День Злуки. 12 ключових фактів про свято, яке об’єднує українців - Волинь.Правда

День Злуки. 12 ключових фактів про свято, яке об’єднує українців

Показати всі

День Злуки. 12 ключових фактів про свято, яке об’єднує українців

Проєкт «Соборна Україна». Що завадило сто років тому?

22 січня 1919 року УНР (Українська Народна Республіка) та ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республіка) підписали акт Злуки, який мав покласти початок побудові єдиної соборної Української держави.

«Главком» розповідає, чому тоді не вийшло, але яким важливим подіям підписання акту Злуки дало імпульс.

Що таке Злука

Перша світова війна дала багатьом поневоленим народам можливість почати боротьбу за незалежність. Українці у 1917–1920 роках також намагалися використати цей шанс. На території України тоді з’явилося кілька державних утворень: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Українська Соціалістична Радянська Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка. Після проголошення останньої і постало питання про об’єднання наддніпрянців і наддністрянців в одну незалежну державу.

УНР і її лідери

Українська Народна Республіка (УНР) – держава зі столицею у Києві, яка у 1917–1921 роках контролювала території центральної, східної та південної України. Населення Української Народної Республіки складало близько 50,2 мільйона осіб. Це була третя найбільша за населенням країна Європи і сьома найбільша країна світу.

У листопаді 1917-го, після жовтневого перевороту, УНР була проголошена як автономна республіка у складі Російської республіки, а 22 січня 1918 року, після початку українсько-радянської війни – незалежною державою. УНР встановила дипломатичні стосунки з більш ніж 20 країнами світу.

22 січня 1919 року об’єдналася із Західноукраїнською Народною Республікою. 1921 року територія України була розділена за результатами Ризького договору між Польщею, Радянською Росією та Українською СРР. Уряд УНР працював у вигнанні аж до передачі повноважень владі незалежної України у 1992 році.

ЗУНР

Західноукраїнська Народна Республіка постала після Першої світової війни під час розпаду Австро-Угорської імперії. 19 жовтня 1918 року була оголошена «Проклямація Української Національної Ради» про створення Української держави в українських етнічних землях Австро-Угорщини. 13 листопада було затверджено «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії», нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка».

ЗУНР охоплювала територію заселену українцями: Східну Галичину, Буковину і Закарпаття. 1 листопада Польща розпочала польсько-українську війну. 22 січня 1919 року відбулася злука: ЗУНР об’єдналася з Українською Народною Республікою та отримала назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

18 липня 1919 року території ЗУНР було анексовано Польщею, Королівством Румунія і Чехословацькою Республікою. 20 грудня 1919 р. ЗУНР денонсувала Акт Злуки з УНР. До 15 березня 1923 року уряд ЗУНР перебував в еміграції.

Факт1. День першого проголошення Незалежності у XX столітті

22 січня – особлива дата в українській історії. На неї припадає дві визначні події: перше проголошення незалежності Української Народної Республіки у 1918 році й Акт Злуки українських земель у 1919-му.

Рівно 105 років тому Українська Народна Республіка вперше у XX столітті проголосила незалежність. Цей історичний факт руйнує твердження путінської пропаганди про те, що Українська держава ніколи не існувала, її вигадали більшовики. 24 серпня 1991 року відбулося відновлення незалежності України.

Факт 2. Виникненню ЗУНР посприяли події «Листопадового чину»

У ніч на 1 листопада 1918 року у Львові сили Українських січових стрільців (УСС) підняли повстання, аби повалити владу ослаблої після поразки у Першій світовій Австро-Угорської імперії та проголосити утворення Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка», тобто ЗУНР). Події тієї ночі отримали назву «Листопадового чину».

Факт 3. Акт Злуки. Все почалось у Фастові

1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» (попередній). Угода зафіксувала непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою».

3 січня 1919 року ЗУНР ратифікувала його і направила делегацію для ведення переговорів з урядом УНР, а вже 22 січня Директорія УНР видала універсал, що проголосив створення єдиної і незалежної УНР. У той же день в урочистій обстановці про це було оголошено на Софійській площі Києва.

