Роздумуючи з приводу того,яка найгостріша і головна хвороба України,Віктор Ющенко наголошує,що дається взнаки «криза ідентичності,якою користується наш ворог. І щоб не віддати ворогу найслабшу частину нашого національного ланки,ми повинні сформулювати головне – завдання національного єднання. Я говорю про формування саме політичної української нації,до якої входять всі громадяни країни,незалежно від їх етнічної приналежності. Слабке національне єднання і слабка внутрішня інтеграція – ось корінь нашого зла в самому широкому сенсі».
На його думку,першопричина нинішньої кризи не в Кабміні,а,«перш за все в коаліції,яка за рік свого існування так і не проартикулювала головні національні завдання держави,не розробила для України стратегічний план. Все інше – похідне».
Ющенко також вважає,що «роками в українському парламенті сиділи і сидять люди,які є повним нулем в політиці,але пройшли нагору завдяки величезним грошей і щедро засіяним виборчим дільницям». А відтак наголошує: «Зараз ми знаходимося в тій фазі політичного устрою,коли необхідно проводити більше рокіровок і апелювати до виборця як до кінцевої інстанції. Чим частіше будемо чистити політичний колодязь,тим швидше прийдемо до більш чистої політичному середовищі. Іншими словами: чим частіше в Україні будуть вибори,тим гіднішою буде її політична еліта». На його переконання,не варто боятися виборів,вони єдиний реальний інструмент демократії,яка тільки встановлюється і набирає обертів в українських реаліях.
Сьогодні,коли триває війна,політична еліта,зазначає Віктор Ющенко,пропонує короткозорий популізм,а не стратегічний вибір. Він наголошує: «Війна на Донбасі – це не внутрішній конфлікт між українцями,а геополітичне зіткнення» . У цьому сенсі,вважає він,«найбільше Україну підвів саме Захід. Ми залишилися один на один з ворогом,йдемо по шляху помилок,які ніколи не приведуть до врегулювання конфлікту ні на Сході,ні в Криму,ні з Росією».
Висловлюючись про політику Києва,Ющенко зізнається: «Взагалі не виникає відчуття,що це столиця воюючої країни,де ключовим пріоритетом є потужна відповідь агресорові. Схоже,відсіч ворогу взагалі не стоїть на порядку денному українських політиків». А після цього констатує,що «за півтора року так званого «перемир`я» ми втратили більше українців,ніж в роки Афганської війни. Це занадто дорогий «мир»,а нам твердять: переговори безальтернативні. Ні,дипломатія ефективна тільки тоді,коли конфлікт або не почався,або дійшов до тієї точки,коли агресор сам відчуває потребу демонтувати проблему. Не думаю,що Путін горить бажанням врегулювати конфлікт. Навпаки: головне завдання Росії,як і в випадку з Азербайджаном,Грузією чи Молдовою – заморозити конфлікт,але так,щоб він постійно кровоточив і блокував Україну на шляху до Європи».
На думку третього Президента,за умов ситуації,«як сьогодні – ні війни,ні миру,- втрачаємо головне: дух народу і армії». Він нагадує,що вперше з 1945 року на Європейській частині континенту сталася гуманітарна катастрофа – майже два мільйони переселенців з Криму і Донбас і при цьому «немає жодної міжнародної програми по відношенню до українських переселенців». До того ж,підкреслює Ющенко,«українська нація,яка в ХХ столітті шість разів проголошувала незалежність і п`ять разів її втрачала,просить членства в НАТО. І що чує у відповідь? – «Ще не час». Це несерйозно. Я дуже розчарований сигналами,які ми отримуємо від Європи і США».
Водночас він зізнається,що залишається оптимістом. Ющенко переконаний: «Моя нація вже пережила найгірші часи,будучи під гнітом Російської імперії. І сьогоднішні потрясіння ми пройдемо і вийдемо з них ще мудрішими і сильніше. Господь Бог посилає випробування,щоб підняти культуру і відповідальність українців,щоб ми з населення перетворилися в громадянську націю. Як казав колись В`ячеслав Максимович Чорновіл: «Україна починається з тебе»,тобто не з президента,прем`єра чи нардепа,а зі звичайного українця».