Волинь опиняється у прицілі радикальних,  нерідко шовіністичних сил сусідньої Польщі. 11 липня у цій країні відзначатимуть  річницю трагічних подій  1943 року під назвою «Волинська різня», звучатимуть  односторонні звинувачення українських збройних формувань та українців загалом у геноциді поляків. З цього приводу  висловив своє розуміння ситуації голова Волинської ОДА Володимир Гунчик.

Роздумуючи про  польсько-український  конфлікт на Волині, Володимир Гунчик переконаний: «Ці акції, коли гинули люди, були двосторонніми.  Ніхто не задав собі питання, ким були інспіровані всі ці операції. У тому числі – хто як  стояв біля витоків операції  «Вісла», так і (раніше) «Волинської трагедії». Варто було більш заглиблено подивитися в історію. Слід у цих питаннях спілкуватися на рівні фахівців-істориків. Потрібно дуже обережно підходити до  такої превентивної оцінки. Люди, які прожили у Польщі та на Волині неповних двадцять років, молоді люди часто так категорично трактують події, що відбулися сім десятиліть тому.  Коли починаєш із ними спілкуватися, дискутувати, крім завчених фраз нічого не чуєш. В основному – це наслідки пропаганди».

Водночас він  вважає, що «третя сторона, про яку ми сьогодні говоримо, «розхитує» українсько-польські стосунки. Вона старається, працює над тим, щоб вибити у нас європейського союзника, який першим визнав Незалежність України.  Польща фактично  стала нашим представником у Євросоюзі. Багатьом не подобається, що зараз між українцями та поляками немає відкритого конфлікту. Вони працюють над тим, щоб цей конфлікт розпалити. Твереза голова, виважена оцінка ситуації – це головні чинники, які не дадуть «розхитати» ситуацію. Звичайно,  є радикальні структури, елементи, представники з обох сторін. Маю на увазі, не будемо гріха таїти, й українську сторону.  Але ми повинні   запитати себе: кому це потрібно. Це потрібно для того, щоб знайти точки дотику та примирення?»

На думку Володимира Гунчика, для  виходу із цієї ситуації потрібні «витримка, постійні контакти та спілкування на рівні дипломатичному, на рівні громад, місцевих структур  влади. У жодному разі не замкнутість. Не треба боятися цих болісних питань при спілкуванні. Таким чином поступово вдасться зняти принаймні частину джерел напруженості».