Міфічний Шляхтич, соло без Соломатіна та збій армійської дисципліни у «коаліції». Все це та інші родзинки позачергових депутатських посиденьок описуємо у репортажі для «Волинської правди».
Сесійний ранок 8 червня розпочинався спокійно і дещо вальяжно. За півгодини до початку засідання перед Луцькрадою був штиль. Ні «Корду», ні молодиків в адідасах, ні полісменів на горизонті видно не було. Як і зазвичай, біля мерії кружляли працівники ради. Неквапливо сходилися медійники.
Поки працівниця ради наводила порядок із клумбою, на порозі з’явився привітний Юрій Безпятко. Аби не прогавити щось цікаве, залпом допиваю каву і теж чимчикую до сесійної зали.
Чи не єдиною представницею «Солідарності» у залі була помічниця депутата Андрія Покровського – Влада. Всідаюся біля тендітної красуні-помічниці, проте згадую, що «при виконанні» і продовжую «сікти» все навколо.
У сесійному залі немов за алфавітом почали з’являтися «укропівці»: слідом за Безпятком свої місця зайняли Сергій Балицький і Петро Бойко. На той момент дисципліна у «коаліціянтів» все ще працювала як швейцарський годинник.
«Слуги народу» помаленьку сходилися. В хорошому гуморі був «укропівець» Олександр Кравченко. Депутат-військовий привітав журналістів з професійним святом і порівняв користування фотоапаратом зі зброєю. Дружніми обіймами з колегами віталася красуня-депутатка Тетяна Янчук.
«Опозиція» прогнозовано на сесію не з’явилася. «Рішення суду має бути обов’язковим до виконання і не розділяю думку, що потрібно скликати сьогодні сесію міськради. Щоб не мати в майбутньому проблем з правоохоронними органами…», – заявив у відеозверненні позафракційний Микола Яручик. Ці слова можна вважати аргументацією відсутності на сесії більшості депутатів ради.
А сесія стартувати не квапилася. «Коаліції зелених» для початку засідання бракувало голосів. Депутатам не лишалося нічого іншого, як приступити до чергового заходу «кулуарщини».
Всі розважалися, як могли. «Фейсбук-опоненти» депутат Олександр Кравченко та фотограф Павло Березюк помінялися ролями: обранець громади піймав у кадрі «фотокора».
Активісти Сергій Поха та Оксана Марищук активно дискутували про те, чому згоріла автівка нардепа Лапіна: підпал чи «машина-фенікс»?
Час ішов, а сесія все ще не починалася. Ігор Поліщук помітно нервував, поглядаючи то на годинник, то на телефон. «Ще 5–10 хвилин – і всі будуть в зборі», – заявив головуючий.
А «коаліціянти» все не з’являлися. Прогульниками чи то непунктуальними виявилися Валерій Бондарук, Андрій Козюра, Аркадій Соломатін та Вікторія Побережна. «Побережна на відпочинку», – відрапортували в секретаріаті.
«Де депутати від Самопомочі?», – звернувся головуючий до активіста Сергія Рижкова. «Зараз передзвоню до Шляхтича», – відповів той жартома.
Згадав Поліщук і про візит Юлії Вусенко на виконком та рішення суду у її справі. «Я уявляю, хто дзвонив судді, що зникло 2 абзаци», – заявив секретар.
Як дітей зі школи, колег-депутатів виглядав Микита Рабан. І виглядав не дарма. В зал буквально вбігли однопартійці Бондарук і Козюра. Слідом за ними – Орися Залевська з «УКРОПу»
Далі – довгоочікувана реєстрація. Гімн. Без представників «Свободи» та Павла Данильчука «Ще не вмерла…» звучало не так бадьоро.
Дивним чином в списку зареєстрованих на моніторі з’явилося ім’я Тараса Шляхтича. Крім луцької системи «Рада» , депутата у залі ніхто не бачив. Добре, що картка Шляхтича не повторила долю візитівки Яроша і технічні несправності швидко усунули.
Єдиним питанням в порядку денному був проект рішення про поновлення Юлії Вусенко на посаді секретаря. Доповідати щодо цього взявся Ігор Поліщук. Він зачитав рішення суду, згадавши і про текст, який було вилучено.
Очікуваного шквалу запитань до відповідача не було. Чи то депутати не хотіли «підставятися», чи просто бракувало слів, але не знайшлося охочих і на виступ.
Цікаво, що бажання виголосити промову з трибуни виявили згадані вже активісти Рижков і Марищук, однак слово надали лише жінці. Такий собі приклад «вибіркової демократії».
Ну а далі було цілком прогнозоване і формальне голосування за поновлення Вусенко. «За» – 8 депутатів.
«Зберіться колеги», – серйозно, але з іронією в голосі промовив головуючий і поставив проект рішення на два повторних голосування. Останнє з них зафіксувало 10 «театральних» голосів, підкріплених цитатою Поліщука: «На жаль, не змогли».
У цей момент чомусь згадалися занадто «щирі» слова радості екс-прем’єра Яценюка в момент звільнення з ув’язнення Юлії Тимошенко.
Сесія закінчувалася. Хтось поспіхом дописував матеріал, інші пішли на філіжанку кави.
Вчорашня сесія фактично була формальністю. Було б дивно, якби секретар Поліщук сам собі обрав шлях «імпічменту».
Депутати лишали зал спокійними і зосередженими. Всі розуміли, що вчорашнє засідання може потягнути за собою ще більшу судову тяганину і набагато печальніші наслідки. «Насесіюється» ще Луцькрада за літо…
Текст і фото – Андрій Мошкун
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook
1 Comment
Де українці? Одна жидва.