂
Я ще б міг довго писати, але Вам, шановний, вкотре раджу: робіть по-чоловічому – кажіть все в очі! І буде Вам добре, і певно себе більше шануватимете!