Війна в Україні показала, яким може бути кінець світу - Волинь.Правда

Війна в Україні показала, яким може бути кінець світу

Показати всі

Війна в Україні показала, яким може бути кінець світу

«Росія значно підвищила ризик ядерного конфлікту та глобальної катастрофи»

Росія погрожувала застосувати ядерну зброю. Не для оборони, не для підтримки стабільності, а для того, щоб шантажувати та залякувати – сприяти вторгненню в Україну, обмежити здатність міжнародного співтовариства реагувати нас це та забезпечити прикриття для військових злочинів. Напередодні саміту НАТО в Мадриді минулого місяця президент Росії Володимир Путін говорив про розміщення ядерної зброї в Білорусі. Це не можна терпіти чи ігнорувати. Ці дії являють собою безпосередню і жахливу загрозу для всіх нас.

Будь-яке застосування ядерної зброї в Європі — в Україні чи де-небудь ще — мало б катастрофічні та широкомасштабні наслідки. Один ядерний вибух, ймовірно, убив би сотні тисяч мирних жителів, ще більше отримав би поранення. Радіоактивні опади можуть забруднити великі території в багатьох країнах. Медична допомога та система екстреного реагування одразу зупинилися б у колапсі. Глобальна паніка спровокувала б масові переміщення людей і серйозні економічні зриви.

Погрози Росії знизили поріг застосування ядерної зброї та значно підвищили ризик ядерного конфлікту та глобальної катастрофи. Спекуляції щодо можливості застосування Росією тактичної ядерної зброї в Україні та можливої ядерної відповіді лише розмивають табу проти використання цієї зброї.

Дії Росії перевернули наше розуміння ядерного стримування з ніг на голову. НАТО вже давно розглядає ядерну зброю як найважливіший засіб збереження миру та стабільності; у нещодавній Стратегічній концепції НАТО зазначено: «Основною метою ядерного потенціалу НАТО є збереження миру, запобігання примусу та стримування агресії». Але зараз ми стикаємося з тим, що ядерна зброя використовується як інструмент примусу, проти якого власний ядерний засіб стримування НАТО виявився марним. Ядерна зброя НАТО не дозволяє членам НАТО (чи будь-кому іншому) втрутитися в кризу в Україні. Президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2020 року заявив, що ядерна зброя Франції гарантує їй свободу дій і не дозволяє супротивникам використовувати залякування та шантаж для досягнення своїх цілей. Лише через два роки Росія довела, що він неправий.

Криза в Україні показала нам, що ядерне стримування є надзвичайно громіздким інструментом для протидії сучасним викликам безпеці. Зіткнувшись із вторгненням ядерного агресора в європейську країну, стратегічний вибір НАТО, по суті, зводиться до того, щоб з безсильним жахом спостерігати за кінцем світу. Більша, новіша, менша чи інша ядерна зброя нічого не змінить.

Незалежно від того, що робить НАТО, Європа ніколи не може бути в безпеці, поки Росія має ядерну зброю. Тому європейська безпека залежить від ядерного роззброєння Росії; альтернативи немає. Будь-яке рішення нинішньої кризи безпеки матиме сенс, лише якщо воно передбачає повну ліквідацію ядерної зброї Росії. Скасування санкцій може бути пов’язане з участю Росії в узгодженій і перевіреній програмі скорочення та остаточного виведення її ядерного арсеналу.

Будь-який реалістичний підхід до знищення ядерної зброї Росії передбачає знищення ядерної зброї шляхом переговорів у всьому світі. Це цілком доречно; ядерний примус Росії може повторитися коли-завгодно будь-якою ядерною державою — наприклад, Китаєм у Південно-Китайському морі або Північною Кореєю. Хоча будь-яка держава, яка має ядерну зброю, держава не є безпечною.

Тому НАТО, Європа та все міжнародне співтовариство мають терміново відновити та активізувати серйозні багатосторонні зусилля щодо повної ліквідації ядерної зброї – у Росії та в усьому світі. Це означає дію, а не банальні показушні заяви. Це означає реалізацію зобов’язань, згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, якими давно нехтували. Це означає термінові кроки для підвищення порогу та зниження ризику застосування ядерної зброї.

  • Договір про нерозповсюдження ядерної зброї — багатосторонній міжнародний акт, розроблений Комітетом з роззброєння ООН з метою завадити розширенню кола держав, що мають ядерну зброю, забезпечити необхідний міжнародний контроль за виконанням державами узятих за умовами Договору зобов’язань щодо обмеження можливості виникнення збройного конфлікту із застосуванням такої зброї; створити широкі можливості для мирного використання атомної енергії.

    Договір про заборону ядерної зброї — це міжнародна угода, яка забороняє розробку, випробування, зберігання, придбання, транспортування та використання ядерної зброї. Договір був прийнятий 7 липня 2017 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Договір набуде чинності після того, як його ратифікують 50 держав.

У першу чергу йдеться про повне припинення опозиції до Договору ООН про заборону ядерної зброї і активну підтримку місії цього договору. На своїй першій зустрічі, що відбулася у Відні минулого місяця, сторони цього договору однозначно засудили «будь-які ядерні загрози, явні чи неявні, незалежно від обставин». Вони ухвалили план із 50 конкретних дій для досягнення цілей договору щодо стигматизації та делегітимізації ядерної зброї, зменшення ризиків ядерної війни та, зрештою, ліквідації зброї. Це, безумовно, найсильніша та найпрактичніша відповідь будь-якої багатосторонньої організації на ядерні загрози Росії. Натомість Договір про нерозповсюдження ядерної поки що не призвів до жодних результатів.

Члени НАТО можуть і повинні бути частиною програми Договору про заборону ядерної зброї. Підтримуючи та, коли це можливо, приєднуючись до цієї угоди, Європа може ефективніше протистояти ядерним загрозам Росії та відновити зусилля щодо скорочення та ліквідації ядерної зброї в Росії та у восьми інших країнах, які мають таку зброю.

Дії Росії показали, що ядерне роззброєння — це не якась ідеалістична мета, якої слід прагнути в далекий час миру та достатку, а нагальний і негайний імператив безпеки. Від цього залежить майбутнє Європи.

Х’єль Магне Бунневік
експрем’єр Норвегії

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *