ЗРК “Куб” – це самохідний зенітний ракетний комплекс, призначений для захисту Сухопутних військ, здебільшого для танкових дивізій. Він слугує захистом від цілей, які летять на середніх і малих висотах.

Цей ЗРК почали розробляти ще у 1958 році, а на озброєння армії СРСР комплекс прийняли аж у 1967 році, на шість років пізніше запланованого. Причиною труднощів були складність розробки і нові тогочасні технології. Зокрема, вперше для роботи надзвукового двигуна використовувалося не рідке, а тверде паливо. Також це перший радянський ЗРК, який обладнали напівактивною радіолокаційною головкою самонаведення.

Характеристики ЗРК “Куб”:

• маса – 32,4 тонни;
• озброєння – 3 ракети;
• маса ракети – 630 кг;
• час розгортання (згортання) – 5 хв;
• максимальна швидкість – 65 км/год;
• запас ходу – 500 км.

Зенітно-ракетний комплекс збиває повітряні цілі, які летять зі швидкостями 420-600 м/с на висотах від 100-200 метрів до 5-7 кілометрів на дальностях до 20 кілометрів.

Принцип роботи

До складу зенітно-ракетного полку входять 5 стартових батарей і батарея управління, а також допоміжні підрозділи. Комплекс “Куб” складається з двох самохідних установок на легкому гусеничному ходу, одна несе на собі всі радіотехнічні засоби, а друга три зенітних керованих ракети 3М9 і є пусковою установкою.

Довжина ракети становить близько 5,8 метра при діаметрі 330 міліметрів. Вона захоплює ціль зі старту і супроводжує її відповідно до швидкості.

Фото: ЗРК “Куб” озброєний трьома ракетами
(wikimedia org photo User Srđan_Popović)

Модернізації

Варто зазначити, що Україна ще до початку повномасштабної війни мала на озброєння ЗРК “Куб”.

У 2021 році науково-виробниче підприємство “Аеротехніка-МЛТ” представило модернізовану версію “Куба”, яка отримала назву 2K12M1-2Д “Квадрат-2Д”.

На модернізованому зенітному ракетному комплексі замінили 99% аналогової елементної бази на нову цифрову. Бойові можливості покращили за рахунок потужних обчислювальних засобів.