Молебень на Софійській площі з нагоди проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. У центрі –голова Директорії УНР Володимир Винниченко і його майбутній наступник на цій посаді (з травня 1919 року) Симон Петлюра

Молебень на Софійській площі з нагоди проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. У центрі –голова Директорії УНР Володимир Винниченко і його майбутній наступник на цій посаді (з травня 1919 року) Симон Петлюра
Фото з архівів Українського Інституту Національної пам’яті

Факт 4. Урочистості на День Злуки відбувалися під носом у більшовиків

Під час урочистого проголошення акту Злуки на Софійській площі у Києві парадом пройшли кіннота, піхота та артилерія. Парад очолював комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Це вразило киян, адже це все відбувалося, коли більшовицька армія вже зайняла Ніжин

Факт 5. Досі невідомо, чи поцілували Петлюра і Винниченко хрест

«Усім було цікаво, чи поцілують хрест під час молебню (з нагоди урочистого проголошення акту Злуки) Симон Петлюра та голова Директорії Володимир Винниченко, які були соціалістами та антиклерикалами. Коли священники провели молебень, один із них підійшов з хрестом, але затулив собою огляд, і ніхто не побачив, що сталося. Це й досі лишається інтригою», – розповів в ефірі Радіо Культура історик Віталій Скальський.

Факт 6. Утворена держава проіснувала менше року

Після того, як територію ЗУНР анексували сусідні країни, її уряд в екзилі денонсував акт Злуки. Це сталося 20 грудня 1919 року на засіданні уряду ЗУНР у Відні. Свій підпис про одностороннє скасування документа поставив голова ЗУНР Євген Петрушевич.

Факт 7. УНР та ЗУНР розійшлися, бо мали різні погляди на союз із Польщею

Акт Злуки був денонсований з ініціативи ЗУНР. Приводом слугувала незгода керівництва ЗУНР з політикою голови Директорії УНР Симона Петлюри.

УНР та ЗУНР, які утворилися на теренах різних імперій, російської та австро-угорської, від початку свого існування мали системні відмінності. Але найголовніше – якщо для центральної та східної України найбільшим ворогом була більшовицька Росія, а Польща для Петлюри була союзником у справі відвоювання України у більшовиків, то для ЗУНР якраз Польща була головним утіленням зла.

Факт 8. Початок славетної історії УПА

Українська військова організація (УВО), яку вважають прообразом ОУН (Організації українських націоналістів), постала з рішення групи колишніх офіцерів армії УНР під проводом Євгена Коновальця про продовження боротьби за незалежність України. Він став комендантом УВО, а потім очолив ОУН.

Організація була єдиною до 1940-го, коли розділилася на дві частини: більшість членів ОУН обрала провід на чолі зі Степаном Бандерою та проголосила окрему Організацію українських націоналістів (б), а меншість продовжила підтримувати організацію Андрія Мельника ОУН (м).

30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів (б) проголосила Акт відновлення Української Держави. У цей же день до міста увійшли німецькі війська. Гітлер був проти проголошення незалежності України і німці заарештували керівників українських націоналістів. У 1942 році для боротьби на два фронти – проти німецьких та радянських окупантів – була створена Українська повстанська армія.

Факт 9. Вперше День Соборності масово відсвяткували у Хусті

У роки радянської окупації України День Соборності не відзначався. Вперше за 20 років День Соборності було урочисто відзначено 22 січня 1939 року, у Карпатській Україні, місті Хуст, яке на той час перебувало у складі Чехословаччини. Це була найбільш масова демонстрація українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини, адже зібралося понад 30 тисяч людей.

Факт 10. Янукович скасував День Соборності

На державному рівні День Соборності почали відзначати з 1999 року за указом президента Кучми. У 2011 році президент Янукович скасував День Свободи 22 листопада і День Соборності 22 січня, натомість заснувавши День Соборності і Свободи 22 січня. День Свободи святкувався на честь Помаранчевої революції, внаслідок якої Янукович програв Ющенку. Проросійський диктатор не хотів святкування річниці Помаранчевої революції і тому влаштував маніпуляцію із об’єднанням свят.

Факт 11. Порошенко відновив свято

У 2015 році президент Петро Порошенко своїм указом відновив святкування Дня Соборності 22 січня

Живий ланцюг на честь Дня Соборності у 1990 році, за неофіційними підрахунками, утворили кілька мільйонів українців

Живий ланцюг на честь Дня Соборності у 1990 році, за неофіційними підрахунками, утворили кілька мільйонів українців

Факт 12. На честь Дня Злуки проводиться акція «Живий ланцюг»

Найбільша така подія відбулася 21 січня 1990 року, коли близько трьох мільйонів українців взялися за руки, з’єднавши Івано-Франківськ і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Цей живий ланцюг був одним з наймасштабніших у світовій історії, за даними радянської влади, у ньому взяли участь близько 450 тис. осіб, а за неофіційними даними – до 5 млн.

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *