Починаючи з 2014 року, представники РФ активно згортали ведення бізнесу в Україні. Для прикладу, найбільше представництво РФ в економіці України зосереджувалося в банківському секторі. Так, до 2014 в Україні активно працювали три підконтрольні РФ банківські установи: Промінвестбанк, Сбербанк та ВТБ.

ВТБ було виведено з ринку України у 2018. А Промінвестбанк та Сбербанк (Міжнародний резервний банк після перейменування, — Фокус) НБУ ліквідував після початку збройної агресії, проте на той час частка цих банків в банківському секторі значно скоротилась. Проте на території України працюють і компанії, що пов’язані з РФ. Наприклад, у відкритих джерелах інформації кандидатами на націоналізацію називають: “Лисичанську нафтову інвестиційну компанію”, “завод з виробництва ядерного палива”, “Енергомашспецсталь”, “Татнефть-АЗС-Україна”.

Проєкт рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської Федерації та її резидентів до Ради національної безпеки і оборони України вноситься Кабінетом Міністрів України. Після прийняття рішення РНБО воно вводиться в дію указом Президента України. Не пізніше як у шестимісячний строк після скасування чи завершення воєнного стану в Україні указ Президента України, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, підлягає затвердженню Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.

Не виключено, що російські компанії будуть домагатися у судах скасування рішення про націоналізацію. Проте загалом міжнародне право допускає вилучення окремого майна з мотивів суспільної необхідності, проте одночасно захищає право приватної власності та не допускає свавілля в питанні вилучення приватної власності. Прийняття рішень про націоналізацію без належних правових підстав та обґрунтування створює ризик виникнення спорів у міжнародних судових інстанціях. Для прикладу, у 2019 році Арбітражний суд в Гаазі ухвалив рішення на користь ПриватБанку у справі проти Російської Федерації, яка націоналізувала активи установи в анексованому Криму. У цьому випадку така експропріація активів банку була явно незаконною з огляду на факт анексії півострову.