Врожай електорального поля Аграрної партії знову вражає - Волинь.Правда

Врожай електорального поля Аграрної партії знову вражає

Показати всі

Врожай електорального поля Аграрної партії знову вражає

Думки в голос

Рано чи пізно варто очікувати парламентських виборів. І, що найпевніше, – дострокових.

Причини такого рішення можуть бути різними і навряд, чи варто їх усі перераховувати. Звернемо увагу на відцентрові тенденції в парламентських політичних силах і падіння популярності, так би мовити, пропрезидентської сили «Слуга народу».

Сьогодні уже не йдеться про захмарні 50 відсотків. Мова йде про те, щоб зберегти лідерство на політичній арені країни і сприяти зміцненню позицій глави держави. Поки що, на превеликий жаль, «слуги» в багатьох випадках топлять не лише своє політичне майбутнє, але й електоральні зусилля президента Володимира Зеленського.

Отож, не виключено, попри небажання лідера країни, йому доведеться повторити свій крок 2019 року і погодитися на розпуск Верховної Ради. Тим більше сьогодні «турбо-режим» роботи народних обранців навряд, чи буде потрібним. А, за великим рахунком, цей стиль роботи законодавців не виправдав себе.

Власне це й наштовхує на пошук інших форм взаємодії виконавчої і законодавчої гілок влади, а відтак – і взаємодії на виборах.

КРАЩЕ МЕНШЕ ТА КРАЩЕ,

або Чи завжди каже правду соціологія

Отже сьогодні варто проаналізувати кілька складових ймовірного розвитку подій. На нашу думку, передовсім не варто сліпо сприймати результати соціологічних опитувань. Пригадується, один з героїв «Лиха з розуму» казав: «Про все лукавлять щиро календарі». Так і соціологія, яку дехто з політиків і політтехнологів сприймає, як істину в останній інстанції. Але чи варто?

Безумовно, результати досліджень уподобань і настроїв населення країни необхідні партійному керівництву завжди, аби вчасно реагувати на коливання і зміни настроїв і побажань українського виборця. Про кого не йшла б мова: про опозиційні сили чи про провладну політичну партію.

Саме тому, щоб зрозуміти, куди треба рухатися, аби досягти планованого кінцевого результату, і варто іще раз подивитися на дослідження різноманітних соціологічних установ.

За результатами усіх опитувань, проведених за кілька останніх місяців, можна визначити певні тенденції, які складаються у вітчизняному політичному просторі. І не завжди втішні для партійних вождів.

На жаль, дослідники зафіксували, хай невелике, але послідовне падіння рейтингів не тільки «Слуги народу», але й опозиційних до неї партій проєвропейського спрямування. Таких, як «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос». Натомість зросли цифри електорального уподобання проросійської політичної сили ОПЗЖ.

Чи це може означати крах надій на європейське майбутнє України, де усі будуть рівні перед законом, а закон буде один для всіх, де права людини домінуватимуть у будь-яких рішеннях усіх гілок влади?

Скоріше за все, навряд. Як би не хотілося такого розвитку подій всесвітньовідомому х*лу, розмір електорального поля для проросійських політичних сил вимірюється цифрами – від чверті до третини голосів усіх українців, які мають право голосу.

Звичайно, такого результату вистачило б, аби претендувати на право сформувати коаліцію у Верховній Раді. Право, безумовно, було б, а от можливості – ні. Мало б хто з політиків ризикнув би обрати Ростов в якості свого політичного майбутнього.

З іншого боку, гнилу проросійську ковдру щосили будуть перетягувати на себе інші сили, так чи так зорієнтовані на Москву. Отож не факт, чи зможуть вони не втопити одне одного.

Але менше з тим. Сьогодні я пропоную поговорити про інше. Зокрема, про новий підхід до виборчого процесу з боку проєвропейських провладних партій. І пропоную, як приклад, обрати Аграрну партію.

…А ЇСТИ ХОЧЕТЬСЯ ЗАВЖДИ

Безумовно, цим підзаголовком я дещо іронізую, в тому числі над собою. Одначе, попри іронію, електоральне і, скажемо так, незоране поле сільського виборця вражає. За голос селянина донедавна йшла постійна виснажлива боротьба. І недарма.

