Незаконність керівництва ДБР, сумнівне рішення генпрокурора та страх за власну безпеку: Олег Корецький зробив ексклюзивні різкі заяви

Показати всі

Незаконність керівництва ДБР, сумнівне рішення генпрокурора та страх за власну безпеку: Олег Корецький зробив ексклюзивні різкі заяви

Один із найбільш гучних всеукраїнських скандалів кількох останніх днів спровокував начальник слідчого відділу Державного бюро розслідувань, по-суті, головний слідчий у справах Петра Порошенка, волинянин Олег Корецький. Він заявив про безпідставність подальшого розслідування проваджень, у яких фігурує п’ятий президент України, повідомив, що на нього розпочався тиск і пообіцяв відстоювати свою позицію до кінця. Його пресконференція наробила справжнього переполоху.

Про підводні камені в ДБР, стосунки з Петром Порошенком, чи не боїться йти один проти системи, та чому Генеральний прокурор України Ірина Венедиктова може постати перед міжнародною відповідальністю: Олег Корецький дав ексклюзивне інтерв’ю «Волинь.Правді».

Нагадаємо, Олег Корецький  народився у селищі Турійськ на Волині у 1980 році. У 2002 закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, після чого почав працювати старшим слідчим Володимир-Волинської районної прокуратури та прокурором Любомльської міжрайонної прокуратури. Пізніше перевівся до прокуратури Волинської області, був на посаді заступника прокурора Луцька, потім працював у Генеральній прокуратурі, також був заступником обласного прокурора. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури ІІ ступеня».

«ЦЕ НЕЗАКОННЕ ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ», – ОЛЕГ КОРЕЦЬКИЙ ЗАЯВИВ, ЩО ІРИНА ВЕНЕДИКТОВА БЕЗПІДСТАВНО ПІДПИСАЛА ПІДОЗРУ ПЕТРУ ПОРОШЕНКУ

– З чого почалася Ваша служба в Державному бюро розслідувань?

– Служба в ДБР… Ви знаєте, це, можна сказати, ціла історія. Тому, що, загалом, віддав 18 років системі прокуратури. Тому вважаю себе більше прокурорським. Адже віддавши стільки років, ти вже по-своєму десь психологію системи приймаєш і потім надзвичайно важко її змінити. Але в один момент я для себе вирішив, що треба щось міняти. Якраз на той час відбувалися різні конкурси в судову систему, конкурси в НАБУ і пізніше конкурси в ДБР. В НАБУ я пройшов всі етапи, але на етапі співбесід щось там не сподобалось.

Я хотів на керівну посаду, мені сказали: «На керівну – ні, давайте на детектива». Бо там так прийнято – спочатку можна йти на детектива, а потім пробувати на керівні посади. В принципі, цей підхід мені подобається. Але на той час я сказав: «Ні, дякую». І далі я спробував себе в ДБР. І от майже півтора року працюю в цій системі, вважаю її дійсно професійною, нормальною. Єдине що все залежить, в першу чергу, від керівництва. На сьогоднішній день ви знаєте, яка ситуація склалася. Я прагну відновити справедливість, щоб в цій країні був правовий орган, який буде справедливим і чесним, і працюватиме на благо людей. Вибачте, що так пафосно, але так воно і є.

– Найбільш гучні справи, які Ви розслідували, це справи проти Петра Порошенка. А були у вашому провадженні ще якісь гучні справи, окрім справ Порошенка?

– Спробую відповісти по пам’яті, оскільки, переважно, ми були зав’язані саме на цих провадженнях. Але окрім цього у нас були провадження, які стосуються Шевчука (Станіслав Шевчук – ексголова Конституційного Суду України – ред.). Зокрема було провадження щодо незаконності, на його думку, дій працівників Конституційного Суду, які захопили владу в КСУ. Воно розслідується. Знаєте як працює система з 2012 року? Написав хтось заяву, вбачає ознаки злочину – все, вона йде до Єдиного державного реєстру і далі ми розслідуємо, поки не встановлюємо істину.

–А справи проти Петра Порошенка порушувалися за чиєю заявою чи вказівкою?

–Уточнюю, бо мені не подобається фраза «проти Порошенка» – кримінальні провадження, у яких фігурує Порошенко. Частинка цих проваджень реєструвалася за заявами Андрія Портнова. В принципі, це не секрет. Близько 35-40%. А інші провадження реєструвалися за заявами звичайних громадян, юридичних осіб, а також правоохоронних органів. Тому це абсолютно різноманітні джерела.

Близько двох тижні тому, коли я ще орієнтувався, коли мені ще не заблокували незаконно доступ до реєстру досудових розслідувань, було близько 20 відкритих проваджень, у яких фігурував Петро Порошенко. Ще чотири були закриті – три закриті слідчими, і одне мною. Це було проявом мого протесту проти незаконних дій керівництва. Оскільки я їх повідомляв про завершення розслідування і наполягав на необхідності закриття провадження. Однак вони, відмовляючи у задоволенні такого прохання, вирішили мене звільнити. Але я все ж таки прийняв рішення про закриття, оскільки там відсутня подія злочину. Зокрема, це провадження, яке стосується продажу «Кузні на Рибальському».

– Взагалі немає жодного провадження, яке було би перспективним і могло дійти до суду?

– Я говорив, говорю і буду говорити, що є окремі провадження, в яких дійсно вбачаються ознаки злочину, але не в діях Порошенка. В усіх тих кримінальних провадженнях, які ми розслідували, не було встановлено складу злочину у діях Порошенка. Але є кримінальні провадження, які мають перспективу. Це те саме кримінальне провадження, яке стосується його польоту на Мальдіви. Це питання до прикордонників. Це те саме провадження, яке стосується незаконного затримання Михайла Саакашвілі при реадмісії. Це теж питання до прикордонників.

Було питання щодо законності призначення Семочка (Сергій Семочко –  генерал-майор, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України з 31 липня 2018 по 12 квітня 2019 року). Але на певному етапі, коли ми поспілкувалися із працівниками СБУ і прокуратури, які наглядають за розслідуванням кримінального провадження, і які погоджують підозру (це ще й від прокурора залежить, буде йти справа до суду чи не буде), на тому етапі ми поспілкувалися, і вирішили, що там немає складу злочину. Мені було дуже дивно і дико, коли Ірина Венедиктова підписала підозру. Тому, що це стовідсотково незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, а відтак – стовідсотково виправдувальний вирок. А найстрашніше, що це, все ж таки, вибачте, колишній президент. І про виправдувальний вирок знатиме увесь світ і їй доведеться відповідати.

– А окрім Петра Порошенка ще хтось із нинішніх високопосадовців у цих справах фігурує?

– По великому рахунку, до ДБР надходить дуже багато заяв-повідомлень про злочини. Наприклад, Уманський (Ігор Уманський – міністр фінансів України з 4 березня по 30 березня 2020 року) писав на Верланова (Сергій Верланов – голова Державної податкової служби України з 8 травня 2019 по 24 квітня 2020 року) та Смолія (Яків Смолій – голова Національного банку України з 15 березня 2018 по 3 липня 2020 року). Багато є проваджень по ряду високопосадовців, я їх всіх не пам’ятаю. Просто питання втому, чи є там склад злочину. Кожна заява розслідується. Розслідування може тривати півроку-рік. Якщо є підозра – йде до суду. Хоча про справи, доведені до суду, ви не чули, так?

Довідково: у 2019 році ДБР зареєструвало 9 486 нових кримінальних проваджень. Станом на 31 грудня 2019 року ДБР розслідувало 37 128 проваджень. Обвинувальний акт склали щодо 3 017 осіб, щодо 1 016 осіб набрали сили обвинувальні вироки суду – з офіційного звіту про роботу ДБР у 2019 році.

«ОДНОЗНАЧНО БОЮСЯ», – ОЛЕГ КОРЕЦЬКИЙ РОЗПОВІВ, ЩО ОЧІКУЄ НА ПРОВОКАЦІЇ З БОКУ СИСТЕМИ

– Ви дали пресконференцію, на якій були присутні представники трьох засобів масової інформації, також дали інтерв’ю «Цензор.НЕТ», пану Бутусову. Вас журналісти не сильно критикували, але й не можна сказати, що сильно полюбили. Вам не ставили гострих запитань. Хоча на деяких ресурсах згадували Ваші минулі справи. Суть в тому, що проти Вас розпочнеться інформаційна атака. Тому питання просте і навіть смішне: чи не видається Вам, що час усі кишені в куртках і штанах позашивати…

– Вже зашив.

– …адже можуть бути провокації.

– Вони будуть. З того часу, як я дав першу пресконференцію, в мережі почало з’являтися багато інформації. Вони почали писати, що я купив земельну ділянку, що я у 2016 році не задекларував будинок тестя, у якому живу, тощо. Тобто, по суті, у них немає нічого. Дзвонять до мене і кажуть: «Ось ви скеровували в прокуратуру документи по Порошенку для погодження». Згадують провадження щодо зняття з нього недоторканості. Я всі ці речі спокійно пояснюю. Вони шукають хоч щось. Будуть провокації, однозначно. Вони можуть звернутися і до бандитів, вони ж харківські… Але, моя точка зору, мені нема за що боятися. Вони можуть зробити дурниці, але ці дурниці бумерангом повернуться проти них. Тому, думаю, що до виборів вони робити нічого не будуть.

– Ви ж мусите розуміти, за стільки років роботи у спецорганах, що ви кинули виклик самій системі. Влада змінюється. Згадайте, наприклад, скільки людей виїхали з України після Революції Гідності. Той же Андрій Портнов п’ять років жив зав еміграції. При всій повазі до Вас, Ви ж пташка не їхнього польоту, навіть враховуючи Ваш статус. Не боїтеся?

– Чесно? Однозначно боюся.

– А не думаєте про тимчасову еміграцію?

– Скажу вам так, не розкриваючи деякі карти і плани, але, все ж таки, є в мене певні задумки. Зокрема, коли репресивний апарат державної системи почне діяти, а він почне діяти. Наприклад, як ви знаєте, вони мене хочуть звільнити. Я, до речі, подав позов до Київського окружного адміністративного суду з вимогою визнати дії Соколова (Олександр Соколов – в.о. директора Державного бюро розслідувань – ред.) незаконними в плані намагання мене скоротити і намагання вручити мені повідомлення про наступне звільнення. І буду просити суд, щоб вони зобов’язали його не звільняти.

Також я буду звертатися до європейських країн, висвітлюючи всі факти корупції, факти неправильних дій правоохоронної системи. Я на сьогоднішній день можу майже вільно про це розповідати, хоча для мене є ще певна межа, з урахуванням того, що я працівник правоохоронного органу. Я поки не дозволяю собі говорити, як громадянин. Є певні рамки і певні межі. Але коли вони мене звільнять, а інших варіантів немає, тоді я зможу розповідати більш детально і глибоко деякі речі про те, що відбувається у системі прокуратури.

ОЛЕКСАНДР СОКОЛОВ ОЧОЛЮЄ ДБР НЕЗАКОННО – ОЛЕГ КОРЕЦЬКИЙ ЗРОБИВ ПУБЛІЧНУ ЗАЯВУ ПРО ЗЛОЧИН

– Питання щодо Вашого безпосереднього керівника Олександра Бабікова. Йому закидають, що був адвокатом Віктора Януковича. Але ж адвокат – як лікар, діє під присягою, зобов’язаний захищати, оскільки кожен має право на захист. Чому такі нападки?

– Він сьогодні не просто людина, він один із високопоставлених керівників центрального правоохоронного органу, який займається розслідуванням проваджень проти високопосадовців. І ця людина сьогодні творить політику цього органу – розповідає слідчим що робити і як робити. І, вибачте, людина, яка захищала Януковича… а він просто призупинив свою адвокатську діяльність… але він з 1 липня цього року має доступ до кримінальних проваджень по Майдану. Згідно закону, він має право давати вказівки всім слідчим, в тому числі – слідчим у справах Майдану. І саме це викликало найбільший спротив коли його призначали. Маючи цей доступ, він може в один момент позакривати все, або ще щось зробити процесуально.

І другий момент – Бабіков був призначений незаконно. Я вам скажу такий момент, який нікому не казав – він, як і Соколов, був призначений незаконно, тому що їх призначили за п’ять днів. А конкурс (подача документів) тривав всього три робочі дні. При тому, що для участі у конкурсі потрібні документи, які виготовляються тиждень. Це було спеціально зроблено для того, щоб тільки вони могли подати документи і щоб вони виграли. І у складі комісії, яка визнавала їх переможцями, була людина, яка обіймала посаду начальника управління по розслідуванню військових злочинів. Вони перед тим обирали слідчих у справах Майдану. А потім вони сказали: «Зараз будете вибирати першого заступника і директора – отакі й такі люди». Він сказав: «Я не буду цього робити, тому, що процедура порушена». Його виключили зі складу цієї комісії без його заяв. Венедиктова виключила спокійним розчерком пера.

– Загалом, ніякої реформи у правоохоронній структурі не відбулося.

– Їх очолюють люди, які не мають розуміння, як далі працювати. А тепер обіцяний ексклюзив. Ексклюзив полягає у тому, що Соколов незаконно очолює цей орган, незаконно є в.о. директора. Оскільки згідно із Законом України «Про державне бюро розслідувань», у випадку, коли немає директора ДБР, його функції повинен виконувати перший заступник і заступник з ротацією кожні 60 днів, все. Він вже відбув першу ротацію, перші 60 днів. Далі мав бути Бабіков, але Соколов сам себе призначив директором знову. Це абсолютне присвоєння влади в цій ситуації. А тому будь-які його накази є незаконними, це моя особиста думка. І це, до речі, заява про злочин, на яку, після публікації цього інтерв’ю, мали б зреагувати правоохоронні органи.

«ПОРОШЕНКО МЕНЕ НЕНАВИДИТЬ, І ПРИ ПЕРШІЙ МОЖЛИВОСТІ ВСТРОМИТЬ НОЖА В СПИНУ», – ОЛЕГ КОРЕЦЬКИЙ ПРО СТОСУНКИ ІЗ ПЯТИМ ПРЕЗИДЕНТОМ

– Суспільство очікує, що зміниться влада і почнуться посадки топ-корупціонерів. Як то кажуть – «Весна прийде – саджати будемо». ДБР, НАБУ, НАЗК  – спеціально створені для цього органи. Але виходить так, що вони між собою з’ясовують стосунки, хто має більше повноважень, та й і у власній структурі не можуть розібратися – хто, як і кого має призначати. Ось, до прикладу, щодо того ж Петра Порошенка, то, мабуть, найбільший корупційний скандал за час його каденції – це офшорний скандал, так звана «Панамагейт». Чи розслідувалася ця справа у ДБР, якщо так, то які слідчі дії були проведені?

– Що стосується офшорів Порошенка, то у ДБР такого провадження не було. Але мені відомо, що таке провадження розслідується в НАБУ. Різниця між ДБР і НАБУ полягає у розмірі завданих збитків. Грубо кажучи, де збитків державі завдано на суму до мільйона гривень – розслідує ДБР, а де понад мільйон – розслідує НАБУ.

– Скажіть, будь ласка, Ви займаєте таку позицію, що всі відкриті провадження із самого початку були безперспективними…

– Ні.

– Не так?

– Не зовсім так. Не може бути провадження відразу безперспективним. Коли хтось пише заяву про злочин, він описує подію злочину, яка, на його думку, мала місце. Для того, щоб це перевірити, потрібен певний час. Надходить заява, слідчий вносить відомості в єдиний реєстр, керівник органу досудового розслідування її затверджує і починається розслідування з того дня. Розслідування може тривати місяць, пів року, рік. Обов’язково залучаються відповідні експерти, проводяться допити, обшуки, виїмки. Це величезний обсяг роботи. Із самого початку ми вбачаємо ознаки злочинів. Але щоб це перевірити і визначити, чи є перспектива – потрібен час. От коли ми розслідували і коли побачили в кінці 2019, на початку 2020 року, що там перспективи немає, і коли я сказав про це керівництву, їх це не задовольнило чомусь. Чому – треба питати їх.

– От власне я і підводжу до цього питання. Оскільки було декілька суб’єктів звернень щодо цих злочинів, можливо, ці люди розуміли, що в цих подіях, які вони описали в заявах, немає складу злочину. Чи вбачаєте Ви тоді в цьому політичний тиск і переслідування Петра Порошенка?

– Відразу від цього питання відходжу у сторону. Не люблю цього: політичне переслідування чи не політичне. Я вам так скажу, моя точка зору: якщо по цих провадженнях протягом місяця-двох не будуть прийняті відповідні рішення – або оголошення підозри або про закриття проваджень, то це вже далі, на мою думку, буде переслідування.

– Скажіть чесно, «гінці» від Петра Олексійовича після вашої пресконференції і виклику системі були вже? Хоча би за вашу принциповість подякували?

– Ні. Порошенко мене ненавидить. І при першій можливості, коли я повернуся до нього спиною, він встромить туди ножа. Я ні з ким не контактував і не буду контактувати. Я не перший раз вже залишився сам. Мені люди дзвонять і кажуть: «Класно, молодець, ти за справедливість! Невже в державі щось змінюється?». Але при цьому всі лишаються осторонь.

– Ваші колеги звинуватили Вас у тому, що Ви розголосили таємницю слідства.

– І у зв’язку з цим поліграф був.

– Так. Скажіть чесно, у ваших діях було щось, що порушує букву закону, може сказали комусь щось зайве за чашкою кави? Чи вся ця історія не вартує й виїденого яйця?

– Не вартує. Три місяці тому був проведений останній поліграф із чотирьох, які я проходив. Жоден поліграф нічого не показав. Три місяці тому, коли проводилося службове розслідування за фактом можливого зливу по справі захоплення українських кораблів у Керченській протоці, я чітко відповів на всі питання і до мене не було претензій зі сторони нашого штатного поліграфолога. І мене ніхто не знайомив ні з результатами поліграфа ні з результатами службової перевірки, а це означає, що все нормально.

– Вашій сміливості можна позаздрити. Дякуємо вам за інтерв’ю!

– І Вам дякую!

Роман Колюхов

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редакції