Ведучи війну проти України, РФ продовжує реалізовувати стратегію «русского мира». Так вважає Сергій Плохій, професор історії України, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, цьогорічний лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. При цьому, уточнює він, вже відчутні тертя між російськими президентом і патріархом.
Сергій Плохій зазначає, що «проект «русского мира» для Росії зручний для Кремля, тому що його складно охопити й обмежити географічно… До 2013 року РПЦ і російська пропаганда працювали разом. Після 2014 року патріарху Кирилу все більше не подобається те, що робить Кремль, але він мало що може зробити. Війна з Україною створює ризики для російської церкви як у нашій країні, так і в інших регіонах, а Кирило сприймає себе таким собі «батьком» усього східного православного світу».
На його думку, «зараз між церквою і владою в Росії відбувається тертя, але ідея використання російськомовних меншин, російської культури або російської церкви у зовнішній політиці залишилася, вона нікуди не зникла. Хоча після війни на Донбасі привабливість цієї російської концепції різко пішла на спад». Політолог нагадує, що навіть лідер Білорусі Олександр Лукашенко радить своїм співвітчизникам забути про «русский мир», а Казахстанпереходить на латиницю в писемній мові. «Це не просто реакція на «русский мир», це реакція на провал «русского мира» в Україні», – резюмує професор.
«На відміну від українців, які після розвалу СРСР вважали, що здобули свою країну, Росія та її еліти вважають, що країну вони втратили, – констатує Плохій. – Російські еліти не були готові до втрати імперії або переформатування своєї політичної системи, і це не дивно, якщо подивитися очима історика. Османська імперія перебувала у стані занепаду 200-250 років, перш ніж розвалилася. Австро-Угорська імперія проходила довгий шлях трансформацій і змін, перш ніж розпалася.А розпад СРСР від супердержави, яка дорівнює США, до повного розвалу трапився протягом п’яти-шести років. Для сучасних еліт у Кремлі психологічно складно прийняти це як норму».
Тому, зазначає політолог, Кремлю у всьому потрібно шукати провокації Заходу і ворогів-лібералів. Як тільки в їх кишені з’явилася додаткова копійка від продажу нафти і газу, вони згадали про історичну несправедливість. На жаль, розпад імперій – процес довготривалий». На його переконання, « тут, добре це чи погано, ми стаємо заручниками історії».
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook