Шість аркушів, які можуть «порвати» Україну: про спекотну ніч у Верховній Раді та невидимі загрози

Показати всі

Шість аркушів, які можуть «порвати» Україну: про спекотну ніч у Верховній Раді та невидимі загрози

Шість аркушів А-4, які можуть «розірвати» Україну. Законопроєкт №2178-10, який відкриває ринок українських земель сільськогосподарського призначення, це документ розміром всього лише шість аркушів А-4, однак їхня вартість може стати занадто дорогою для України. В ніч на 31 березня, під час голосування за цей надзвичайно спірний законопроєкт, під куполом Верховної Ради було дуже спекотно. «Волинь.Правда» детально проаналізувала зміни у земельному законодавстві, за які віддали свої голоси 259 народних депутатів. А також – загальний психологічний стан українського суспільства, на фоні якого ухвалювався цей спірний закон. Експерти змагаються у своїх песимістичних прогнозах, ми ж намагатимемось розкласти по полицях все, що сталося за останні кілька днів в Україні.

ГАРАНТІЇ І РИЗИКИ: ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ СКАНДАЛЬНИЙ ЗАКОН ПРО ЗЕМЛЮ

Закон передбачає внесення змін до Земельного Кодексу України та ряду інших законів.

Хто має право придбати землю. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть громадяни України, юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади. А також – територіальні громади і держава.

Обмеження. Разом з тим прийнятий закон встановлює ряд обмежень. Зокрема, за будь-яких умов іноземці не отримають можливості набувати у власність земельні ділянки, розташовані ближче як за 50 кілометрів від державного кордону України.

Загальна площа у власності одного громадянина чи юридичної особи не може перевищувати 10 000 гектарів. При цьому у таких випадках рахуватиметься не тільки площа землі, яка належить такому громадянину особисто, а й та, яка належить йому у складі статутного фонду юридичної особи, учасником чи акціонером якої він є.

Також для придбання земельної ділянки всім бажаючим необхідно буде надати інформацію про походження коштів, за які має здійснюватися купівля.

Окрім того, якщо земельна ділянка якимось чином переходить до особи, яка не має права на її отримання, – така ділянка підлягає відчуженню протягом року. Якщо цього не буде зроблено – така ділянка конфіскується за рішенням суду. Також за рішенням суду будуть конфісковуватися земельні ділянки у громадян та юридичних осіб, які перевищили встановлені ліміти – не більше 10 000 гектарів в одні руки. Конфіскована земельна ділянка буде продаватися на земельних торгах, а виручені кошти будуть виплачувати колишньому власнику.

Цей закон тимчасово забороняє вчиняти будь-які дії із земельними ділянками у Автономній Республіці Крим, а також на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок не може бути нижчою за номінальну вартість.

Переважне право. Громадяни, які отримали земельні ділянки із земель державної або комунальної власності у постійне користування або ж у оренду для ведення селянського господарства, отримали право придбати їх першочергово з розстрочкою платежу до семи років без проведення земельних торгів. При цьому земельна ділянка переходить у власність таких громадян після сплати першого платежу.

Підтримка фермерів і розвиток територій. Кабінету Міністрів доручили розробити програму підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Окрім того законодавці планують внести зміни до Бюджетного кодексу для передбачення спеціального фонду розвитку у місцевих та державному бюджеті, який буде наповнюватися в тому числі за рахунок коштів, що надійшли від операцій з продажу земель, а витрачатися на розвиток територій – інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників.

Хто не зможе набути землю у власність. За жодних умов не зможуть претендувати на українську землю громадяни країни-агресора, тобто – Росії. Окремим пунктом закону заборонили набувати у власність землю терористам – особами, які належать або належали до терористичних організацій. Заборонено також надавати земельні ділянки у власність юридичним особам, власниками яких є іноземні держави, або таких власників неможливо встановити, або ж вони зареєстровані в офшорних зонах.  Не матимуть права на отримання земель також фізичні та юридичні особи, на які накладені відповідні санкції. Також не зможуть на землю претендувати юридичні і фізичні особи, зареєстровані у державах, визнаних такими, що не співпрацюють з Міжнародною групою щодо протидії відмиванню незаконних доходів.

