Настання осінньої пори з нетерпінням чекають любителі- грибники.  «Тихе полювання» цього року для  волинян дуже вдале. Кажуть, врожай на білі, польські, маслята – рекордний. Водночас  їстівні гриби в лісах сипонули настільки дружно і рясно, що люди, переповнені емоціями, знову заговорили про аномалію та  пов’язані з нею повір’я.

Гриби теж почали своє «полювання»

«Грибний сезон» щороку приносить  не лише щедрі дарунки лісу, а й тривогу, біль і біду, бо  часто жертвами «тихого полювання» стають самі ж «мисливці» або їх близькі. Через помилки грибників отруюються люди.  6 волинян цього року померли від отруєння грибами, троє з них – діти.

Щоб осіння лісова смакота не стала отрутою, потрібно мати великий досвід і знання щодо грибів, хоча навіть і вони не завжди запобігають  потраплянню  отруйного гриба до кошика. На жаль, поганок не так легко відрізнити. Якщо зовні бліду поганку чи мухомора впізнають  навіть діти, то з іншими «вбивцями» можуть виникнути труднощі.

Медики, педагоги, працівники лісової галузі постійно  роз’яснюють любителям «тихого полювання», як розрізнити  «правильні»  і «неправильні» гриби.  Зокрема, у вересні  волинські лісівник проводять для школярів  «грибні уроки». Такі лекції про правильний вибір осінніх дарів і їх безпечне споживання відбуваються у всіх шкільних лісництвах  краю. На чергову зустріч з учнями безпосередньо на лісовій галявині запросили і журналістів.

Інженер побічного користування ДП «Маневицьке ЛГ» Ірина Остапчук розповіла юним грибникам не тільки як правильно вибирати гриби, а і  як їх готувати.

До речі, учням шкільних лісництв після двох років навчання за програмою «Юні лісівник» видаються свідоцтва, що дають  додаткові привілеї під час  вступу у вищі навчальні заклади. Відтак, з 20 вихованців Маневицького шкільного лісництва  4-ро уже впевнені, що пов’яжуть свою професію з лісовим господарством.

Не впевнений – гриба не бери.

Саме така головна порада усім любителям та новачкам «тихого полювання» від лісівників краю. Як розповів інженер охорони захисту лісі Маневицького держлісгоспу  Іван Пацаманюк, у кожному  з 13 рекреаційних пункті  держлісгоспу з спеціальні стенди, на яких  зображені малюнки з їстівним грибами і отруйними.

«З осінніми грибами потрібно бути обережними , бо  багато отруйних грибів дуже схожі на справжні.  Тому, якщо ви не впевнені, що гриб дійсно їстівний, у вас є сумнів щодо кольору, форми, запаху, видової приналежності – не беріть його. Сам так роблю та  інших навчаю, – радить Іван Пацаманюк. – Цього року грибів вистачить усім».

І родину на зиму забезпечимо грибами,  і копійчину заробимо

Варто було дощику пройти і сонцю блиснути, як людей у лісі стало, наче грибів після дощу. Це й не дивно: кожен, хто удосвіта не полінується гайнути на природу, обійти кілометри лісових масивів, до  обіду уже матиме повні кошики дарів лісу.

Місцеві жителі- маневичани більш вибагливі до вибору грибів. У їх кошику здебільшого боровики (білі), польські, красноголовці,  а лучани, як розповідають лісівники, – беруть усе, що їстівне їм потрапляє на шляху.

«Я ніколи не рахую грибів, які збираю, – зізнається житель Маневич Віталій Ярмолюк , який виходить з лісу з повним відром осінніх дарів. – Цього року їх у наших лісах багато. За годину відро можна назбирати. Місця головне треба знати. Збираємо стільки, що і додому маємо, і на продаж вистачає».

Для багатьох сільських жителів це чималий заробіток.  Назбирають грибники повні корзини боровичків і відразу на маневицькій  трасі продають. За кілограм маленьких, свіженьких «білих» просять до ста грн. Ті, хто  не хоче самі займатися торгівлею, здають місцевим заготівельникам. У приймальних пунктах, наприклад, молоденькі  білі ціняться в  70 грн. за кілограм,  старіші –  40 грн. А за кордоном ціна на наші гриби уже зовсім інша – набагато вища. цьому вже заробляють не грибники, які торують не один кілометр лісу, а посередники. Хоча є ще один варіант лісового заробітку – це коли і любителям “тихого” полювання копійчина у кишеню, і природні багатства потраплять в раціон наших земляків.

 У наступних “Нотатках з осіннього лісу” ми потрапимо у самий вир «грибних» подій. Про смаколики  з концервного цеху ДП “Маневицьке лісове господарство”, якими ласують і у волинських шкільних їдальнях, і жителі далеких Панами та Ізраїлю, читайте на “Волинській правді”.

Ольга Кононенко