За своїми розмірами сільське електоральне поле значно переважає можливості будь-якого ідеологічного спрямування.

Власне про це свідчить історія становлення і розвитку Аграрної партії України. Її злети і падіння в небуття. Нарешті – повернення у коридори місцевої влади…

НЕОПАЛИМА КУПИНА

(До історії становлення Аграрної партії)

Аграрники, напевне, нині одна з найстаріших партій. Ймовірно, збереглися динозаври політичних процесів кінця 80-их – початку 90-их років. Але сьогодні про них можна почути рідко. І ще рідше – про їхні сьогоднішні результати. Я вже не кажу про успіхи. Шкода, звичайно, але сталося те, що сталося. Можна лише їм поспівчувати за їхнє перебування на обочині великої української політики.

Натомість Аграрна партія як неопалима купина відроджується знову і знову. Вперше про неї заговорили у 1996 році, коли народні обранці з депутатської групи «Аграрники України» з ініціативи тодішнього віце-прем’єра Михайла Зубця (на жаль, покійного) прийняли рішення сформувати політичну силу, заточену на реформування сільського господарства, відродження «села – колиски України».

Уже у 1998 році аграрники сформували у Верховній Раді власну фракцію. Забігаючи наперед, скажу, що це був перший і останній такий вагомий дожинок на електоральному полі країни. Згодом аграріям довелося вибирати свій шлях у партійних блоках. А ще пізніше – на деякий час аграрники перетворилися у «народників». Від таких несподіваних маневрів у виборця паморочилося в голові, а політична сила заслабла, а відтак і захиріла. Здавалося, вона розчиниться у безодні часу, як це сталося з багатьма іншими, популярними у свій час, партіями.

Не зупинятимуся на всіх перипетіях, які відбувалися з Аграрною партією. Відродженню політичної сили посприяло чимало людей. Проте окремо хотілося б звернути увагу на період головування в аграрників Віталія Скоцика. Він не тільки переконав однопартійців повернутися до традиційної сільської тематики, але й осучаснив її, що сприяло увазі сільської молоді до партійних справ аграрників, заохотило виборця до співпраці з АПУ.

І хоча президентські та парламентські вибори 2019 року не стали особливим проривом для аграріїв, було закладено непоганий фундамент для майбутнього прориву. (Щоправда, зауважу: під впливом різних факторів до керівництва політичної сили прийшли інші люди).

Одначе варто підкреслити новому керівництву Аграрної партії України у спадок дісталася динамічна розгалужена структурно політична сила, здатна впливати на соціально-економічні процеси, навіть перебуваючи поза парламентом. Тим більше, що у багатьох селян викликає занепокоєння  земельна реформа, яка невдовзі має реалізовуватися.

Як відомо, земля стає товаром і невідомо, які будуть наслідки такого рішення. А тому аграрники очолили протестний рух і переводять його у цивілізоване русло.

Власне це і допомогло їм у минулому році на місцевих виборах. Якщо чесно, мало хто сподівався, що повернення в оновлені коридори місцевої влади буде таким успішним. Хіба що їхні колеги з партії «За майбутнє!» (лідер народний депутат Ігор Палиця).

Замість взаємопоборювання місцеві осередки обох політичних сил обрали взаємодопомогу. І це, безумовно, мало свій ефект. Як повідомляє сайт Аграрної партії, в місцевих органах влади сьогодні працює понад 5 тисяч депутатів, які представляють цю політичну силу. Це означає, що мандат представника місцевої влади отримав кожен 14-ий член АПУ.

Аграрна партія увійшла до трійки лідерів за підсумками виборів до об’єднаних територіальних громад.

Власе тому варто не тільки врахувати досвід аграріїв, як будувати партійну роботу, доносити свої ідеї до виборця, а й ефективно співпрацювати з парламентськими провладними партіями.

Бо електоральний врожай аграріїв таки вражає. Не тільки політиків, але й аналітиків. Вони сьогодні уже пильніше придивляються до Аграрної партії і не виключають, що саме ця політична сила може стати лідером майбутніх парламентських перегонів.

Бо робиться головне, що характерне для хліборобів, – аграрії продовжують обробляти електоральне поле країни, підтримуючи зусилля глави держави Володимира Зеленського, спрямованні на поліпшення життя українців.

Василь ОНИЩЕНКО

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *