Роздумуючи про сьогодення,владика Борис Гудзяк зазначає,що пишається «мужністю і мудрістю українського народу,який не піддається на провокації та критично реагує на популізм,яким у такий скрутний час завжди готові скористатися недобросовісні політики. Загартовані вогнем Майдану та болем війни,українці щораз краще розуміють,що немає жодних магічних формул чи чарівної палички. Все велике,справжнє,тривале здобувається дорогою ціною,великою працею».
 
Відтак він наголошує: «Я вірю в Україну,бо вона Богом дана. Звичайно ж не можна стверджувати,що ми приречені на успіх,але покликання України є колосальним,за умови праці та взаємної любові. Я вірю,що наша країна має велике покликання щодо заходу і сходу».
 
На переконання єпископа,«масштабність наших перспектив пов’язана з покликанням впливати і на Росію,хоча зараз складно і боляче про це говорити чи навіть думати. Змінити Росію – це питання не лише нашої місії,а передусім самозбереження. Без України Росія не зміниться,а без змін в Росії,ні Україні,ні Європі,ні ширшому світу не знати миру. Тому сьогодні Путін нас хоче вбити. Істинно християнське покликання України для його світогляду і імперської візії – це смертельна загроза. Нам не вдасться перенести нашу країну на інший континент,де будуть інші сусіди. Тому дерзаймо,бо перед нами неописані незбагненні звершення – здобуття правди і утвердження свободи».
 
Він також нагадує,що «ворог людського роду і ворог України робить усе можливе,щоб нас знеохотити,втомити,розділити,протиставити одне одному… Розпізнаваймо крикунів і критиканів,які принижують,осуджують і додають агресії,образи та деструктивного гніву. Слухаймо Божого голосу,який благословить і кріпить,який наставляє і провадить,який піднімає і дає силу». А відтак висловив побажання: «Будьмо життєдайними!
 
Життєствердними! Життєрадісними! Нехай жоден смуток чи страх,брехня чи ненависть не панують над нами. Жиймо як Богом возлюблені люди і народ,діймо за Божим благословення,обіймаючи один одного та даючи кожному шанс бути вільним,гідним та відповідальним».