Жарти закінчилися. Ситуація на «Центральному» ринку напружена. Міська рада переходить від слів до справи.

У вівторок, 26 листопада, біля двох сотень підприємців зібралися на «Центральному» ринку на мітинг. Повістка дня – реакція на тривожну заяву, яку озвучив на своїй сторінці у Фейсбуці радник міського голови Ігор Поліщук.

ПІДПРИЄМЦІ ВІДХИЛИЛИ «АКТ КАПІТУЛЯЦІЇ», НАВ’ЯЗАНИЙ МІСЬКОЮ РАДОЮ

Нагадаємо, у понеділок, 25 листопада, відбулася чергова зустріч у міській раді. Втім, власне, зустріччю політиків і підприємців цю акцію назвати вже важко, адже «Волинь.Правда» писала раніше, що право представляти інтереси підприємців «Центрального» ринку взяла на себе громадська організація «Бізнес Волині» абсолютно безпідставно, а ініціативна група підприємців з ринку висловила свою недовіру цій організації. Не дивлячись на кричущу незгоду сотень підприємців із діями міської ради, політики роблять вигляд, що нічого не відбувається, що все добре і всі всім задоволені.

Суди з приводу припинення дії договору оренди земельної ділянки під «Центральним» ринком ще тривають. Зокрема, 22 листопада Облспоживспілка подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Відтак, судова тагянина може затягнутися ще щонайменше на два місяці. Втім, чекати доки рішення суду вступить у законну силу міська рада чомусь не бажає. Ігор Поліщук відразу після так званого «круглого столу» з підприємцями 25 листопада опублікував приголомшливе для підприємців повідомлення: до 29 листопада вони зобов’язані покинути свої торговельні місця, демонтувавши павільйони. Інакше за них це зробить муніципальна варта у примусовому порядку.

Підприємців закликають підписати таку собі «мирову угоду», іншими словами – погодитися на добровільне переселення на ринок у районі ЛПЗ. Як ми писали раніше, підприємці відмовляються від переїзду у зв’язку з тим, що на новому ринку відсутні ті умови, які активно рекламує міська рада. Окрім того, у самому тексті угоди чітко прописано, що підприємці дають згоду на демонтаж їхніх торгових павільйонів після 29 листопада. Відтак, текст подібної угоди – це справжній «акт беззаперечної капітуляції» у війні міськради із підприємцями. Ініціативна група закликала колег-підприємців не піддаватися панічним настроям та не йти на поступки міській раді. Адже у випадку добровільного переселення на новий ринок шляху назад не буде. І якщо там, в районі ЛПЗ, у когось торгівля не піде, а така загроза існує досить серйозна, оскільки ринок знаходиться на окраїні міста, винними будуть самі підприємці, які зголосилися переїхати.

Окрім того голова правління Волинської обласної споживчої спілки Марта Кандиба нагадала, що договори оренди торговельних місць між Спілкою та підприємцями не завершилися, відтак, перед тим, як переїжджати, необхідно напивати заяву про розірвання договору, розрахуватися за цим договором по день фактичного користування торговельним місцем, отримати письмовий дозвіл адміністрації на вивезення металевої конструкції з території ринку, і виключно під наглядом охорони вивезти металеву конструкцію. Всі інші спроби вивезти будь-які конструкції з території ринку, в тому числі тим методом, які пропонує міська рада, адміністрація ринку  унеможливить.

Абсолютна більшість підприємців, які прийшли на мітинг 26 листопада, переселятися не збираються та закликають всіх колег триматися разом. Торговці зрозуміли, що тактика міської ради – розколоти їх та пересварити між собою. Якщо частина вирішить переїхати, а частина залишиться на старому ринку – в результаті програють всі. Адже один в полі не воїн, а один в торговому ряду – не продавець…  Відтак підприємці вирішили міцно стояти один за одним, адже зрозуміли, що за великим рахунком, допомоги їм чекати справді нема від кого.

Звісно, є когорта лучан, яким не подобається стан «Центрального» ринку. Він, м’яко кажучи, не дуже хороший. З цим важко не погодитися. Розуміють це і підприємці, які там торгують, і Спілка, яка цей ринок обслуговує. І ті й інші готові ці умови покращувати, проводити реконструкцію, ремонт. Але так питання вже не стоїть. Стоїть питання про безумовне закриття ринку і примусове переселення підприємців на «Камчатку» – у віддалений район Луцька.

