Оксана Забужко, роздумуючи про Кобзаря, зауважує, що «коли 18-річні сьогодні кажуть «Шева – крутий», це нормально. Головне, щоб вони при цьому читали того Шеву. Розуміли». А відтак нагадує: «Писали: «Нічого робити з Шевченка пана в шляпі», «А потім знайдуть якусь шльондру з Москви, яка зніме фільм, що Шевченко був позашлюбним сином Катерини. Бо не може ж бути хохол такий розумний».
 
Оксана Забужко констатує, що «багатьом поколінням шевченкознавців у принципі не шибало до голови, що чоловік відсидів 10 років. Його вирвали з життя цим самим арештом. Заборонили писати й малювати. Справді реальна тема для психологів, істориків, для майбутніх біографів, які цього моменту не догледіли. Бо Шевченко блискуче з цим впорався. Після перерви повертається до живопису. І стає одним із найкращих на той час європейських офортистів, отримує академіка гравюри. Повертається до писання. Після заслання – це інший Шевченко, але суперкласний поет. Що не вийшло? Сім`я. 33-річним був викинутий і повертається з фіксацією на тих роках. А йому вже 44. І всі ті його друзі колишні з родинами. Ох, треба одружитися, хоча б на сестрі. Тусується з молоддю, але вони його батьком називають».