У рамках експерименту, що тривав понад сторіччя, вчені з Університету штату Мічиган висадили насіння, яке зберігалося 142 роки. 11 з насінин проросли. Про це пише The New York Times.

Експеримент почав у 1879 році американський ботанік Вільям Джеймс Біл. Він зібрав кілька тисяч насінин різних рослин, помістив у пляшки та закопав. Учений хотів перевірити, чи зможуть вони прорости за кілька років чи десятиліть.

Біл планував, що одну з 20 пляшок вчені викопуватимуть раз на 5 років, щоб висадити та перевірити, скільки проросло. Пізніше його наступники вирішили збільшити цей період до десяти років, а з часом пляшки стали викопувати раз на 20 років. Останню пляшку викопав доцент кафедри ботаніки в Університеті Мічигану Девід Лоурі і четверо його колег 15 квітня 2021 року.

До початку травня проросло 11 насінин, десять з них належать квітці «дивина тарганяча» (Verbascum blattaria), яку завезли до Північної Америки на початку ХІХ сторіччя.

При цьому, на думку вчених, ця рослина не мала бути у пляшках: на їхню думку Біл планував залишити інший вид – дивину ведмеже вухо (Verbascum thapsus L). Насіння останнього було у перших восьми пляшках, однак тільки кілька рослин цього виду проросли через 20 років зберігання.

На думку дослідників, така здатність «дивини тарганячої» до виживання може бути корисною, оскільки, якщо вона вижила після 142 років у пляшці під землею, то її можна використовувати для відновлення земель.

Тепер вчені планують продовжити експеримент, підготувавши і закопавши власні пляшки.

Тим часом, під час ботанічної експедиції, яка проводилась науковцями разом із заступником директора Ботанічного сад ім. академіка О. Фоміна на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, були знайдені дуже рідкісні рослини – Сон лучний Pulsatilla pratensis (інша назва – Сон чорніючий, Сон-трава чорніюча Pulsatilla nigricans) та Сон розкритий, або широколистий Pulsatilla patens (L.) Mill.