У цьому зверненні він пояснює свою небайдужість відомим фактом: «Хочу нагадати,що саме з моєї ініціативи Помісний і Архієрейський Собори Російської Православної Церкви у 1990 році надали Українській Православній Церкві статус незалежної і самостійної в управлінні». Відтак архіпастир констатує,що «на той час цей статус відповідав державному статусу України в складі СРСР. Коли ж наша країна стала незалежною,Помісний Собор УПЦ 1-3 листопада 1991 р. одноголосно підтримав необхідність автокефалії Української Церкви. Але,щоби зберегти владу над Україною,Московська патріархія та спецслужби організували переворот в керівництві УПЦ. Через так званий Харківський собор вони привели Українську Церкву до нинішнього стану розділення. І лише наявність в Україні Київського Патріархату досі стримувала Московську патріархію від повного відібрання від УПЦ (МП) прав незалежності».

Предстоятель УПЦ також зазначає,що «в останні роки розпочалося зближення Київського Патріархату і УПЦ (МП),коли з’явилася реальна можливість подолання існуючого розділення та утворення в Україні єдиної Помісної Церкви,Московська патріархія вирішила відібрати права незалежності УПЦ (МП) в управлінні. Бо для РПЦ краще під своєю владою утримати хоча би частину Української Церкви,ніж остаточно втратити її всю. Так Патріархія вже діяла у 1992 році щоби не допустити автокефалії УПЦ. Тоді руками групи сліпо відданих Москві архієреїв мене,як Предстоятеля УПЦ,було незаконно усунуто від керівництва,а в Статут УПЦ було внесено зміни,які допомогли «узаконити» беззаконня.Нині історія повторюється,як і дійові особи – патріарх Кирил,митрополит Агафангел,позбавлений архієрейського сану Іонафан (Єлецькіх) та деякі інші».

Як вважає Патріарх Філарет,користуючись хворобою митрополита Володимира (Сабодана),більшість членів Синоду УПЦ (МП) під керівництвом митрополита Агафангела вчинили ряд дій,спрямованих на узурпацію влади. Він не сумнівається,що є всі підстави впевнено стверджувати: за діями митрополита Агафангела і його співучасників стоїть Московська патріархія і особисто патріарх Кирил,кінцева мета яких – позбавити УПЦ (МП) статусу незалежної і самостійної в управлінні та знову фактично підпорядкувати її напряму Москві.

Предстоятель УПЦ КП,пояснює,яким чином планується це зробити. «Шляхом внесення до Статуту УПЦ (МП) змін,якими би встановлювалося,що обрання,призначення і переміщення архієреїв УПЦ відбувається з благословення Московського Патріарха,– підкреслює Патріарх Філарет. – У такий спосіб без формального скасування статусу УПЦ,як незалежної в управлінні,фактично цей статус буде скасовано».

Архіпастир констатує,що сучасна російська влада прагне силою втягнути Україну в оновлену імперію. З цією метою вона застосовує різні засоби впливу – від непомірних цін на газ до заборони на ввезення окремих товарів. Застосовує вона і вплив Московського Патріархату на Україну. Не даремно ж під час недавньої зустрічі з патріархом Кирилом В. В. Путін відзначив,що діяльність Московського Патріарха на пострадянському просторі – тобто і в Україні – є важливою частиною зовнішньої політики Росії.

«Незалежність України стоїть на перешкоді відновленню Російської імперії,так само як незалежність УПЦ (МП) в управлінні стоїть на перешкоді бажаному для патріарха Кирила перетворенню Московської патріархії у «православний Ватикан». Тому як російська влада зараз виявляє недружнє ставлення до Президента України,так і Московська патріархія виявляє недружнє ставлення до митрополита Володимира (Сабодана). Але якщо Росія не може прямо впливати на українське законодавство,то Московська патріархія прагне руками послушних членів Синоду УПЦ (МП) змінити Статут цієї Церкви у бажаному для себе руслі,– попереджає Патріарх Філарет.

А після цього,нагадавши,що «Бог благословив бути нашому народу незалежним. Але від кожного з нас залежить,чи складемо ми нинішній іспит на зрілість і чи достойні ми дарованої Богом свободи»,він з любов’ю у Христі звертається: «Тому заради блага Православ’я,заради торжества правди і заради досягнення у майбутньому церковної єдності не допустіть,дорогі владики,отці,брати і сестри,щоби лукавством і оманою Москва відібрала у вашої Церкви навіть ту неповну свободу,яку вона зараз має. І нехай у боротьбі за правду укріпить вас Господь!»