Конфлікти в світі загострюються. Хто і чому ходить по лезу ножа - Волинь.Правда

Конфлікти в світі загострюються. Хто і чому ходить по лезу ножа

Показати всі

Конфлікти в світі загострюються. Хто і чому ходить по лезу ножа

Крім війни Росії проти України надходять новини про інші можливі регіональні конфлікти.

 

У ніч на 13 вересня стався черговий спалах між Вірменією та Азербайджаном, наприкінці липня ледь не вийшла з-під контролю ситуація на кордоні Сербії та Косово, а Туреччина досі погрожує вирішити військовим шляхом наболілі питання з Грецією.

Факти про нові загострення на Кавказі, Балканах та регіоні Егейського моря.

Азербайджан – Вірменія

Чергова ескалація

На кордоні цих країн в ніч на вівторок, 13 вересня 2022 року, пройшли бої, в результаті є десятки загиблих і поранених, а сторони виступили з взаємними звинуваченнями в ескалації.

За версією Міноборони Вірменії, азербайджанські військові відкрили вогонь у напрямку міст Горіс, Сотк і Джермук. Вірменські позиції обстрілювала артилерія, великокаліберна та стрілецька зброя. Вранці прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про загибель 49 військових, але за його словами, це не остаточна цифра.

Азербайджанська сторона стверджує, що Вірменія здійснила масштабні диверсії на Дашкесанському, Кельбаджарському та Лачинському напрямках, замінувавши шляхи постачання армії Азербайджану. У відповідь були вжиті заходи, щоб “не допустити розширення конфлікту”. Позиції, укриття та військові бази було обстріляно з різних видів озброєнь, в тому числі з мінометів. Офіційний Баку також натякнув, що його дії пов’язані з військовою активністю сусідньої країни в Нагірному Карабасі.

“Єдиною державою-агресором і окупантом в регіоні є Республіка Вірменія. Присутність особового складу і техніки збройних сил Вірменії в карабаській економічній зоні Азербайджану триває”, – зазначили у відомстві.

Конфлікти в світі загострюються. Хто і чому ходить по лезу ножа

Фото: загострення на кордоні Вірменії та Азербайджану (caucasus.liveuamap.com)

Через обстріли території Вірменії по тривозі нібито було піднято російських військових на базі в Гюмрі, але дана інформація не підтвердилася.

Нічна дипломатія і перемир’я

Пашинян провів оперативні телефонні розмови з президентом Росії Володимиром Путіним та президентом Франції Еммануелем Макроном. Маючи покровителів у вигляді ОДКБ (Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія і Таджикистан), Вірменія звернулася за допомогою до союзників, а також до Радбезу ООН. Крім того, прем’єр провів телефонну розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Конфлікти в світі загострюються. Хто і чому ходить по лезу ножа

Фото: Нікол Пашинян запросив допомогу ОДКБ (facebook com tv360)

До ранку сторони конфлікту домовилися про перемир’я 09:00 за місцевим часом. За даними Азербайджанських ЗМІ, Вірменія встигла порушити домовленість, проте режим припинення вогню все-таки було відновлено і діє досі. Також Баку вважає, що новим загостренням Єреван намагається затягнути підписання мирної угоди.

Держдеп США закликає Баку і Єреван неухильно дотримуватися режиму припинення вогню. Щодо конфлікту висловилася і Туреччина – важливий регіональний гравець.

“Мир між Баку і Єреваном може бути досягнутий тільки на основі територіальної цілісності Азербайджану. Вірменія має поважати його територіальну цілісність”, – заявив турецький президент Реджеп Таїп Ердоган, натякаючи на необхідність повного виведення вірменських військ з усіх територій Нагірного Карабаху.

Передісторія конфлікту

Військовий конфлікт між Азербайджаном і Вірменією за контроль над Нагірним Карабахом триває вже близько 30 років. Примітно, що останнє велике загострення теж було у вересні, але 2020 року. Тоді в ході стрімкого наступу азербайджанська армія повернула собі кілька районів, але ескалація за посередництва Росії завершилася мирною угодою і розміщенням російських “миротворців” терміном на п’ять років.

Косово – Сербія

Влітку 31 липня 2022 року виникла загроза нового загострення на кордоні частково визнаного Косово та Сербії. Ситуація загострилася, коли жителі сербських громад на півночі Косово почали блокувати дороги і будувати барикади, в результаті косовська поліція закрила кілька прикордонних пунктів, а в соціальних мережах з’явилися відео зі стріляниною і звуками сирен в прикордонних з Сербією містах.

Ескалація через номери та документи

Сербський президент Олександр Вучич заявив, що косовська армія нібито готує напад на сербів. Причиною стало рішення Косово з 1 серпня 2022 року заборонити в’їзд на свою територію авто з сербськими номерами і відповідними сербськими документами. Справа в тому, що уряд косовського прем’єра Альбіна Курті вважає сербські номерні знаки у косовських сербів незаконними. Тим більше, що сама Сербія не дозволяє в’їзд на свою територію на авто з косовськими номерами і документами.

Конфлікти в світі загострюються. Хто і чому ходить по лезу ножа

Фото: Олександр Вучич відзначився різкими заявами на адресу Косово (flickr by Tib tib)

У підсумку офіційна Пріштіна погодилася відкласти заміну сербських автомобільних номерів і документів. Зазначимо, що напруженість досягла тієї точки, що місії НАТО довелося виступити із заявою про можливе втручання, якщо ситуація переросте у збройні сутички.

Чим все закінчилося

У серпні 2022 року сторони дійшли остаточної згоди. В рамках діалогу за сприяння Європейського союзу Сербія погодилася скасувати в’їзні/виїзні документи для власників косовських посвідчень, а Косово погодилося не запроваджувати свої документи. При цьому сербам на півночі Косово залишили право вільно їздити з країни в країну.

Передісторія

Конфлікт в Косово є наслідком Балканських війн у 1990-х роках, які призвели до розпаду Югославії та утворення нових держав. В ході військових дій на територію Косово зайшли миротворчі сили, які підтримують порядок і безпеку в регіоні.

Косово має статус частково визнаної держави, його незалежність визнали більш ніж 100 країн світу, зокрема, більшість країн Європи, але не Іспанія і Словаччина. В України теж на це є свої причини.

У лютому 2008 року Косово проголосило незалежність. Однак Сербія не згодна з цим і продовжує вважати його своїм регіоном. Незважаючи на те, що в останні роки було налагоджено діалог між Белградом і Приштиною, сербський президент Олександр Вучич виключає визнання незалежності Косово в майбутньому.

Туреччина – Греція

Обмін погрозами

Протягом декількох днів між Туреччиною і Грецією триває обмін погрозами і агресивними жестами. Незважаючи на те, що вони є союзниками по НАТО, у сторін маса протиріч і територіальних суперечок.

Чергове загострення у відносинах триває з весни 2022 року, коли президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звинуватив Грецію в пособництві терористам з організації Фетхуллаха Гюлена (ФЕТО) і заявив, що для нього більше не існує такої людини, як прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс. Дана заява стала відповіддю на заклики Афін до США не продавати Анкарі винищувачі F-16.

Напередодні берегова охорона Греції відкрила вогонь по кораблю під прапором Коморських островів, який увійшов в її територіальні води. Як виявилося, це було турецьке судно Anatolian. Цей факт став ще одним епізоді в нагнітанні регіональної обстановки.

У вересні Ердоган попередив Грецію про “серйозні наслідки”, якщо та продовжить “провокувати” турецьких військових. А також нагадав про перемогу в Ізмірі 100-річної давності, коли війська Кемаля Ататюрка вибили грецьку армію з Анатолії. Різкій заяві передувало перехоплення грецькими винищувачами турецьких літаків в районі Криту, які ймовірно намагалися скласти карту ППО Греції.

Конфлікти в світі загострюються. Хто і чому ходить по лезу ножа

Фото: Реджеп Таїп Ердоган продовжує войовничу риторику на адресу Греції (GettyImages)

У вересні Афіни оголосили, що мають намір добудувати 140-кілометровий паркан на сухопутному кордоні з Грецією.

Територіальний спір

Турецька сторона оскаржує суверенітет Греції над низкою островів в Егейському морі. Ще в 2020 році Ердоган погрожував нападом на Кіпр, але сьогодні президент просувається ще далі в своїх погрозах.

Справа в тому, що нинішній кордон між Туреччиною і Грецією було встановлено Лозаннським договором 1923 року після війни за незалежність і розпаду Османської імперії. Цей документ змінив колишній Севрський договір, який давав грецькій стороні контроль над Ізміром.

Нинішній статус грецьких островів в Егейському морі також регулюється Договором Монтрьо 1936 року і Паризьким мирним договором 1947 року. Згідно з ним, Анкара визнала право Афін на мілітаризацію островів Лемнос і Самофракія. Лозаннський договір дозволяє перебування грецьких військ на Лесбосі, Хіосі, Самосі та Ікарії, набраних з місцевих жителів, і сил поліції.

Демілітаризація острова Додеканес була нав’язана втручанням Радянського Союзу, але втратила будь-який сенс після вступу Греції і Туреччини до НАТО.

У червні 2022 року турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу закликав Грецію вивести війська з усіх перерахованих вище островів, пригрозивши тим, що в іншому випадку Туреччина буде оскаржувати їх приналежність.

Чи буде війна?

Агресивна риторика з Туреччини та Греції викликає стурбованість західних союзників, проте є надія на те, що це не більше ніж частина передвиборної кампанії. У 2023 році в обох країнах пройдуть парламентські вибори, а в Туреччині ще й президентські.

Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс прямо говорить про те, що різкі заяви Анкари пов’язані з майбутніми виборами. І сподівається на зустріч з Ердоганом на полях першого засідання Європейського політичного співтовариства 9 жовтня в Празі. Даний формат створений для зближення Євросоюзу з сусідніми країнами.

Водночас він не вірить у ймовірність збройного конфлікту з Туреччиною.

“Якби, не дай Бог, це сталося, Туреччина отримала б абсолютно розгромну відповідь. І я думаю, що вони прекрасно це знають”, – зазначив Міцотакіс.

Тим часом Європейський союз і США наполягають на тому, щоб сторони утрималися від ескалації конфлікту. Як підкреслюють у Брюсселі, всі розбіжності мають бути вирішені мирним шляхом.

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *