Як Китай скуповує Росію - Волинь.Правда
Показати всі

Як Китай скуповує Росію

Китай традиційно мав особливу позицію щодо глобальних процесів і керувався, у першу чергу, власними інтересами.

 

На вторгнення до України Пекін також відреагував вельми специфічно. З одного боку, КНР не стала допомагати Росії у військовий спосіб, і нібито навіть дотримувалась певних санкційних обмежень щодо РФ. У березні Піднебесна вдвічі скоротила поставки технологічних товарів до Росії порівняно з показниками лютого. Це мало б свідчити про обережність…

З іншого ж боку, китайці вирішили максимально скористатися ситуацією на свою користь. Вони уважно спостерігають, чим обернеться нахабство Путіна в Україні. Адже подібні плани верхівка КНР давно виношує щодо Тайваню. Плюс до цього Пекін максимально користується моментом, аби скупити в РФ задешево усе, що тільки можна. У першу чергу – ресурси.

Паливо
Поки США та Європа намагаються скоротити, а поступово і відмовитися від закупівель російського палива, Китай відкрито користується можливістю. Він скупляє побільше нафти за менші гроші. На початку травня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що наступний пакет санкцій ЄС може включати механізм нафтового ембарго проти РФ: «Путін повинен заплатити високу ціну за свою жорстоку агресію». Після інформації про вірогідну заборону на імпорт російської нафти у роботі світових нафтових ринків почали відбуватися зміни: аналітики прогнозують, що 2,5 млрд барелів нафти, які щодоби спочатку спрямовувалися до ЄС, тепер не знайдуть собі покупця.

Проте вони помилилися. Принаймні, поки що. Адже на цьому тлі Китай продовжує нарощувати обсяги купівлі енергоносіїв у Росії: імпорт нафти, газу та вугілля зріс на 75% у квітні, до понад $6 млрд, і це попри те, що внутрішній попит сповільнився через нову хвилю Covid-19.

За даними китайської митниці станом на 20 травня, імпорт російського скрапленого газу вже зріс на 80% порівняно з даними на аналогічний період роком раніше. І це попри те, що загальний імпорт Китаю зрідженого газу скоротився більш ніж на третину, оскільки блокування та інші обмеження промислової діяльності гасять внутрішній попит. Імпорт нафти у річному вимірі також зріс на 4% до 6,55 млн тонн, при цьому Росія досі поступається лише Саудівській Аравії у списку постачальників нафти для Китаю.

Загалом 72% від загального імпорту Китаю у квітні від його північного стратегічного партнера було пов’язано з енергетикою.

Китай активно скуповує російську нафту, вимагаючи величезного дисконту (Фото: Bloomberg)
Китай активно скуповує російську нафту, вимагаючи величезного дисконту (Фото: Bloomberg)

Що раптом зробило російську нафту такою привабливою для Китаю? Її дешевизна. За неофіційними даними, Китай жорстко диктує РФ цінові умови. Reuters повідомляє, що нині дисконт на барель нафти досягає $29, це приблизно 33% від ринкової ціни. Іншими словами, Китай сплачує РФ на третину менше ринкової вартості товару.

Речник міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь, відповідаючи на питання про те, чи слід розцінювати збільшення обсягів закупівлі енергоносіїв та інших товарів як підтримку Росії, відповів дуже улесливо: «Китай і Росія продовжуватимуть вести нормальне торговельне співробітництво в дусі взаємної поваги, рівності, і взаємної вигоди».

До слова, Індія також намагається домовитися про суттєве зниження цін на російську нафту, повідомляє Bloomberg.

Fortune зауважує, що Китай та Індія при цьому стикаються зі значними транспортними витратами. Щоб перенаправити російську нафту морем до найбільших азійських країн, супертанкери мають тижнями йти з Чорного моря до Середземного, а потім через Суецький канал, перш ніж досягти портів. І навіть якщо ціни на нафту є достатньо низькі, щоб зробити такі маршрути вигідними, багато судноплавних компаній побоюються потрапити під санкції.

Сплеск інтересу Китаю до російської нафти потенційно може спричинити погіршення стосунків РФ з Іраном. «Росія може перенаправити майже половину свого експорту до Південно-Східної Азії, особливо до Китаю… І це величезна потенційна загроза для експорту іранської нафти», – заявив Гамід Хоссейні, член правління Спілки експортерів нафти, газу та нафтохімічної продукції Ірану.

Саме тому впродовж останніх тижнів Іран та Росія перебували у тісному контакті – вони обговорювали, як торгувати нафтою в умовах санкцій, повідомляє Reuters із посиланням на три джерела.

«Зараз Китай явно купує більше партій російської нафти марки Urals. Експорт цього товару до Китаю збільшився понад утричі. І це попри загальне ослаблення китайського імпорту», – звертає увагу Гомаюн Фалакшахі, старший аналітик Kpler.

Аналогічна ситуація складається і з купівлею російського вугілля. У квітні Китай збільшив імпорт з Росії майже вдвічі, повідомляє CNN з посиланням на Refinitiv. Таким чином РФ випередила Австралію і стала другим за величиною постачальником для Китаю: на неї тепер припадає 19% китайського імпорту вугілля у порівнянні з 14% у березні. Більша частка – лише в Індонезії. І це не межа. За прогнозом Morgan Stanley, у поточному році обсяги експорту вугілля РФ до Китаю зростуть на 30%: до 71 млн тонн – для порівняння, у минулому році Китай закупив у РФ 55 млн тонн. Причина збільшення обсягу закупівель та сама: значні дисконти.

На початку березня у ЗМІ просочилась інформація також про те, що Китай розглядає можливість придбання або збільшення часток у російських енергетичних і сировинних компаніях, таких як газовий гігант «Газпром» і виробник алюмінію «РусАл». Про це інформував Bloomberg з посиланням на власні джерела. Водночас співрозмовник агентства зазначав, що такі угоди мають на меті перш за все забезпечення Китаю в імпортній сировині, сприяючи енергетичній та продовольчій безпеці країни, та повинні демонструвати підтримку російського вторгнення в Україну. Щоправда, відтоді жодної нової інформації з цього приводу не надходило.

Металургія
Схожа «чорна пятниця» і на російському металургійному ринку. Росії нема кому збувати свою продукцію, купувати погоджується лише Китай. Але – на своїх умовах. За даними сайту Fastmarkets, російським металургійним компаніям доводиться робити для китайців значні знижки – до 25%.

У другій половині квітня 2022 року Росія експортувала до Піднебесної близько 400 тис. т слябу – сталевого напівфабрикату для виробництва плоского прокату. Продавцями були Evraz, «Северсталь» і «НЛМК». Для порівняння: за весь 2021 рік РФ продала до Китаю 84 тис. т слябів.

Компанії з провідних країн бояться закуповувати у РФ сляб, щоб не потрапити під санкції. Але Китай у цій історії – виняток (Фото: jasoindustrial.com)
Компанії з провідних країн бояться закуповувати у РФ сляб, щоб не потрапити під санкції. Але Китай у цій історії – виняток (Фото: jasoindustrial.com)

Російське видання «РБК» пише, що у квітні російський сляб продавався у КНР за ціною у $670-700 за тонну з урахуванням доставки. Остання угода наприкінці квітня – на початку травня вже була здійснена по $630 за тонну. Нові ж пропозиції були на рівні $620 за тонну. Натомість основні постачальники слябу в Південно-Східну Азію, Індонезія та Малайзія, у кінці квітня – на початку травня продавали його за $840 і $825 за тонну з доставкою відповідно.

Багато традиційних покупців російського металу в Азії, Європі, Туреччині та Північній і Південній Америках зараз відмовляються від угод через страх потрапити під західні санкції проти Росії. Євросоюз у березні заборонив імпорт деяких видів сталевої продукції з Росії у відповідь на її вторгнення в Україну, однак сталевий сляб під цю заборону не потрапив.

Проте, як розказав «РБК» один із трейдерів, у контрагентів є проблеми з проведенням через банки угод щодо купівлі навіть тієї російської сталевої продукції, якої безпосередньо санкції не стосуються, а також зі страхуванням і пошуком суден для доставки товару.

Бренди
Окрім палива та металу китайці також намагаються нагріти руки і на інших ринках, де Росія стикнулась з великими проблемами. Яскравий приклад – торгівля одягом. Замість того, щоб просто закрити свої магазини і оголосити бойкот країні-агресору, провідні бренди перепродали свої російські відділення китайцям, щоправда деталі угод і реальних покупців ЗМІ поки не називають. Але завдяки цим схемам росіяни недовго сидітимуть без одягу від брендів Reserved, Cropp, House, Mohito і Sinsay – що належали польському ритейлеру і виробник одягу LPP SA. На цьому тижні одяг від цих марок знову стане доступним у Росії.

Санкційна магія: House зник – ХС з’явився (Фото російських ЗМІ)
Санкційна магія: House зник – ХС з’явився (Фото російських ЗМІ)

Угоди укладені таким чином, що право володіння торговими марками залишається за нинішнім власником, однак Китай зможе продавати будь-які товари з цих магазинів на території РФ. Назви магазинів зміняться на лаконічніші китайські, але впізнаваність залишиться. Reserved буде перейменовано на RE, Cropp – на Cr, Sinsay – на SIN (цікава гра слів: з англ. це слово перекладається як «гріх»), Mohito стане M, а House – XC.

Варто зазначити, що у грі «надури санкції» беруть участь не лише китайці. За великими брендами у Росії полюють й інші. Наприклад, відомий виробник джинсів Levi’s «ухвалив непросте рішення після 30 років роботи в РФ» піти з країни. Але йде він дуже хитро: продає свої крамниці туркам.

Магазини косметичної мережі, що раніше закрилася в РФ, під французьким брендом L’Occitane повернулися під іншою вивіскою: «Л’Окситан». Так само і виробник паперової тари «ТетраПак»: насправді не пішов з Росії, а створив російський підзрозділ. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/world/observe/chorna-pyatnicya-pid-chas-viyni-yak-kitay-skupovuje-rosiyu-848238.html

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *