Міністерство юстиції США подало два позови до Окружного суду Південного округу Флориди з метою конфіскації двох активів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – хмарочоса PNC Plaza в Луїсвіллі, штат Кентуккі, та офісного парку CompuCom у Далласі, штат Техас, загальною вартістю 70 мільйонів доларів . Слідство вважає, що американські партнери Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова придбали нерухомість за гроші, які були шахрайським способом виведені з «ПриватБанку» на початку 2010-х років. Українські олігархи не є відповідачами в цій справі, але американський Мін’юст прямо звинувачує їх у крадіжці, шахрайстві та інших злочинах. Про це пише видання «Лівий берег».

ЗА ГРОШІ КЛІЄНТІВ «ПРИВАТБКАНКУ» СКУПИЛИ ОФІСНІ ЦЕНТРИ І ЗАВОДИ У ШТАТАХ

У позовах стверджується, що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов близько десяти років використовували гроші «ПриватБанку» для власних потреб. Олігархи нібито брали кредити в банку, яким вони володіли, та не повертали їх.

Отримані гроші ділилися, об’єднувалися і переводилися через широку мережу компаній для маскування їх походження та власності. Як правило, для цього використовувалися рахунки в кіпрському «ПриватБанку». У підсумку гроші розходилися по всьому світу. Коли підходив час, для погашення кредитів бралися нові кредити або, в деяких випадках, використовувалися доходи від інвестування незаконно виведених коштів.

Претензії Міністерства юстиції США стосуються відмивання грошей на американській території. До схеми, за даними слідства, були залучені американські бізнес-партнери Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова – Мордехай “Морті” Корф та Урі Лейбер, член наглядової ради “Укрнафти” від міноритарних акціонерів. Мордехай Корф і Урі Лейбер мають мережу компаній під умовною назвою Optima, яка володіє багатьма активами у США. Слідство вважає, що їх могли придбати за гроші Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, здобуті шахрайським шляхом.

Серед іншого у власності Optima є майже 500 тисяч квадратних комерційної нерухомості в штаті Огайо, металургійні заводи в Кентуккі, Західній Вірджинії та Мічигані, завод з виробництва мобільних телефонів в Іллінойсі, комерційна нерухомість у Техасі.

Позов Мін’юсту США наводить дані за 2010 рік: Нікопольський завод феросплавів отримав кредитів на суму понад 126 мільйонів доларів, Запорізький – 21 мільйон, Орджонікідзевський ГЗК – 90 мільйонів доларів. Деякі компанії, які отримували кредити в «ПриватБанку», не займалися бізнесом, а існували, за версією слідства, фактично тільки для виведення грошей і їх відмивання. На час націоналізації «ПриватБанку» 97% його корпоративного портфелю становили такі інсайдерські кредити.

Слідство наголошує: у правлінні банку були лояльні до власників менеджери. Одного з них у позові вказано як “казначея Коломойського” та першого заступника голови правління «ПриватБанку» з 2002 до 2016 року. Цю посаду займав Тимур Новіков, що відповідав за інвестиційний бізнес банку. У позові сказано, що побажання власників були для службовців банку наказами в тому числі через певну “репутацію” бізнесменів. Зокрема, Ігоря Коломойського в позові характеризують як “безжального”. Мін’юст США згадує, що свого часу він найняв озброєних осіб для захоплення офісу державної нафтової компанії. Нагадаємо, у 2015 році під час зміни наглядової ради «Укрнафти», до складу якої входили Ігор Коломойський і Геннадй Боголюбов, олігархи використали близько сотні молодиків у камуфляжах, які увійшли до приміщення «Укрнтафти» і обмежили доступ до офісу представникам держави. На той час близько 50% акцій «Укрнафти» були державними.

КОЛОМОЙСЬКИЙ ТА БОГОЛЮБОВ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ВІСІМ СТАТТЕЙ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ

У позовах Мін’юсту США вказано, що дії Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова підпадають під вісім статей Кримінального кодексу України: 190 (шахрайство), 191 (привласнення майна), 209 (відмивання грошей), 218-1 (доведення банку до неплатоспроможності), 219 (доведення до банкрутства), 220-2 (приховування неплатоспроможності фінансової установи), 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами), 364-1 (зловживання повноваженнями посадовцем компанії). У позові наголошують, що компанії, через які відмивалися кошти, часто були фіктивними й існували тільки на папері, а фінансові операції проводили через кіпрську філію «ПриватБанку». За лічені хвилини виведені кошти, пройшовши через ряд фірм-посередників, опинялися в США.

У Штатах до відмивання грошей підключалася Optima, до складу якої входили ще ряд компаній. Фінансовий центр цих компаній згодом зайняв всю верхню частину хмарочосу у Маямі. Пізніше американська фірма Optima придбала хмарочос у Луїсвілі за 65 мільйонів доларів, допустила дефолт за кредитом, а її засновники, американські партнери Ігоря Коломойського, Корф і Лейбл, заснували нову фірму, яка викупила цей хмарочос за 40 мільйонів доларів. Таким чином 25 мільйонів доларів США боргу списали. Окрім того Ігор Коломойський отримував на власний рахунок кошти за оренду офісного центру у Даласі, який належав одній із підконтрольних йому компаній, і був придбаний за незаконно виведені із «ПриватБанку» гроші.

Сам Ігор Коломойський у коментарі «Лівому берегу» заперечив звинувачення у свою адресу та зазначив, що всі інвестиції у Сполучених Штатах Америки були зроблені з власних коштів, отриманих у 2007-2008 роках за угодою з компанією “Євраз” російського олігарха Романа Абрамовича, і з доходів інших бізнесів, що зберігалися у «ПриватБанку».

США направили на розгляд суду дві цивільні скарги про конфіскацію комерційних об’єктів нерухомості в Луїсвіллі, штат Кентуккі, і в Далласі, штат Техас, придбаних на незаконно привласнені кошти «ПриватБанку» в Україні. Йдеться про офісну будівлю PNC Plaza в Луїсвіллі і колишню штаб-квартиру компанії CompuCom у Далласі. Ринкова вартість двох об’єктів становить 70 мільйонів доларів.

Окрім того, у травні 2019 року «ПриватБанк» подав позов проти Коломойського і Боголюбова в суд США. Підставою для позову до американського суду є низка схем, які мають ознаки шахрайства та, як вважає «ПриватБанк», були організовані Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим з метою заволодіння активами в США вартістю в сотні мільйонів доларів шляхом привласнення і легалізації надходжень від корпоративних кредитів, виданих «ПриватБанком» у період, коли він належав відповідачам.

Наступним кроком ФБР може стати вимога про екстрадицію олігарха. Утім, видавати на запит американських правоохоронців його Україна не буде – від цього застерігає Конституція. Та і до Ізраїлю, де має друге громадянство, він не втече – ця країна має угоду із США про екстрадицію. Тому Коломойський може звернутися по допомогу до Росії. І спробувати тиснути на президента Володимира Зеленського – зазначає «5 канал».

Таким чином розслідування проти Ігоря Коломойського у США є «першим дзвіночком» для решти українських олігархів, походження активів яких також викликає ряд запитань. Попередній Президент України Петро Порошенко декларував боротьбу з олігархами, однак далі гучних і пафосних заяв за п’ять років його каденції справа не пішла, оскільки й до прозорості ведення бізнесів самого Петра Порошенка виникає чимало запитань. Українська правоохоронна система і правосуддя не здивувало, можливо, американська система правопорядку зробить перші кроки для розслідування незаконного походження активів українських фінансово-промислових груп.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Сім’я Ігоря Палиці вироблятиме зброю на Прикарпатті