Тож попереду – неминучість деокупації Криму. Так вважає політолог Сергій Стельмах. Посилаючись на «Радіо Свбода»,повідомляє «Волинська правда».
Нинішня активність українських політиків щодо розв’язання кримського питання цілком виправдана. Стверджуючи це,Сергій Стельмах згадує про недавню зустріч уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу. Правда,відтак він констатує: «Кремль робить вигляд,що питання анексованого півострова вирішене остаточно,російський статус Криму обговорювати нібито немає сенсу. Покладатися на «непорушність» поглядів кремлівської верхівки не варто. Вони ніколи не відрізнялися послідовністю і принциповістю».
На думку експерта,є кілька варіантів,як Україна може повернути контроль над територією. У тому числі – й силовий. Він навіть намагається змоделювати ситуацію. «Санкції,економічні проблеми і масований дипломатичний тиск спровокували глибоку політичну кризу в Кремлі. Нинішній президент Володимир Путін ізольований від ухвалення рішень чи іншим чином відсторонений від влади. Так звані системні ліберали зійшлись у фінальній битві з «силовиками» за владу у країні й контроль над найважливішими активами. У російській верхівці почався «щурячий марафон»: клептократи всіх мастей кинулись до Вашингтона і Брюсселя доводити свою корисність для розбудови демократії у країні в обмін на індульгенцію за «Кримнаш» і війну на Донбасі. До речі,під час розвалу СРСР номенклатура першою справою зайнялася своєю легалізацією на Заході; тут історія може повторитись. Усю провину звалять на Путіна. Благо для них,головні свідки й виконавці військових злочинів уже померли від перевтоми»,- прогнозує Стельмах.
За такого розвитку ситуації,«у Криму тим часом хаос і паніка. «Керівництво» кидається з боку в бік. Із Кремля надходить суперечлива й періодично страшна інформація. Москва забула про півострів,у неї купа своїх турбот. Фінансові негаразди й загальна економічна розруха,як звичайно,приводять до загострення міжнаціональних відносин. Кримські гауляйтери намагаються «каналізувати» загальне невдоволення й невпевненість «ватників» на кримських татар та проукраїнських жителів взагалі. Виникає серйозна загроза життю громадян України на окупованій території. Російський військовий контингент поводиться нейтрально,очікуючи на конкретні інструкції з центру».
І в цей момент,резюмує аналітик,офіційний Київ має проявити рішучість. Зокрема – Президент країни мусить ухвалити рішення про допуск на територію України (мається на увазі окупований Крим) військових підрозділів інших держав для проведення «багатонаціональних навчань» із нейтралізації терористичної загрози або небезпеки поширення зброї масового ураження. «Кораблі України,Туреччини й інших країн НАТО заходять до акваторії Криму,блокуючи всі порти й Керченську протоку. Півострів відрізаний від поставок боєприпасів і палива,- пояснює Стельмах. – Вашингтон чинить масований дипломатичний тиск на кремлівську верхівку,вимагаючи поводитись у Криму тихо. Російським генералам доступно пояснюють,що будь-який спротив безглуздий: перемогти вже шансів мало,а сісти за військові злочини – більш ніж достатньо. Над півостровом оголошують безпольотну зону».
За його версією,«через півтора-два тижні починається друга фаза «навчань». До ключових точок Криму скидається десант: українські частини спільно з військовими НАТО. Вони блокують російські частини,розквартировані у Криму. Військовим керівникам на місцях гарантують надання коридору для виведення їхніх підрозділів на територію Росії. З півночі на півострів заходять батальйони ЗСУ й услід – Нацгвардії. Починається безпосереднє звільнення Криму. Українські військові гасять осередки спротиву у вигляді так званої «самооборони»,різних загонів «казаків» та інших нерегулярних формувань. Російські військові воліють відсиджуватись у казармах. На тлі бардаку в Москві ніхто з генералів не хоче брати на себе відповідальність за життя солдатів. Частини готуються до виведення з території півострова. Дипломати з Києва й Москви ведуть переговори по майбутнє російської військової бази в Севастополі».
Сергій Стельмах не виключає,що все може бути інакше,події можуть розвиватись за іншим сценарієм. Але вже на цей момент,вважає він,зрозуміло одне: «Час перебування російських сил у Криму порахований,і керівництво нашої країни має вже зараз готуватись до різних варіантів звільнення півострова».