Професор, співзасновник і Почесний голова Центру досліджень визвольного руху Володимир Косик відійшов у Засвіти 12 червня в Парижі на 93-му році життя.  За інформацією видання «День», Володимира Косика поховають завтра, 27 червня, у Львові.

Тетяна Козирєва на шпальтах газети «День» розповіла, що Володимир Миколайович Косик народився 26 листопада 1924 року у с.  Вацевичі (нині Залужани), що у Дрогобицькому районі Львівської області. Відвідував «Рідну школу» в Дрогобичі, був членом Юнацтва ОУН. 1943 року  потрапив до Німеччини як остарбайтер. Звідти 1946-го нелегально перейшов кордон до Західної Німеччини. Від 1948 року жив у Франції.

Працював журналістом (Борис Марченко). Друкувався в українських еміграційних і французьких виданнях. Заснував франкомовний журнал “Est européen” («Європейський схід»). Співпрацював з виданнями «Визвольний шлях» (Лондон) і «Шлях перемоги» (Мюнхен), що були друкованими органами закордонних частин ОУН. 1963-го очолив Об’єднання українців у Франції та тереновий провід ОУН у цій країні.

Навчався в Сорбонні, в Інституті історії сучасних міжнародних відносин і в Національному інституті східних мов і цивілізацій університету Париж-3 (Нова Сорбонна). Отримав докторський диплом Українського вільного університеті в Мюнхені. Захистив докторську дисертацію в університеті Париж-1 (Пантеон- Сорбонна) на тему «Політика Франції відносно України в 1917-1918 рр.».

Читав лекції з історії України в європейських та українських університетах. Із 2000 року обіймав посаду професора Львівського університету імені Івана Франка. За публікації французькою мовою про Україну уряд Франції нагородив Володимира Косика однією з чотирьох найбільших відзнак Франції – Орденом мистецтв, письменства і гуманітарних наук. Мав Золоту медаль Українського вільного університету, орден «За заслуги» ІІІ ступеня, був лауреатом Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця, почесним членом Головної булави Всеукраїнського братства ОУН-УПА.

1986 року Косик видав свою найвідомішу працю – «Україна і Німеччина у Другій світовій війні» (французькою мовою). Невдовзі її перевидали українською, і ця книжка стала першою в українській історіографії працею, яка на підставі багатьох німецьких джерел аналізувала політику нацистської Німеччини щодо України напередодні та під час Другої світової. Також уперше у фокусі науковця опинилися стосунки Третього Рейху з українським визвольним рухом, а широта залучених документів різних інстанцій нацистського режиму дала змогу отримати максимально неупереджену картину цих взаємин. На довгі роки вище згадана монографія стала базовою з цієї теми в українській історичній науці. Як її продовження, упорядкував 4-томник «Україна в Другій світовій війні. Збірник німецьких архівних матеріалів», і це видання стало найбільшою збіркою документальних матеріалів з німецьких архівів, перекладених українською.

Професор Володимир Косик був серед співзасновників Центру досліджень визвольного руху  –  незалежної наукової громадської організації, яка вже півтора десятки років вивчає різноманітні аспекти українського визвольного руху у ХХ столітті, політику національної пам’яті та процеси подолання наслідків тоталітарного минулого в країнах колишнього СРСР, Центральної та Східної Європи.

За повідомленням видання «День», прощатимуться з  професором Косиком завтра, 27 червня, о 12.00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.

Поховають історика на Личаківському цвинтарі.