Помилка резидентів: санкції проти «п’ятої колони» запізнились на три роки - Волинь.Правда

Помилка резидентів: санкції проти «п’ятої колони» запізнились на три роки

Показати всі

Помилка резидентів: санкції проти «п’ятої колони» запізнились на три роки

На такий поворот подій мало хто надіявся, але останнім діям Президента України Володимира Зеленського позитивну оцінку дають навіть його політичні опоненти. Хто б що не казав, та хоч ораторське мистецтво Володимира Олександровича, можливо, не таке «відшліфоване», як у його попередника, зате слова не розходяться з ділом.

Блокування в Україні пулу телеканалів Віктора Медведчука викликало пожвавлення у політичній верхівці України. Навіть прихильники п’ятого президента вітали цей крок, однак, називали його «половинчастим» і «в’ялим». Зовсім інша думка у протилежного політичного табору – в «ОПЗЖ», депутати якого в істериці співають «Вставай страна огромная» за трибуною Ради. А їх попереджали…

Після запровадження першого пакету санкцій проти структур Віктора Медведчука мені вдалося поспілкуватися з моїм колишнім одногрупником, який нині наближений до політичної команди «ОПЗЖ» у Києві. За його словами, новина про заборону телеканалів стала для «медведчуківців» справжнім шоком. Мені здавалося, що співрозмовник може пролити світло на те, що відбувається в Україні, а то пересічним громадянам, та й навіть журналістам, вже стало важкувато розбиратися в логіці деяких процесів. За словами нашого інсайдера, його спільний із лідером «ОПЗЖ» знайомий говорив: «У Віктора вже навіть на ногах були пальці віялом». В сенсі, що він настільки знахабнів, що вважав, ніби йому в Україні все дозволено, і ні Президент, ні Конституція йому не указ, немов на нього жоден закон України не поширюється.

До честі чинного Президента України, РНБО, СБУ та всіх, хто працював над підготовкою санкцій – Україні вдалося довести, що це не так. Всі, хто хоч трохи знає історію України, пам’ятають, що український народ дуже терплячий, і його можна нагинати до самої землі. Але чим дужче нагнути, тим сильніше він випрямиться, та так, що всім мало місця буде. Проте Віктор Медведчук історії України не знає, він взагалі вважає незалежність України «історичною помилкою», за це тепер і розплачується.

За великим рахунком з Медведчуком давним-давно все ясно. А от до Петра Порошенка є питання, адже постанова про закриття телеканалів Медведчука була зареєстрована у Верховній Раді ще 2018 року, до виборів, коли Петро Порошенко був Президентом, а в парламенті у нього була своя більшість. Сьогодні пояснення «сивочолого» власної бездіяльності виглядають по-дитячому непереконливо. Чи варто нагадувати, що Петро Порошенко – один із засновників Партії Регіонів, і саме він після 2014 року «воскресив» з політичних трупів кума Володимира Путіна Віктора Медведчука, який вже років п’ятнадцять сидів в Україні, як миша під мітлою, і навіть не пищав?  Що породнило «патріота» Порошенка з кумом ворога України №1? Відповідь більш ніж прозаїчна – гроші. У ЗМІ гуляла інформація про те, що Володимир Путін, Петро Порошенко та Віктор Медведчук мають спільний бізнес у сфері постачання скрапленого газу та дизпалива в Україну. Використовуючи владні важелі впливу, це «тріо» домоглося того, що лише структури Віктора Медведчука отримали право імпортувати російський скраплений газ та дизпаливо в Україну. Про участь Петра Порошенка в цій авантюрі писала і «Волинь.Правда».

Та не слід думати, що між Медведчуком і Путіним теплі стосунки, ні – там бізнес, і нічого більше.  І в цьому бізнесі Віктору Медведчуку випадала найменша доля, через що він «точив зуба» на Порошенка. Можна дуже вдало прикриватися різними ідеологічними і політичними гаслами, коли насправді суть конфлікту зводиться до перерозподілу бізнесових часток. Зі свого боку кум Путіна свого часу теж знайшов спосіб насолити Олексійовичу. Нагадаємо, що у далекому 1998 році Порошенко та Медведчук були однопартійцями. Майбутній Президент України тоді обрався до парламенту по мажоритарному округу №12 у місті Вінниця. Разом з тим «купив» собі №11 у списку СДПУ(О) за один мільйон доларів. Подейкують, тоді були такі розцінки – місце в першій десятці кандидатів до ВРУ в списку СДПУ(О) коштувало мільйон «зелених».  Та пройшовши по «мажоритарці», член політради партії Петро Порошенко зажадав від Медведчука та Григорія Суркіса повернути внесок в партійний «общак», але, звісно ж, ніхто йому грошей не повернув – так у великій політиці не прийнято.  Тож образа у Порошенка на Медведчука була ще з того часу, однак, минуло 20 років і він відігрався. За наявною інсайдерською інформацією, у газовому бізнесі найбільше «відкату» діставалося Володимиру Путіну, за ним йшов Петро, а «крихти» перепадали Віктору, через що той і був ображений на українського президента. Не дивлячись на це, Петро Порошенко повернув Віктора Медведчука в українську політику, не виключено, що зробив це на прохання Володимира Путіна, про справжню, приятельську манеру спілкування яких у стилі «жму руку» і «обнімаю» ми дізналися із записів телефонних розмов відносно недавно.

Володимир Зеленський в цю дружню компанію явно не вписується, і якщо в Медведчука вже конкретно «підгорає», то Петро Порошенко лишень починає відчувати запах смаженого. Тому у четвер, 18 лютого, Петро Олексійович в терміновому порядку перереєстрував на себе телеканал «Прямий», який, виявився не таким вже й «прямим». Упродовж виборчої кампанії 2019 року канал активно підтримував Порошенка та критикував Зеленського, і хоч формально належав колишньому «регіоналу», заступнику голови фракції Партії регіонів у парламенті, росіянину за національністю Володимиру Макеєнку, подейкують, що вирішальний вплив на редакційну політику мав все ж сам Петро Порошенко. Тому формулювання «купив», яке вживає Петро Олексійович, правильніше було б змінити на «переоформив». Він ніби і не приховує, що зробив це тому, що отримав інформацію, ніби проти пана Макеєнка от-от мають ввести санкції і канал «Прямий» теж закриють. До речі, Макеєнко – типовий пристосуванець, який у 2014 році до останнього був вірним Партії Регіонів, а коли Революція Гідності все ж перемогла – всю вину за те, що сталося, поклав виключно на президента-втікача Віктора Януковича.

Всі «регіонали», з яких посадили, до речі, одного єдиного Олександра Єфремова (і до справа не дійшла до вироку) вдало перекладають вину своєї політичної команди на одного Януковича. А Петру Порошенку, при всій повазі за «мову, армію і віру», тотальний провал політики стримування російської агресії немає на кого перекласти. Це цілком і повністю його вина і йому зараз просто немає чим відбиватися від питань про те, чому санкції проти структур Медведчука в Україні не ввели в 2018 році чи навіть раніше. Якби це зробили тоді, сьогодні ми б не мали настільки серйозної проблеми – проблеми потужної «п’ятої колони» всередині країни.

Підсумувати викладене можна однією цитатою першого Президента України Леоніда Кравчука: «Я ніколи не думав, що в Україні настільки багато ворогів всередині країни».  

Василь Онищук

 

 

 

 

 

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

1 Comment

  1. Avatar Ботсман сказав:

    Дуже схоже що усе саме так і було.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *