«Луцьк, вставай!»: лучани шоковані жорстким розгромом «Центрального» ринку

Показати всі

«Луцьк, вставай!»: лучани шоковані жорстким розгромом «Центрального» ринку

Вчора, 4 лютого, лучани мали можливість у режимі онлайн переглядати кадри брутального розгрому торговельних павільйонів на «Центральному» ринку. Муніципали, «тітушки», грейдери, розтрощені ущент павільйони разом із товаром, люди, які лягали під колеса важкої техніки і перша кров. На мить могло здатися, що ми перенеслися у листопад 2013. «Луцьк, вставай!», – кликали на допомогу підприємці всіх, кого тільки можна. Пізно ввечері торговці не тільки «Центрального», а й інших ринків Луцька кинули все і мчали стрімголов у епіцентр протистояння. Жорсткі дії влади засудили навіть ті, хто підтримував перенесення ринку в інше місце. «Перебор», «Влада перейшла червоні лінії», – пишуть лучани у соцмережах, намагаючись відійти від нічного шоку.   

(НЕ)ОДНОСТАЙНА РАДА: ОПОЗИЦІЯ ЗАСУДИЛА ПОГРОМ НА РИНКУ

Ні рішення судів про заборону вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою під ринком, ні масові протести під стінами ради, ні виступи представників ініціативної групи перед депутатами ситуації не змінили – влада віддала наказ «муніципалам» на силовий демонтаж торговельних павільйонів. У переддень «зачистки» ринку заступник міського голови Григорій Недопад від імені усієї міської ради наголосив, що ніякого компромісу вже не буде. Частина підприємців погодилася переїхати на новий ринок, а думка інших кількох сотень у Луцьку нікого не хвилює. Зокрема посадовець нагадав, що попередження про закінчення договору оренди підприємці отримали ще 15 грудня 2019 року і до 3 лютого 2020 року мали достатньо часу, аби переїхати.

«Депутати різних політичних сил постійно виявляли одностайність у питанні перенесення ринку і більшістю голосів завжди підтримують це рішення», – написав на своїй сторінці у Фейсбуці заступник міського голови.

Та, здається, це трохи не так. Одностайність депутатів, торговців і лучан тільки у тому, що ринок у такому стані далі існувати не може. А от щодо майбутнього цієї території – думки різняться. Нагадаємо, спочатку йшла мова про реконструкцію. У міській раді пропонували створити спільну з підприємцями робочу групу, яка мала напрацювати спільну концепцію реорганізації ринку. Втім, жодного разу ця робоча група так і не зібралася. Пізніше виявилося, що у міської ради вже є своя власна концепція, у яку вписується максимум торгівля сувенірами, адже землю довкола замку планують перетворити у туристичний оазис. А ще там можна буде будувати житлові приміщення висотою до 3 поверхів. Так прописано у дозвільній документації. І коли про це на загал повідомив опозиційний депутат Павло Данильчук –  викликав на себе шквал гніву владної більшості, а видання, які розтиражували заяву Данильчука, мало не охрестили «жовтою пресою».  А після нічних подій опозиційні депутати взагалі не стримували емоцій.

«Нас обрали люди для служіння! Я усвідомлюю, що громада наділила мене, тимчасовим статусом та повноваженнями і сьогодні настав час вийти до тих, хто не розділяє думку більшості. Сьогоднішні дії самовстановленої влади, вважаю неприпустимими! Ця ганьба не повинна повторитися!», – написала на своїй сторінці у Фейсбуці депутатка Луцької міської ради Юлія Вусенко.

Вона також закликала звільнити з посади керівника Департаменту муніципальної варти Юлію Сиротинську, та розпочати цивілізований діалог із підприємцями «Центрального» ринку. Публічно засудили дії владної більшості й інші опозиційні депутати.

«НАС ВИСЕЛЯЮТЬ З ЛУЦЬКА», – ПІДПРИЄМЦІ КАЖУТЬ, ЩО НЕ ВИЖИВУТЬ У МІСТІ БЕЗ СВОЇХ ТОРГОВЕЛЬНИХ МІСЦЬ

Сказати, що люди обурені – це нічого не сказати. Бізнесу багатьох, який будувався роками і годував не одну сотню сімей, настав кінець. Торгівля – це далеко не найлегший спосіб заробітку, як може комусь здаватися. Це напруга 24 години на добу і 7 днів на тиждень. Це той вид діяльності, який не дозволяє ні відпочити, ні розслабитися, він не дозволяє зробити паузи і насолодитися життям. Підприємець живе тільки коли рухається. Зупинишся – «з’їдять» конкуренти. Це постійний стрес, постійний страх втрати активів, щоденні ризики і часто непередбачувані збитки. В жорстких умовах підприємці не тільки заробляють на себе і свої родини, а й сплачують податки до бюджету. У відповідь – «ігнор» та звинувачення у безпорядках. Справедливості ради наголосимо, що мітинги підприємців під стінами Луцькради завжди проходили мирно і толерантно. Ініціативна група демонструвала, що вони – адекватні люди, готові до конструктивного діалогу. Втім, вести цей діалог з ними ніхто не хотів. Підприємці з «Центрального» ринку – такі  ж лучани, як і всі решта. Вони теж сплачують податки до міського бюджету, а відтак – мають тут своє слово.

«Нас виселяють не з ринку, нас виселяють з Луцька», – у відчаї кажуть торговці. Вони не приховують, що для багатьох єдиним виходом залишиться виїхати за кордон. Це означає, що сотні родин залишаться без годувальників. Вірніше, мама чи тато (а в деяких випадках, можливо і обоє з батьків), годувальниками то залишаться, але от чи залишаться батьками для своїх дітей, яких на довгі місяці будуть вимушені залишити, поїхавши шукати заробітку за кордон?

Українці й так сотнями тисяч щороку покидають Україну і більшість з них вже ніколи сюди не повернеться. Можна зрозуміти тих, хто тікає з Донбасу, рятуючись від війни. Можна   зрозуміти мешканців сіл, де немає жодної роботи. Але ситуація, яка змушує сотні лучан залишити успішний обласний центр видається штучною. В одному із попередніх матеріалів ми писали, що завдання політика – відшукати баланс, компроміс, такий варіант рішення, який би задовольнив всіх, або, хоча б, був мінімально болючим. Очевидно, що  ні про який баланс вже мови йти не може. Політична сила, яка диктує правила у Луцькій міській раді, немов паровоз, не може звернути ні праворуч, ні ліворуч, ні зупинитися. Вона мчить до своєї власної мети, ігноруючи пасажирів, яким, взагалі-то, трохи не туди. Як би хто не зірвав «стоп-кран». А ситуація вже дуже близька до цього. Сьогодні, 5 лютого, підприємці зібралися на стихійний мітинг під стінами міської ради. І в порівнянні з муніципальною вартою на ринку вчора ввечері, підприємці себе ведуть ще дуже і дуже толерантно.

До мітингарів, які кричали «ганьба!», вийшли виконувач обов’язків міського голови Луцька Григорій Пустовіт та його заступник Григорій Недопад. Втім, декілька сотень людей вимагали посадовців виступити за допомогою рупора або мікрофона, адже спікерів не було чути. У свою чергу Григорій Пустовіт запропонував ініціативній групі підприємців зайти до приміщення. Та таких виявилося досить багато і в приміщенні виникла штовханина. З підприємцями були й опозиційні депутати, які просили у муніципалів пропустити людей усередину.

На разі не відомо, як і про що говорять у кабінетах міські чиновники із підприємцями. Втім, у будь-якому разі ситуацію відмотати назад вже не можна, і якщо керманичі міста зараз не червоніють через свої рішення перед цими людьми, то ми всі тепер точно червоніємо через таких «менеджерів»-сокирників. Ви ж закликаєте будувати європейське місто, а хіба ваші методи вирішення конфліктних ситуацій – європейські? Так у Європі будують діалог між владою і бізнесом?

Про яке «повернення емігрантів», про яку «лавину інвестицій», про яку «державу у смартфоні» можна говорити, якщо сьогодні ніхто не має впевненості у завтрашньому дні. Виходить, будь-який ваш бізнес можуть закрити і знищити в будь-який момент. А потім ми дивуємося, чому Україна не стабільна, не прогнозована, чому у нас скаче курс гривні, вічний дефіцит бюджету і гігантська діра у пенсійному фонді. От, власне, зі знищення такими необдуманими кроками дрібного бізнесу все й починається. Вчора заборонили багатоквартирну забудову, сьогодні зносять ринок, завтра зупинять завод, а через рік проситимуть дотації у держави, бо всі, хто міг заробляти, наповнювати бюджет і розвивати економіку міста – виїдуть. Залишаться тільки начальники і різного роду контролюючі і каральні органи.

Дуже легко розпоряджатися міським бюджетом, але дуже важко  його наповнювати. Саме тому влада і бізнес мали б працювати в тандемі, демонструвати дива комунікації  і тішити лучан спільними соціальними проєктами. Натомість, у Луцьку влада чомусь вирішила оголосити війну торгівлі. Справжню війну. Збитки від одної ночі протистоянні підприємці оцінюють вже в понад мільйон гривень. Та навіть гроші – ніщо, адже деякі люди опинилися в лікарні з різними травмами. Свідки повідомляють, що чоловіки лягали під колеса важкій техніці, яка зносила павільйони. Але це її не зупиняло. Люди мало не загинули під колесами. На щастя, великої біди вдалося уникнути. Поки що. Але межу здорового глузду вже перейдено.

«Ти можеш почати війну за своїм бажанням, але вона ніколи не закінчиться по твоїй волі», – Ніколо Макіавеллі.

Вже дуже скоро, в розпал виборчої кампанії 2020 року, місцеві войовничі політики заволіють  миру. Однак саме тоді підприємці отримають чудову нагоду нанести руйнівний удар у відповідь, адже саме сьогодні серед них куються досить сильні лідери.

Василь Онищук

Фото взяті зі сторінки Ігоря Дині у Facebook.

Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.Світлина від Дині Ігора.

Світлина від Дині Ігора.

 

Світлина від Дині Ігора.

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *