Чому Захід  насправді  проти того, щоб реально протидіяти путінському режимові? Відповідає на запитання  аналітик Михайло Берг, російський письменник, культуролог, публіцист (проживає в Бостоні). Про це йдеться в його публікації  «Інтереси та ідеали» у виданні «День».

Берг зазначає, що «Путін – звичайно, хуліган і хам, але такому аморфному і потенційно небезпечному простору, як Росія, сильна рука начебто необхідна. Він тримає всіх в узді, а якщо його влада почне хитатися, то хто стежитиме за порядком на одній шостій…Він тримає заїжджий і осоружний двір Нігерії в снігах у відносній рівновазі».

А відтак уточнює: «Це тільки в кремлівських страшилках Захід спить і бачить, як захопити російську територію і її корисні копалини: за ті гроші, які Кремль платить своїм підданим за їхню немудру роботу в нелюдських умовах і суворому кліматі, інших економічно вигідних варіантів управління цими великими землями з майже відсутніми комунікаціями навіть не проглядається».

Тому аналітик заперечує тезу, начебто Захід дуже наляканий реваншизмом і експансіонізмом Путіна. Він риторує: «Поки Росія платоспроможна, жене газ і нафту за прийнятною ціною і тримає в узді своїх кошлатих козаків у верблюжих шапках, про що ще говорити? Ви думаєте, їм небайдужа Україна, вони всерйоз вимагають у Путіна повернути Крим і перестати баламутити Донбас?» А після цього робить висновок: «На словах – так, на ділі – ні».

Тому, наголошує Берг, хоч і «поведінка Росії  не конвенційна», але покарання  для путінського режиму буде таке, «щоб не нашкодити інтересам власних бізнесменів, які інвестують або торгують з дикою Росією. А інтереси ці обопільні, і що вигідно німецьким або англійським бізнесменам, то, виходить, вигідно і кремлівським». На його переконання, «не так для Заходу страшний Путін, як його відсутність; краще похмурий пастух, який зганяє безсловесних овець у зграю, ніж стадо без пастуха, готове за кілька  років розбрестися по білому світу і перетворитися на мінне поле непередбачуваності і нових загроз». Саме тому, наголошує  експерт,  «не відключать СВІФТ, не відмовляться від російського газу, не позбавлять кремлівських капіталу і нерухомості в Лондоні, а якщо позбавлять, то тільки дуже поганих хлопців, та й то для вигляду.Інтереси перемагають ідеали всюди і завжди, тому що інтереси – для себе, ідеали – для інших».

Для Заходу Путін – ніякий не Гітлер, кишка тонка, ніякої експансії, здатної всерйоз налякати західний капітал, Путін здійснити не може. Так, можна погодитися: мовляв, привласнив Крим і Абхазію з Південною Осетією – молодець серед овець. Погодитися ніяк не можна: реноме погіршиться. Та й тільки. Політичні інтереси – інтереси економічні переважно. За малим винятком. Ось цей виняток і є санкції для того, щоб зробити вигляд, що з Путіним ми боремося всерйоз і надовго.