Юридичні ризики. На перший погляд – все добре, іноземцям українські чорноземи не віддадуть. Але навіть студент третього курсу юридичного факультету одразу зверне увагу на юридичні ризики, які несе в собі таке формулювання закону. Тому розглянемо законопроєкт у призмі найгірших сценаріїв. Зокрема, що заважає іноземцям, при бажанні, зареєструвати юридичну особу в Україні, за законодавством України, на підставну особу – громадянина України. Ні для кого не секрет, що в Україні процвітає така схема, коли посадовці, які за законом не мають права займатися бізнесом, реєструють свої компанії на підставних осіб, які іноді навіть й гадки не мають, що є номінальними власниками фірм з багатомільйонними оборотами. Не вірите? Подивіться кілька журналістських розслідувань, наприклад, із циклу «Наші гроші» Дениса Бігуса.

Окрім того, землю тепер можна використовувати як предмет застави. Відтак, банк зможе забрати землю у боржника для погашення боргу. Закон дозволяє банкам у таких випадках продати земельну ділянку протягом двох років. Також питання про надання згоди іноземцям бути учасниками юридичних осіб, які матимуть право набувати у власність землі сільськогосподарського призначення, планують винести на референдум.

Закон набирає чинності з 1 жовтня 2020 року. Не бувши фахівцями із земельного чи аграрного права, утримаємось від експертної юридичної оцінки прийнятого закону, тим більше – начитатися і наслухатися різних фахових думок з цього приводу зараз можна силу-силенну і на центральних ЗМІ. Ми ж, бувши  виданням суспільно-політичним, змістимо акценти на політичну сторону питання.

«ВСЕ ЗМІШАЛОСЬ – КОНІ, ЛЮДИ…»: АЛОГІЧНИЙ СИМБІОЗ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ У ПАРЛАМЕНТІ

Як «Волинь.Правда» писала у попередньому аналітичному матеріалі – монобільшість у парламенті тріщить по швах, однак саме голосування за закон про ринок землі продемонструвало якийсь абсолютно сюрреалістичний симбіоз протилежних політичних груп. Фракція «Слуга народу» дала 206 голосів із 248. При цьому не голосували близькі до олігарха Ігоря Коломойського депутати, наприклад, Максим Бужанський взагалі був відсутній, а Олександр Дубінський не голосував.  Не брав участі у вечірньому засіданні ради і «слуга народу» з Волині В’ячеслав Рубльов.

Опозиційна платформа «За життя» не дала жодного голосу. Зате в унісон з більшістю запеклих опонентів проголосувала «Європейська солідарність» – 23 голоси «За» із 27 депутатів фракції. Один лише Олексій Гончаренко, який чи не найбільше критикує Володимира Зеленського, проголосував проти. Ще троє нардепів не були присутні у залі. В унісоні із проросійською ОПЗЖ бойкотувала відкриття ринку землі й фракція «Батьківщини» – жодного голосу «За».

Юлія Тимошенко, яка і раніше заявляла, що голова бути прем’єром, але не при такому Президентові, після нічого голосування в Раді і переходу, у розумінні «Батьківщини», «червоних ліній» Володимиром Зеленським взагалі перейшла у жорстку опозицію.

Виконав обіцянку Ігор Палиця – жоден з депутатів групи «За майбутнє» не натиснув зелену кнопку, а нардепів з Волині взагалі не було в залі під час голосування. Не одностайно проголосувала й фракція «Голос» – 13 депутатів закон підтримали, а семеро – проігнорували засідання Ради, в тому числі не було у залі й «фронтмена» фракції – Святослава Вакарчука. Тож «добирала» голоси монобільшість за рахунок групи «Довіра», яка дала 12 голосів, та позафракційних депутатів – ще 5.

Таким чином за закон про землю «всім миром» назбирали 259 голосів, сама ж фракція «Слуга народу» втрачає потужності, 206 голосів «За» – це менше половини конституційного складу Ради, а отже – це тривожний дзвіночок для президента про те, що фактичної більшості у парламенті він вже не має, у Раді почався який «броунівський рух» і почали утворюватися абсолютно нелогічні ситуативні більшості. Наприклад, проросійська ОПЗЖ спільно зі «СН» голосує за призначення на посаду нового міністра охорони здоров’я, однак тут же в унісон з нібито проукраїнською «Батьківщиною» жорстко критикує «слуг народу» за відкриття ринку землі. Так що можна констатувати, що наш «літак» під назвою «Верховна Рада України» вийшов із «турборежиму» та увійшов у «зону турбулентності», і потрясе ще всіх  так сильно, що, швидше за все, доведеться здійснити «екстрену посадку» і звершити «політ», розрахований на п’ять років, значно раніше.

«ЗЕ-ЕНД»: ПРЕЗИДЕНТ, ЯКИЙ БАЖАЄ УКРАЇНІ ДОБРА, А МОЖЕ ЗАВДАТИ ЛИХА

Експерти з економіки у своїх прогнозах більш різкі, ніж ми, журналісти, і деякі з них вже прямо заявляють – чим довше Володимир Зеленський буде перебувати при владі  – тим гірше буде для України. Зокрема, 31 березня Дмитро Гордон записав інтерв’ю із колишнім радником Володимира Путіна, а нині – старшого наукового співробітника Інституту Катона у Вашингтоні, Андрієм Іларіоновим.

Андрій Іларіонов починав кар’єру викладачем у Санкт-Петербурзі (тоді – Ленінград) у 1983 році. Потім пройшов стажування у Бірмімгенському університеті у Великій Британії та почав працювати керівником групи аналізу та планування в уряді Віктора Черномирдіна у Росії. У 2000 році Володимир Путін, ставши президентом РФ, запросив його на посаду радника президента з економічних питань. З Путіним Андрій Іларіонов співпрацював до 2005 року, а тоді між ними стався конфлікт, експерт не погодився з політикою російського президента щодо визначення ціни на газ та відмовився брати участь у «газових війнах» Росії проти України. І вже у 2006 році він опинився у США, де працює старшим науковим співробітником й досі.

Почав інтерв’ю Дмитро Гордон здалеку – про співпрацю Андрія Іларіонова із Володимиром Путіним, втім, по ходу розмови, журналіст та науковець наблизилися до теми України. Іларіонов переконаний, що проєкт «Новоросія» – це ідея самого Путіна, який вважає «ісконно русскімі» землі колишньої  Російської імперії, які включають майже всю Україну та Білорусь. Про це Володимир Путін написав власну статтю ще в 2012 році, а вже через два роки почалася збройна агресія Росії проти України. Та, на думку Андрія Іларіонова, сьогодні підґрунтя для втілення цієї ідеї не стало меншим, а навпаки. Науковець вважає, що дестабілізація ситуації і деморалізація суспільства в Україні та Білорусі відбувається чітко по підручниках КДБ-ФСБ.

«І Лукашенко, і Білорусь і Україна зараз у небезпеці», – наголошує Андрій Іларіонов.

Окрім того економіст переконаний, що коронавірус суттєво нашкодив світовій економіці та економіці України, і ми цю проблему насправді дуже недооцінюємо.

«Основні оцінки свідчать, що темпи приросту світового ВВП щонайменше на півтора відсоткового пункту нижчі, ніж планували без коронавірусу. Це дуже серйозний вплив на динаміку світової економіки», – заявив Андрій Іларіонов.

Також він переконаний, що людство досі не знає потенційних масштабів катастрофи від коронавірусу. Однак, на думку економіста, враховуючи падіння цін на нафту, світова криза для України навпаки може стати додатковим стимулом, оскільки ми – країна-імпортер енергоносіїв. Однак науковець бачить інші загрози для України.

На думку експерта, цифри реальної кількості хворих набагато вищі, причина – у відсутності якісної системи моніторингу ситуації і виявлення інфікованих.

«Масштабів цієї епідемії ні в одній, ні в іншій країні не розуміють, не уявляють ні влада, ні суспільство», – переконаний Андрій Іларіонов.

Науковець не вважає Володимира Зеленського хорошим президентом для України.

«Він випадково потрапив на цю посаду. І найбільша проблема з ним – що він не зі зла… Я думаю, що він відштовхується від благородних спонукань, але, як каже прислів’я, добрими намірами дорогу в пекло вимощено», – каже експерт.

Андрій Іларіонов переконаний, що Володимир Зеленський щиро хоче добра Україні, однак через свою необізнаність і непрофесіоналізм навпаки може завдати великого лиха, ненавмисне. На думку експерта, у нового Президента України було шість місяців, аби оволодіти азами державного управління, однак пройшло вже десять, а прогресу Володимир Зеленський, на переконання Іларіонова, так і не досягнув.

Зокрема, Андрій Іларіонов вважає, що Володимир Зеленський розгромно програв Путіну зустріч у Нормандському форматі та радить нашому Президенту більше ніколи не повертатися до ідеї переговорів з російським лідером у жодному форматі. Більше того, думка експерта підсилює нещодавній несміливий прогноз «Волинь.Правди» про те, що Володимир Зеленський ризикує не добути до кінця каденції. На думку Андрія Іларіонова, для виводу України із кризи потрібне знову перезавантаження: в першу чергу – президента, в другу – парламенту. До того ж, Іларіонов порівнює Володимира Зеленського з… останнім імператором Російської імперії Миколою ІІ Романовим, який також запам’ятався своїм сучасникам доброю і душевною людиною, яка ненавиділа війну і намагалася всі конфлікти вирішувати мирно. В результаті, із жалем згадує історію Росії експерт, Микола ІІ не врятував не те що свою країну, а навіть свою сім’ю і себе самого.

«Людина, яка не розуміє, що оточує її, не розуміє закономірностей політичного, економічного, соціального розвитку, яка дійсно прагне блага, але не знає, як його досягти, перебуваючи на вищій державній посаді, не ухвалюючи необхідних рішень, ухвалюючи помилкові рішення, – вона здатна призвести до трагедій, які вразять мільйони людей», – підсумовує Андрій Іларіонов.

ВТОМИВШИСЬ ВІД ХАОСУ, НАРОД МОЖЕ ЗАВОЛІТИ «СИЛЬНОЇ РУКИ»

Не дивлячись на карантин і те, що значна частина країни знаходиться у якомусь «замороженому», «підвішеному» стані, потік інформації в останні дні просто скажений. І, розкладаючи її по полицях, дуже важко, практично не можливо, потішити якимись оптимістичними прогнозами. Як би не хотілось іншого, доводиться констатувати – під російською загрозою, тиском олігархічних кланів на владні інститути та кризою, яку, безумовно, викличе епідемія коронавірусу в Україні, ми ризикуємо поринути у неконтрольований хаос суспільно-політичних та соціально-економічних процесів. Від деяких ідей владі вже доводиться відмовлятися, наприклад, щодо виплати кожному пенсіонеру по додатковій 1000 гривень. Це зобов’язання, які Уряд на разі не в стані виконати, і, на жаль, передбачаємо, що в недалекому майбутньому Уряд стикнеться із колапсом ще багатьох ідей, проєктів, напрямків діяльності, і, врешті решт, визнає свою власну неспроможність.

В і без того вибухонебезпечних умовах влада вирішила піти на додатковий ризик і таки ухвалити суперечливий закон про ринок землі. По різному можна ставитися до цього закону, однак, слід розуміти, що його ухвалення – це не просто реформа, якої потребувала якась частина українського суспільства, це, в першу чергу, вимога Міжнародного валютного фонду. «Волинь.Правда» в одному з матеріалів писала, що принцип роботи МВФ нічим не відрізняється від принципу роботи звичайного банку. Вони дають гроші у борг і повинні бути впевнені, що боржник зможе їх повернути. МВФ заробляє на відсотках. Відкриття ринку землі – це додаткові гарантії того, що Україна зможе розрахуватися з боргами, у разі необхідності – почне розпродувати власні землі. Нам ніби як запропонували отримати кредит під заставу землі,  і ми погодилися. Погано це чи добре – на разі сказати важко, але ризики надто високі. Можливо, кредити вдасться погасити планово, а можливо, ми, ослаблені затяжним конфліктом та вірусом, станемо неплатоспроможними і до нас завітають «колектори».

Андрій Іларіонов робить вкрай песимістичні прогнози: якщо Україна не «загнеться» від викликів гібридної війни з боку Росії, то обов’язково стикнеться з прямою військовою агресією. На думку експерта, така загроза лишається цілком реальною.  Однак, кількома днями раніше на ресурсі The Babel вийшло інше інтерв’ю – із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. І там прозвучав ще один тривожний дзвіночок.

Саме міністр внутрішніх справ Арсен Аваков один із тих високопосадовців, які із самого початку наполягали на введені карантину на всій території України, не дивлячись на серйозні наслідки для економіки. На його думку, життя – важливіше бізнесу. І з цим важко посперечатися. Разом з тим Арсен Аваков переконаний, що Верховна Рада ухвалить закон про Спецфонд, кошти якого скерують на допомогу бізнесу. Щоправда, Україна про мільярди і мільйони доларів для цього, як виділяють розвинені країни, може навіть і не мріяти.

Арсен Аваков розглядає можливим варіант не просто посилення карантину, а введення надзвичайного стану в Україні, навіть комендантської години, як, наприклад, у французькій Ніцці. На разі в рамках дії надзвичайної ситуації поліція вже отримала право здійснювати примусову госпіталізацію хворих на коронавірус. Арсен Аваков, бувши міністром МВС, говорить ніби як лідер парламентської більшості і з впевненістю заявляє, що Рада ухвалить законопроєкт про зняття акцизу зі спирту, що дозволить на повну запустити спиртові заводи України і «завалити» українські аптеки доступними антисептиками.

Журналісти The Babel прямо запитують у міністра (ймовірно, з гумором) – Ви готуєте переворот і усунете від влади Володимира Зеленського? Арсен Аваков назвав тих, хто «розганяє» цю тему «ідіотами», дав позитивну оцінку президенту та прем’єру, однак свою відповідь завершив двозначною фразою: «Якщо переворот буде, ми його подолаємо на користь українського народу». Що мав на увазі міністр, чи взагалі не мав нічого і ця фраза не несе ніякого смислового навантаження, – невідомо, однак в цьому контексті варто нагадати про один із попередніх матеріалів «Волинь.Правди», у якому ми прогнозували дві потенційно «сильні руки» для України, одна з яких, на жаль, може вирости з Кремля. Тож, якщо погодитися з Андрієм Іларіоновим, що Володимир Зеленський хороша людина, але поганий Президент, і взяти до уваги знання, вміння, лідерські якості та амбіції Арсена Авакова – повторимось у своєму прогнозі, що саме цей політик може стати наступним главою Уряду і допомогти Президенту, стати його «сильною рукою».

Роман Колюхов

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

1 Comment

  1. Avatar Володимир Королюк сказав:

    Чудово, що аналізуючи ситуацію, колеги враховують різні думки. Однак не можу погодитися з багатьма висновками. Зокрема, що стосується прогнозів Андрія Ілларіонова. У мене в архівах зібранно чимало його публікацій. Так от, починаючи з 2014 року жоден (!) прогноз Ілларіонова не збувся. Його знання Росії довліють при аналізові українського питання, оскільки у нас різний психосоціальний генотип.
    А от щодо оцінки діяльності Арсена Авакова і його майбутнього, то повинен погодитися з журалістами “Правди”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *