Сім років тому, 2 вересня 2014 року, далеко від рідної Волині зупинилося серце вірного її сина і патріота Бориса Клімчука.

Багаторічний губернатор, двічі Надзвичайний і Повноважний посол України, вдумливий стратег і мудрий політик, маючи можливості збудувати кар’єру і в Києві, і за кордоном, він все одно повертався додому – на Волинь.

Борис Петрович Клімчук усе своє свідоме життя цілеспрямовано намагався змінювати світ на краще.

Як справжній педагог, він, як завжди, мав би 1 вересня стояти на сходинках якоїсь волинської школи і вітати «першачків» і вчительсько-учнівську родину з початком навчального року…

Як він колись будував, формував на принципах взаємоповаги, взаємодопомоги та довіри колектив одинадцятої ковельської школи, так працював від і на державних посадах і у спілкуванні з людьми.

Оптимістичні спогади про цю непересічну, видатну особистість нашого краю – результат його самовідданої праці і як педагога, і як керівника, дипломата складних переговорних процесів, людини, яка відчувала Волинський край і Україну всіма фібрами своєї душі.

То ж не випадково книга, яку видав і безкоштовно передав у бібліотеки Луцька благодійний фонд «Рідна Волинь» в пам’ять про нашого славетного земляка називається «Борис Клімчук – я син волинської землі».

Борис Клімчук – син волинської землі. Пам’ятаймо!

Дмитро Глазунов,

Керівник благодійного фонду «Рідна Волинь»

Перегляньте фото та згадайте, яким був Борис Клімчук