Сміливі і патріотичні: волиняни диктують інформаційну картину тижня в Україні

Показати всі

Сміливі і патріотичні: волиняни диктують інформаційну картину тижня в Україні

Останніми днями, як не сама Волинь через візит Президента перебуває у центрі уваги, то волиняни змушують всю Україну схаменутись. Найбільш скандальну пресконференцію останніх кількох місяців дав волинянин, начальник 3-го відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління ДБР Олег Корецький. Чітко заявив про свою державницьку позицію й уродженець Олики, представник президента у Конституційному Суді України Федір Веніславський.

ВІДСТОЮВАТИМЕ СПРАВЕДЛИВІСТЬ: ОЛЕГ КОРЕЦЬКИЙ НАПОЛЯГАЄ, ЩО ПІДСТАВ ПРОДОВЖУВАТИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРОТИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА НЕ БУЛО

Високопосадовець Державного бюро розслідувань Олег Корецький, який особисто керував розслідуванням справ проти п’ятого президента України Петра Порошенка, заявив, що більшість із них – безперспективні, і він наполягав перед керівництвом про їх закриття. За словами Олега Корецького, проти експрезидента було відкрито близько 15 кримінальних проваджень, по всіх із них були виконані всі необхідні слідчі дії.

Як повідомив Олег Корецький, він зазначав про необхідність закриття даних проваджень ще взимку, оскільки вже на той час всі слідчі дії були виконані і, на його думку, справи були безперспективними. За словами волинянина, керівництво ДБР дало вказівку слідчим продовжувати розслідування цих справ, а на самого Олега Корецького почався тиск. Правоохоронець заявив, що добровільно не покине служби, відтак, організував пресконференцію аби пояснити свою позицію. Волинянин наголошує на тому, що має загострене відчуття справедливості і буде його відстоювати.

«По більшості з цих проваджень були проведені всі необхідні слідчі дії. І орієнтовно в січні-лютому я вже підійшов до керівництва Державного бюро розслідування і доповів, що, на мою думку, на думку слідчих, у ряді цих кримінальних проваджень вже потрібно приймати рішення про їх закриття, оскільки перспективи їх розслідування немає. І з того часу на мене почався достатньо сильний тиск. Близько місяця пройшло після того, і вони поставили мене перед фактом, що я повинен піти з ДБР», – заявив Олег Корецький.

Корецький подав позов до ОАСК через протиправні дії керівника ДБР ...

У свою чергу у ДБР офіційно заявили, що все це спекуляція, оскільки Олег Корецький планує звільнятися з ДБР, нібито через «злив» службової інформації.

Важко давати правову оцінку діям і заявам Олега Корецького, певно що цю оцінку даватимуть відповідні експерти, однак, варто наголосити на сміливості нашого земляка, адже, фактично, він кинув серйозний виклик, викликав на себе шквал критики й тиску, відтак, тепер змушений буде відстоювати свою позицію до останнього.

«Волинь.Правді» вдалося зв’язатися із Олегом Корецьким та домовитися про ексклюзивне інтерв’ю, яке вийде на нашому сайті вже найближчим часом.

Нагадаємо, Олег Корецький народився у селищі Турійськ на Волині у 1980 році. У 2002 закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, після чого почав працювати старшим слідчим Володимир-Волинської районної прокуратури та прокурором Любомльської міжрайонної прокуратури. Пізніше перевівся до прокуратури Волинської області, був на посаді заступника прокурора Луцька, потім працював у Генеральній прокуратурі, також був заступником обласного прокурора. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури ІІ ступеня».

БОРЕТЬСЯ ЗА МОВУ: ФЕДІР ВЕНІСЛАВСЬКИЙ ВПЕВНЕНИЙ, ЩО КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД ЗАХИСТИТЬ МОВНИЙ ЗАКОН

Привернув до себе увагу й інший поважний волинянин – представник президента у КСУ Федір Веніславський. Нагадаємо, Конституційний Суд України розглядає подання депутатів Вадима Новинського та Олександра Долженкова, яке підписав 51 депутат парламенту, щодо неконституційності закону про мову. Суд розпочав розгляд подання 7 липня. На думку авторів закону, він спрямований на дискримінацію російської мови та мови національних меншин, також вони вважають, що закон прийнятий з порушенням конституційної процедури.

Під час виступу у Конституційному Суді України один із авторів проекту Олександр Долженков намагався ввести в оману (дивитися відео) як суддів так і громадськість, апелюючи поняттям «російськомовні громадяни». Суддя Конституційного Суду запитав пана Долженкова – що то за категорія громадян така, та яким таким законом це передбачено. На що співавтор звернення визнав, що формулювання «російськомовні громадяни» є юридично некоректним. Українофобу довелося ганебно відступати і просити суд розуміти викладене формулювання «російськомовні громадяни» як «російську мову, мову національної меншини». Та суддя продовжив натиск.

«Ваш тоді висновок: категорія «російськомовні громадяни» і «росіяни як етнічна група» – це…», – запитав суддя Конституційного суду.

На що Олександр Долженков відповів, що це різні поняття, фактично, розписавшись у тому, що конституційне подання, написане ним у співавторстві з Вадимом Новинським, написане безграмотно і не має жодних правових підстав. Після такого тиску пан депутат навіть став заїкатися, адже, певно, розуміє, що за ганебний публічний провал доведеться відповідати перед кремлівськими кураторами. Добивав вже спітнілого Долженкова інший суддя КСУ запитаннями про корінні народи і їхні мови, і, як виявилось, в цьому поданні про них ніхто насправді не думав. А третє питання від суддів – вже як контрольний постріл у голову.

«У своєму конституційному поданні Ви наводите інформацію з приводу чисельності так званого російськомовного населення. Це число абсолютно точно відображає дані перепису населення України 2001 року. Питання полягає у наступному: чи можна використовувати, на вашу думку, дані перепису 2001 року, якщо з тих пір пройшло 19 років, крім того 7% території України і 15% населення України знаходяться під окупацією? Якщо так, то хоч якимось чином обґрунтуйте свою позицію», – зазначив один із суддів КСУ.

Вже виведений з рівноваги депутат відповів, що не по його вині після 2001 року в Україні не проводився перепис населення. Не зміг обґрунтувати він й викладену у поданні тезу про те, що закон обмежує використання інших мов. Зрештою Олександр Долженков розписався у власній неповноцінності і обмежених можливостях (певно що розумових).

«Я людина є російськомовною, позбавлена можливості читати друковані засоби масової інформації російською мовою через те, що є дискримінаційна норма», – каже обранець народу у Конституційному Суді.

Публічний розгляд конституційного звернення визвав справжній фурор в інформаційному просторі, а представник Президента України у Конституційному Суді України Федір Веніславський опинився у епіцентрі уваги та на деякий час став одним із основних спікерів центральних телеканалів.

Федір Венсіславський виступив під час засідання у Конституційному Суді (з 2 год. 28 хв.) та заявив, що дане провадження має виключно політичне забарвлення, й «ігрища» навколо мови завжди виникають напередодні виборчих процесів і роз’єднують, а не об’єднують країну. Більше того, на думку представника президента в КСУ, прив’язка закону про забезпечення функціонування української мови як державної до порушення прав національних меншин носить штучний характер.

Питання виключно політичного забарвлення, - Веніславський про ...

«Аргументи, які наводили суб’єкти права на конституційне подання, на наше переконання, абсолютно штучно притягнуті до порушення їхніх прав, ніякого порушення насправді немає, і в суді не було наведено жодного аргументу щодо дискримінації саме російської мови, адже всі чудово розуміють, що мова йде саме про забезпечення прав російськомовних громадян», – наголосив представник президента у КСУ.

Федір Веніславський додав, що закон, який оскаржують опозиційні депутати в КСУ, жодним чином не регулює питання мов національних меншин. Також він зазначив, що автори подання не надали жодних аргументів для підкріплення своєї позиції. Окрім того, автори подання наголошують, що мають на меті захист «російськомовних громадян», у свою чергу представник президента у КСУ звертає увагу, що ні Конституцією ні законами України не передбачено визначення поняття «російськомовний громадянин», це суто політична конструкція, але ніяк не правова. Волинянин переконаний, що Конституційний Суд України не має аргументів аби визнати закон про мову неконституційним.

Нагадаємо, Федір Веніславський народився у селищі Олика Ківерцівскьго району у 1969 році. У 1994 році закінчив із відзнакою Українську державну юридичну академію, після чого поступив на аспірантуру, яку закінчив у 1997, та почав працювати асистентом кафедри у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. У 2000 році здобув ступінь кандидата юридичних наук, захистивши дисертацію на тему «Конституційні основи взаємовідносин законодавчої та виконавчої влади в Україні». У 2003 році Федора Веніславського призначили доцентом кафедри конституційного права. За час наукової та викладацької діяльності написав понад 100 наукових робіт і вже тоді брав участь у розробці законопроектів, в тому числі працював над Законом України «Про очищення влади». У 2014 році балотувався до Верховної Ради України по 23 виборчому округу на Волині, зайнявши третє місце – 13 228 голосів (12,88%). У 2019 році пройшов до парламенту по списку партії «Слуга народу». Є представником Президента України у Конституційному Суді України.

Таким чином вихідці з Волині сьогодні перебувають у епіцентрі ключових політичних процесів України, та привертають до себе увагу протиборчих політичних структур та частин суспільства.

Роман Колюхов

 

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вибір редакції