Для того,щоб розібратися в суперечливому питанні 23 червня волинські журналісти та лісівники вирушили на виїзний семінар,що відбувався у лісах Ратнівщини.
 
В чому проблема?
Останніми роками відбуваються різкі зміни клімату,що несуть за собою незворотні процеси у флорі і фауні. «Чорного кота в мішку» отримала й Волинь: кліматичні процеси сприяли погіршенню «імунна система» хвойних деревостанів. За словами волинських лісівників,соснові насадження регіону потерпають від атаки шкідників та всихання деревини. Як результат – у лісах з’являються «мертві зони» із сухими деревами. Кількість таких зон щоденно зростає. Головним шкідником і ворогом для сосни є верхівковий короїд.
 

“Недооцінка цієї проблеми призведе до того,що ми втратимо дуже великі площі сосняків”,– переконаний старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту Василь Бородавка. Вчений майже рік досліджує патологічні зміни у лісах,однак іншого виходу,окрім зрізання дерев,поки не знає. Аби врятувати ліс від напасті часто доводиться зрізати здорові дерева,що знаходять в зоні враження.
 
Ворога треба знати в лице
Головним ворогом соснових насаджень є верхівковий короїд. Шкідник не просто впав з неба: його популяції були і раніше,однак кліматичні зміни сприяють його розмноженню та розмноженню сил. Разом з тим різке потепління ослабило імунітет сосняка. Дерева фактично не можуть боротися із атаками шкідника. Сосни жовтіють,а з часом повністю всихають.
 

Василь Бородавка зауважив,що верхівковий короїд розмножується із фантастичною швидкістю. Комахи формують 3 покоління шкідників. На одного самця-короїда припадає близько 20 самок,кожна з якої здатна виглядати майже півсотні яєць.
Зміни клімату сформували для короїда своєрідну «оазу». Потепління і відсутність морозів значно підвищили комфортність проживання шкідника у волинських лісах.
 
Патологія невиліковна?
Фахівці переконують,що намагаються знайти панацею від напасті,однак на сьогоднішній день єдиним способом боротьби із шкідником є санітарна вирубка. Лісівники розповіли,що їх часто звинувачують у том,що вони продають здорові дерева,а гроші кладуть собі в кишеню. Аби розвіяти міфи журналістам запропонували зрізати будь-яке дерево,що знаходиться в зоні враження. В результаті,медійники побачили,що здавалось би здорове дерево,під корою суттєво вражене: стовбур атакували короїди,він почав всихати.
Науковець Василь Бородавка порівняв всихання дерев із раком: щоб врятували ліс від загибелі потрібно видаляти заражені ділянки. Принаймні,поки не знайдеться кращий спосіб боротися із проблемою.
 
Дай,Боже,здоров’я… дятлу
Розповідаючи про боротьбу із напастю,фахівці зауважили,що в багатьох країнах в таких випадках використовували ін’єкції в дерево. Це дає змогу вразити шкідника,що ховається під корою. Такий спосіб боротьби практикувала Росія,однак в українських реаліях він не можливий. Вартість однієї ін’єкції – майже 2000 російських рублів.
Науковці сподіваються на те,що врегулювати болюче питання допоможе матінка-природа. Зокрема,надії покладають на етономофалів ( комахи,які споживають шкідників – прим. автора) та птахів. За словами Василя Бородавки,великим помічником для сосен можуть стати дятли. «Дятел працює вдень і вночі,але він не встигає стільки їсти. Дай йому,Боже,здоров’я»,- заявив фахівець.
 
Футбольного поля в лісі не знайдеш
Волинські лісівники переконують,що у тих місцях,де вирубуються дерева,відразу насаджується молодняк,а «голих площ»,так званих «футбольних полів»,- лісі не знайдеш.
 

В рамках семінару журналістам провели міні-екскурсію на теплично-розсадницький комплекс Ратнівського лісомисливського господарства. В комплексі працює 29 теплиць,в яких вирощують молодняк,що прийде на зміну вирубаній деревині. В розсаднику є свою сільськогосподарська техніка та власна технологія поливання саджанців. Ратнівський розсадник є одним із найбільших в Україні.
 
Післямова
Під час семінару як лісівники,так і науковці запевнили журналістів,що санітарна вирубка – єдиний спосіб боротися із всиханням дерев. Фахівці готові діяти по-іншому,однак поки інших варіантів боротьби поки немає.
Для того,щоб зберегти соснові насадження лісівники готові іти на діалог з місцевим населенням та очікують допомоги від влади. В іншому випадку протягом 5-10 років соснові насадження на Волині можуть зникнути. «Я відслідковую ці процеси на Волині більше року і поки що гарантій того,що вдасться своєчасно зупинити і ліквідувати цей процес,дати не можу,– розповів вчений Василь Бородавка.