«Пєрвоє апрєля – нікому нє вєрят!» – цю фразу ми чули ще із дитячих літ виховуючись у дусі нав’язливої совдепівської ідеї про всезагальне благополуччя під крилом «вєлікого і могучего язика». Тепер ми зрозуміли у конкретних вимірах сутність національного празника рашистів.

Сприймати несусвітню цинічну брехню із екранів та динаміків, в газетах, журналах, – це закономірність росії і її громадян яких зомбують у всі часи незалежно від суспільно-політичного ладу і влади яка керує мізками русні. Гумор, як такий, присутній у кожного народу. Він має місце в усній народній творчості, в пісенній, навіть в образотворчому мистецтві. Але гумор і брехня, це, як кажуть в Одесі, «дві великі різниці».

«Какой рускій нє любіт бистрой єзди, випіть, пріврать і украсть?» – це стало народною приказкою агресивного сусіда. Вони «визволяють» нас від бандерівців, вони «чистять» наші квартири від нажитих нами цінностей, вони списують на нас вбивства і погроми наших домівок, споруд і всієї інфраструктури. І при цьому в унісон своїй владі і продажним ЗМІ «врут, врут і врут». Свято першого квітня, як день брехні та обману, стало для них повсякденним святом. Цього дня можна з квітами вітати кожного москаля – починаючи із кремлівського головного брехуна і завершуючи посинілим сільським пияком в якому, як несамовитий вірус,  живе «вєлікій рускій дух, що постійно чомусь тхне бражним перегаром.

Центром гумору в Україні вважається Одеса. Тут навіть на офіційному рівні впровадили вихідний у день сміху. Правда цього року про вихідний не йдеться. Одесити приготували наочну агітацію для окупантів. На плакатах написано правдиві слова наступного змісту: «Если маму кто-то тронет – того мама похоронит!», «Вторая армия мира? Я вас умоляю!…» – це не тільки гумор, це правда без будь якого обману. І якщо вже одесити і всі українці пообіцяли щось конкретне рашистам, будьте певні, вони своє слово стримають. Зрештою, українці у всі віки відзначалися не тільки задушевною і веселою піснею, а й влучним, гострим слівцем. Проте із обманом, із брехнею воно нічого спільного не має.

У нашому святковому календарі незабаром з’явиться дійсно світла та приємна святкова дата – «День Звитяги над рашистським ігом». А нашим північним сусідам залишаємо право відзначати свій національний празник 1 квітня як «День брехні» або ж «День дурня».

Найбільш точно національне свято рашистів відображає сучасний термін «фейк, який споріднений зі словом «брехня» та «обман».

Відеоролик про російські фейки на тему війни, як і багато інших,  було створено ресурсом інформармії за творчого сприяння автора цих рядків (ідея, режисура та сценарій)

Віталій КЛІМЧУК