«КРУГОВА ОБОРОНА»: НА РИНКУ ЗАЯВИЛИ, ЩО НЕ ДОПУСТЯТЬ МУНІЦИПАЛІВ НА ТЕРИТОРІЮ

Власники торгіовельних павільйонів не на жарт стривожені можливим силовим розгоном ринку, варварським демонтажем торгових точок разом з товаром. Марта Кандиба та юрист Спілки наголосили, що на разі закон повністю на боці підприємців. По-перше, рішення суду про припинення дії договору оренди земельної ділянки ще не вступило у законну силу. По-друге, діють заходи забезпечення позову – постанова суду, яка забороняє міській раді вчиняти будь-які дії щодо спірної ділянки до вирішення справи по суті. По-третє, на земельній ділянці зареєстрований цілісний майновий комплекс – «Центральний» ринок, який на праві приватної власності належить Волинській облспоживспілці, ділити землю під яким не можна, згідно з чинним законодавством. По-четверте, на разі діють договори оренди торговельних місць між підприємцями та Облспоживспілкою, відтак, відповідно до них, торговельні павільйони знаходяться на території ринку цілком законно і підстав їх демонтувати немає жодних. Всі ці факти мали би бути правовими гарантіями недоторканості законного бізнесу, який ведуть підприємці на «Центральному» ринку. Втім, про які правові гарантії на рівні міста можна говорити, якщо в світі не виконуються навіть такі міжнародні угоди, як, наприклад, Будапештський меморандум, який мав би гарантувати мир та безпеку Україні?

Не дивлячись на те, що закон повністю на боці підприємців, атмосфера на ринку вкрай тривожна, адже підприємці не покладаються виключно на правові механізми свого захисту. Якщо до вчорашнього дня торговці були швидше третьою стороною у війні між Спілкою та міськрадою, то вчорашню заяву Ігоря Поліщука можна розцінювати як оголошення війни безпосередньо підприємцям.

І вони налаштовані захищатися. Ті, у кого дійсні договори з охоронними фірмами, будуть просити про посилення охорони торговельних місць. Ті, хто такі договори розірвав, будуть їх поновлювати. У свою чергу Марта Кандиба пообіцяла, що Спілка зі свого боку також посилить охорону ринку, і демонтажу торговельних павільйонів працівниками муніципальної варти просто не допустять фізично.

За результатами віче ініціативна група підприємців ухвалила резолюцію, відповідно до якої відкинула пропозицію міської ради про переїзд на новий ринок, та висунула зустрічну пропозицію – провести реконструкцію старого ринку. Підприємці, спілкуючись між собою, заспокоюють один одного тим, що міська рада не посміє вдатися до варварських методів і загнати на ринок бульдозери. Тим не менше, на ринку готуються до найгірших сценаріїв, у тому числі – силового протистояння. В них діятиме мушкетерський принцип: один за всіх і всі за одного. У разі спроби силового демонтажу будь-якого з торговельних павільйонів «муніципалами», їх оточать десятки чи навіть сотні підприємців, спілкуватися доведеться на камеру і не виключено, що на місці права торговців захищатимуть юристи, у яких, на разі, достатньо козирів на руках для ефективної правозахисної роботи.

Зрозуміти логіку дій міськради взагалі неможливо. Спочатку там заявляли, що Спілка – це посередник, якого потрібно позбутися. Проблема була ніби то в тому, що від Спілки до бюджету Луцька надходить замало грошей. Тоді ідея була в тому, аби замінити Спілку «Луцькими ринками». Потім, ніби то, виникла інша причина – поганий стан ринку. Заговорили про необхідність капітального ремонту. А в останнім часом ситуація ще раз кардинально змінилась – територію вирішили взагалі зачистити, а сам ринок перенести практично за межі Луцька. Ось і розкриваються в останній момент істині наміри можновладців, про які підприємці підозрювали з самого початку – чи ж не за ласим шматком землі у центрі міста хтось розпочав полювання?

Луцька міська рада в прямому сенсі рубає гілку, на якій сидить. Мало того, що лише Спілка – один з найбільших платників земельного податку у місті, так ринок ще й дає сотні робочих місць у непростий для країни час, ці люди нічого не просять від держави, вони самозайняті, вони заробляють на себе самі, ще й платять податки, вони виживають в умовах високої конкуренції, низької купівельної спроможності населення, високого податкового та адміністративного тиску, з останніх сил хапаються за можливість заробити вдома, розвивати власну економіку, а не плюнути на все, і поїхати заробляти за кордон, як це вже зробили мільйони наших співвітчизників за останні п’ять років. Таке враження, що місцева влада просто хоче забити останній цвях у кришку гроба малого підприємництва, видворити з Луцька ще кілька сотень економічно активних людей, залишивши без джерел доходу їхні сім’ї.

Мистецтво політики – це мистецтво компромісів. Ультимативна манера спілкування до добра не довела ще жодного політика. І якщо нинішня команда має амбіції продовжити свою каденцію ще й на наступні п’ять років – мала би про це вже задуматися, а то ризикує одним махом перекреслити всі свої хороші справи і з ганьбою відійти в історію Луцька.

Василь Онищук