Відомий український журналіст, історик і краєзнавець  Михайло Сорока розповів про іконописця та  каліграфу Лука, ієромонаха Ксенофонтівського монастиря на Афоні, який написав на пергаменті текст Томосу для Української церкви. Про це йдеться на сайті Волинського братства.

«Ієромонах Лука знає про Україну не з чужих слів. Він відвідував нашу землю. Зокрема, минулого літа побував у Вільшанському жіночому монастирі, що на Київщині. А ось тепер його рукою каліграфічно виписаний текст Томосу – документа, який проголошує автокефалію Православної церкви України», – зазначає Сорока.

На його думку, «це символічно, що саме таким знаменитим у світі афонським іконописцем виведені букви, слова, речення цього історичного для України та її Православної автокефальної церкви документа. Бо це добра, вірна, благословенна рука. Бо на цей труд благословив ієромонаха Луку не тільки настоятель Ксенофонтівського монастиря, а й, передусім Вселенський Патріарх Варфоломій, який, наскільки відомо, любить Ксенофонтівську обитель і, буваючи в ній, не минає її іконописної майстерні».

Попердньо Сорока нагадує, що на Святій горі Афон – двадцять монастирів. І в кожного з них своє місце в ієрархій, що складалася впродовж більш як тисячоліття. Провідна п’ятірка – це Велика Лавра, Ватопед, Іверон, Хіландар і Діонісіат. Ксенофонтівська обитель у цій ієрархії посідає шістнадцяте місце. Зате вона на чільному місці у сакральному мистецтві Афону, в продовженні й розвитку візантійських традицій церковного живопису й каліграфії.

Ксенофонтівському монастиреві в наші дні належить цілий ряд церков, каплиць і келій як на самій території, так і за її межами. За п’ять кілометрів від монастиря міститься належний йому скит Благовіщення Богородиці. Заснували цю обитель у XVIII столітті три ченці — Агапій, Єфрем і Сильвестр. Зведений у ті ж часи Соборний храм скиту присвячений Благовіщенню Богородиці. У ньому зберігаються часточка Животворного Древа Хреста Господнього, мощі святих Марини, Іуліанії, Феодора Тирона, Димитрія Солунського, Кипріана та ін. Скиту належать 22 каліви, частина з яких нині не заселена.

«Ось у такій обителі служить Богові ієромонах Лука, – розповідає Михайло Сорока. – Він розкрив свій талант іконописця на Афоні, розписавши соборні храми у монастирях Ксенофонта і Симонопетра. Після цього були запрошення розписати ікони за межами Афону. Зокрема, разом із своїм братом ієромонахом Серафимом він створив чудовий комплекс подвір’я Ксенофонта – жіночого монастиря на честь Іоана Предтечі в селищі Акрітохорі (Греція)».

Михайло Сорока