Перший крок. Як Україна виборола статус кандидата в ЄС і що буде далі - Волинь.Правда

Перший крок. Як Україна виборола статус кандидата в ЄС і що буде далі

Показати всі

Перший крок. Як Україна виборола статус кандидата в ЄС і що буде далі

Україна отримає статус кандидата на вступ до ЄС. Про те, які європейські країни не хотіли давати кандидатство і чому, як їх вдалося переконати і що далі чекає Україну на шляху євроінтеграції – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

 

Завтра, 23 червня, розпочнеться Історичний для України саміт Євросоюзу, на якому вже майже зі стовідсотковою гарантією буде отримано статус країни-кандидата на вступ до ЄС.

В цілому, це стало ясно ще минулого тижня, після візиту до Києва лідерів Франції, Німеччини, Італії та Румунії і рішення Єврокомісії – рекомендувати такий статус Україні надати. Після з окремими заявами на підтримку цього рішення виступили і країни, яких було прийнято вважати скептиками: Данія, Швеція, Нідерланди.

Таким чином, в найближчі дні Україна нарешті почне свій шлях щодо вступу в ЄС. Всупереч досить поширеній думці, ні підписання Угоди про асоціацію, ні надання безвізового режиму не були формальними етапами на шляху до членства.

Хоча вони, безумовно, дуже наблизили Україну до Європи на практиці – за рахунок реалізації Угоди і реформ в рамках підготовки до безвізу. За оцінкою глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, вже на даний момент Україна імплементувала близько 70% норм, правил і стандартів ЄС.

Але на шлях, що залишився до повноцінного членства, можуть піти ще багато років. І справа буде не тільки в проведенні реформ як таких. Але і в пошуку політичних компромісів з окремими європейськими країнами, адже всі ключові рішення щодо подальшої євроінтеграції України повинні прийматися членами ЄС одноголосно.

Аргументи і факти

Ще за кілька тижнів до саміту перспективи отримання кандидатства виглядали досить туманними. Крім Данії, Швеції, Нідерландів, а також Австрії вельми прохолодно до такої перспективи ставилися в двох ключових європейських столицях – Парижі і особливо Берліні. Тоді як саме підтримка кандидатства Францією і Німеччиною могла схилити до такого рішення інших тих, хто сумнівається. Що багато в чому І сталося в результаті.

Скептики оперували кількома аргументами. Наприклад, про те, що прискорене кандидатство України (заявка на вступ була подана лише наприкінці лютого) зашкодить євроінтеграції Західних Балкан. Албанія, Чорногорія і Північна Македонія вже багато років перебувають у кандидатському статусі, Боснія і Герцеговина – потенційний кандидат. Але процес їх вступу дуже затягнувся, і ряд великих країн, зокрема, Німеччина, хотіли б спочатку розібратися з балканцями, а потім вже братися за подальше розширення ЄС.

Перший крок. Як Україна виборола статус кандидата в ЄС і що буде даліУкраїні вдалося переконати скептиків щодо кандидатства в ЄС (фото: Getty Images)

Звичайно, звучала і традиційна критика про неготовність України до євроінтеграції, відсутність реформ у низці сфер, наприклад, в антикорупційній. Говорили і про те, що для початку сам Євросоюз повинен реформуватися зсередини, змінити принцип консенсусу при прийнятті рішень, коли одна-єдина країна може заблокувати якийсь процес – а потім вже приймати до своїх лав Україну.

Когось лякав натиск, з яким Україна почала вимагати “прискореної євроінтеграції”, хтось побоювався зайвий раз “злити Москву”. Причому різні країни апелювали до різних аргументів зі списку – наприклад, Швеція і Данія акцентували увагу на реформах. Але в підсумку, всіх вдалося переконати.

Як розповіла РБК-Україна віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, проблему Західних Балкан вдалося зняти після спільної заяви Албанії, Чорногорії та Північної Македонії про підтримку кандидатства для України – після цього скептикам стало ні до чого апелювати.

“У той же час, рішення Німеччини про надання статусу кандидата Україні приймалося фактично в “режимі реального часу” під час візиту канцлера Олафа Шольца до Києва. І ми насправді не розраховували почути таку одностайну і чітку підтримку чотирьох лідерів країн ЄС під час їхнього візиту”, – сказала виданню Стефанішина.

За інформацією РБК-Україна, у випадку з європейськими важковаговиками спрацювали кілька факторів. Наприклад, у Франції закінчилися президентські вибори, і Еммануель Макрон став більш вільний у своїх політичних діях після переобрання. У Німеччині працювала і внутрішня критика на адресу канцлера Олафа Шольца через його політику по Україні, в тому числі і від соратників по коаліції – “зелених”.

Але ще більш важливо: до європейців вдалося донести думку, що в умовах, що склалися, відмова від надання кандидатства Україні, нехай і в самих м’яких формулюваннях, стане величезним моральним ударом по українському народу, що бореться з російською агресією. З іншого боку – найбільшою дипломатичною перемогою Москви за останній час. З третьої – змусить сумніватися у відданості європейців своїм же попереднім заявам про “Україну як члена європейської сім’ї”.

Перший крок. Як Україна виборола статус кандидата в ЄС і що буде даліШольц оголосив про підтримку кандидатства для України в ЄС у Києві ( фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Спрацювало і те, що Україна, опинившись у важкій ситуації зовнішньої агресії, окупації територій, втрати величезної частини економіки, міграції населення і т.д., все ж продовжила цілком нормально функціонувати як держава. Ця стійкість була окремо підкреслена в позитивному висновку Єврокомісії щодо кандидатства.

“На критику щодо реформ ми говорили: так, але у нас йде процес, ось, ми навіть під час війни намагаємося щось робити, і що б ви не говорили, в політичній та економічній частині ми відповідаємо Копенгагенським критеріям (про вступ країни до ЄС, – ред.). А “прискореного формату” немає, починається довгий процес, буде передвступна стратегія, потім етап переговорів, ми все розуміємо і позачергово нікуди не ліземо, і процедура нічим не відрізняється від того, як вступали інші країни”, – сказав РБК-Україна Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики “Українська призма”.

Крім того, країнами Європи зі спеціальною місією їздили кілька українських топ-чиновників, переконуючи окремих скептиків, активно підключилося і експертне співтовариство. Ряд країн взяли на себе і безпосередню роль адвокатів українського кандидатства, причому вельми несподіваних.

“За цей час ми побачили, як Італія при лідерстві Маріо Драгі, Ірландія стали адвокатами євроінтеграційного руху України, поряд з країнами Східної Європи. Особливо хочу відзначити роль лідерів Словаччини та Польщі, які, в свою чергу, фактично з нами робили турне країнами ЄС і переконували інших лідерів в історичній необхідності цього рішення”, – сказала РБК-Україна Стефанішина.

Крім того, вже навздогін п’ятничному висновку Єврокомісії, Україна прийняла ряд важливих і надовго завислих рішень, ратифікувавши Стамбульську конвенцію і схваливши Антикорупційну стратегію. Тим самим пославши Європі додатковий сигнал про серйозність своїх намірів.

Довгий шлях

Головний успіх України – в тому, що вона отримає саме повноцінний кандидатський статус, а не його альтернативи, які озвучувалися в минулі місяці, на кшталт “потенційного кандидатства” або “кандидатства з умовами”.

Проте вже у висновку Єврокомісії вказано ряд першочергових кроків, які повинен зробити Київ, щоб підтвердити свої амбіції і обіцянки. Зокрема, посилити боротьбу з корупцією, призначивши голів НАБУ і САП, зробивши ряд кроків у судовій сфері, імплементувати антиолігархічний закон і змінити закон про медіа і т.д. Очевидно, ці рекомендації увійдуть і в підсумкове рішення саміту ЄС про статус кандидата.

Комісія окремо підкреслила, що буде моніторити прогрес за цими напрямками, а оцінка буде дана в кінці 2022 року. Більше того, прямо прописано, що в разі відкату України за якимись пунктами, вже досягнуті кроки можуть бути відмотані назад. Простіше кажучи, статус кандидата, в принципі, можуть і забрати.

Перший крок. Як Україна виборола статус кандидата в ЄС і що буде даліКандидатський статус в України можуть забрати, якщо вона відступить від домовленостей (фото: flickr.com / libereurope)

Втім, кілька поінформованих співрозмовників РБК-Україна відзначили, що на такий крок Брюссель навряд чи піде, тому що це буде вже явним перебором, який не мав прецедентів. Натомість заморозити Україну в кандидатському статусі, не переходячи до наступного етапу, відкриття переговорів про членство – якраз цілком реально. Наприклад, у Албанії ця фаза зайняла шість років, у Північної Македонії – майже п’ятнадцять.

На цьому етапі, як і на наступних, Україні доведеться прислухатися не тільки до думки загальноєвропейських структур, так і до побажань окремих країн-членів ЄС. В цьому і криється розгадка того, чому Угорщина, з якою в України найгірші відносини в усьому ЄС, не стала блокувати надання кандидатства, хоча від Будапешта такого начебто можна було очікувати в першу чергу.

“Чому Угорщина готова зараз голосувати за статус кандидата – тому що потім у неї відкриються нові можливості для політичного тиску. Чому Північна Македонія так довго не могла почати свої переговори про членство – тому що спочатку Греція блокувала, потім Болгарія”, – сказав виданню Геннадій Максак.

Але навіть якщо подібних проблем з угорцями та іншими членами ЄС не виникне, в України є інша невирішена проблема – російська агресія. І поки війна з РФ не закінчиться на задовільних для України умовах, перейти до стадії переговорів про членство може бути непросто. І це явно не питання найближчих місяців, про що відкрито говорять не тільки в Києві, але і в європейських столицях.

Та й сам по собі етап переговорів – дуже непростий, треба буде системно гармонізувати законодавство України з ЄС у 35 сферах. Тільки на це, а також на підсумкове схвалення членства України в кожній з країн ЄС окремо, однозначно підуть роки. Але процес вступу все ж нарешті запущений.

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *