Крісло міністра фінансів України виявилося ще більш нестабільною штукою, ніж курс національної валюти. Втриматися у ньому новий-старий міністр Ігор Уманський зміг менше місяця – призначили 4 березня, а звільнили вже 30. Спочатку в Кабміні прокоментували звільнення просто, але утаємничено: «…не змогли стати командою». Однак натяки на справжні причини звільнення можуть кинути тінь на всю команду прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

ІГОР УМАНСЬКИЙ – МІНІСТР ФІНАНСІВ У ТРЬОХ УРЯДАХ

Народився Ігор Уманський у 1975 року у Прип’яті на Київщині. У 1997 році закінчив Київський економічний університет і відразу розпочав державну службу. Кар’єра зростала стрімко, спочатку був провідним спеціалістом, потім заступником керівника і вже в 2000 сам став керівником – очолив департамент структурної політики Міністерства економіки України.

У 2008 році Ігор Уманський став першим заступником міністра фінансів України – Віктора Пинзеника в Уряді Юлії Тимошенко. Варто зазначити, що Віктор Пинзених – чи не найсильніший міністр фінансів в історії України. І один із секретів його успіху на цій посаді – команда професіоналів, у яких не було випадкових людей. Одним із таких професіоналів у сфері фінансів вже тоді був Ігор Уманський. Свідченням цьому є той факт, що з квітня 2009 по березень 2010 він виконував обов’язки міністра фінансів. З жовтня 2014 року по грудень 2015 Ігор Уманський знову був першим заступником міністра фінансів України, вже – Наталії Яресько в післямайданівському Уряді Арсенія Яценюка. У 2016-2019 роках Ігор Уманський був радником Президента України, однак, Петро Порошенко не зійшовся у поглядах з експертом у фінансових питаннях, тому Ігор Уманський залишив цю команду.  І ось 5 березня 2020 року, коли у відставку пішов увесь Уряд Олексія Гончарука, Ігор Уманський  знову повернувся у міністерське крісло, але не на довго.

30 березня 249 нардепів віддали свої голоси за звільнення Ігоря Уманського з посади міністра фінансів, яку він обіймав менше місяця. На його місце призначили Сергія Марченка, однак у суспільства лишилося чимало запитань з приводу такої непослідовної кадрової політики влади. Однією із перших коментарі надала заступниця керівника фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, яка пояснила причину звільнення «не раціональним секвестром бюджету».

СЕКВЕСТР ПРОТИ «ХОТІЛОК»: НАДУМАНІ ПРИЧИНИ ЗВІЛЬНЕННЯ

Секвестр – це скорочення витрат при виконанні окремих статей або всього бюджету. Причин для цього може бути декілька, зокрема, прорахунки при складанні бюджету, або ж форс-мажорні обставини. В нашому випадку це другий варіант, адже пандемія коронавірусу –  це форс-мажорна обставина світового масштабу. Логічно, що всі країни світу, й Україна не виняток, переглядають свої бюджети і шукають резерви для задоволення потреб, пов’язаних із протидією COVID-19. Оскільки в України резервних фондів немає в принципі, наш бюджет і без того був дефіцитним, то логічно, що необхідно здійснити секвестр, власне, в таких умовах, це прямий обов’язкок Міністерства фінансів. Однак, разом з тим, не варто забувати, що державний бюджет та зміни до нього ухвалює Верховна Рада України, саме депутати приймають рішення, міністри – лише виконавці. Тому формулювання причини звільнення як «нераціональний секвестр бюджету» з вуст депутатки Євгенії Кравчук звучить якось ну не дуже переконливо.

Дуже розмито пояснив відставку міністра фінансів та міністра охорони здоровя і прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Ілля Ємець та Ігор Уманський – професіонали, які здатні реалізовувати довгострокові реформи. Але наразі країна вимагає швидких дій. Саме тому було прийнято рішення подати до Верховної Ради постанови про звільнення міністра охорони здоров’я та міністра фінансів”, – зазначив глава уряду.

Цю заяву теж навряд можна назвати такою, що проливає світло на те, що сталося насправді. Погодьтеся, логіки мало. Адже 5 березня Уряду вже було зрозуміло, що Україна не уникне епідемії, що ситуація нас чекає дуже складна і «експериментальна» Уряд Олексія Гончарука навряд впорається з викликами, які нас всіх очікують. Через цю і ще ряд причин, про які «Волинь.Правда» писала раніше, Уряд Гончарука в усьому складі (окрім міністра внутрішніх справ Арсена Авакова) відправили у відставку, а на зміну йому призначили досвідченого менеджера Дениса Шмигаля, у якого, як виявилося, вже була готова власна команда. І в цю команду входив Ігор Уманський, про досвід, знання і вміння якого, безумовно, було відомо і Денису Шмигалю, і Володимиру Зеленському, і депутатському корпусу, який голосував за це призначення. Звідси питання: що раптом пішло не так вже менше, ніж через місяць?

Вже 2 квітня Ігор Уманський дав свої перші розгорнуті коментарі з приводу можливих причин своєї відставки. Зокрема, як пише «Інтерфакс.Україна», екс-міністр фінансів вбачає головною причиною свого звільнення намір звільнити з посади голову Державної податкової служби Сергія Верланова та в.о. голови Державної митної служби Максима Нефьодова.

«Єдина причина, яку я бачу, – ось ці подання і те, що я не мав наміру відступати в цьому питанні. І не забувайте про урізані “хотєлки” і нові можливості уряду з управління бюджетом після запровадження стабфонду”, – сказав Уманський в інтерв’ю LB.

Цікаво, що спочатку Денис Шмигаль заявляв, що він з Уманським просто «не змогли стати командою», і сам екс-міністр говорив, що конфлікту, як такого, не було, були пропозиції, до яких не дослухалися. Тож цікаво виходить. Дивіться: в Україні – криза, через коронавірус економіка опиналася на межі краху, грошей катастрофічно не вистачає. Міністр фінансів, який має величезний досвід роботи на цій посаді у різних Урядах в різні часи, в тому числі і під час війни, йде до прем’єр-міністра, який, до слова, прем’єр-міністром ніколи раніше не був і сам перебуває на посаді менше місяця, і каже: «Слухайте, у мене є такі й такі думки з приводу того, на чому можна заощадити кошти».   В результаті йому вказують на двері. Цікаво було б дізнатися детальніше про ті, урядові «хотєлкі», з якими не зміг справитися міністерський секвестр.

Якщо з «хотєлкамі», про які йде мова, поки не дуже ясно, то з приводу іншої ймовірної причини відставки ясності більше.

«НЕДОТОРКАНІ»: ІГОР УМАНСЬКИЙ ПЕРЕЙШОВ «ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ»

За словами Ігоря Уманського, він неодноразово доповідав прем’єр-міністру Денису Шмигалю про корупцію на митниці.

“У нас неодноразово були розмови на цю тему. Я приходжу до нього, показую: “Дивіться, ми тут зараз “плюшками” балуємося, а ось інформація за кожен місяць, і це тільки “скрутки” з ПДВ. Це в середньому 5 млрд на місяць недоотримує бюджет”. Як тільки я прийшов у Мінфін, мені швидко з усіх боків зливати інформацію почали: з розшифровками, щодо компаній, щодо сум. Де стартують, через кого проганяють, де виводять. І 5 мільярдів – це лише за ПДВ!”, – зазначив Уманський.

Як повідомив екс-міністр фінансів, контрабанда на митниці як існувала, так і існує, через що український бюджет недоотримує мільярди гривень щомісяця. Таку заяву Ігоря Уманського в Державній митній службі ніяк не прокоментували. Ситуація чимось нагадує історію команди Михайла Саакашвілі в Одесі, де Соломія Бобровська та Семен Кривонос боролися з контрабандою на митниці, а Давід Сакваралідзе навіть розпочав реальні розслідування проти прокурорів-хабарників. Власне через справу «діамантових прокурорів» у тодішнього президента України Петра Порошенка і стався конфлікт з Михайлом Саакашвілі та всією його командою, яка прийшла ламати корупційні схеми.

Але це було давно, ще за «попередників». Сьогодні ж вже рік, як у нас нова політична реальність і команда, у якої був слоган: «Прийде весна – саджати будемо». А історія ніби повторюється. Щойно міністр фінансів нагадав про корупцію на митниці – позбувся посади. Таке враження, що тема митниці і податкової в Україні – це табу, і вони живуть якимсь своїм тіньовим життям, незалежним від політичних процесів в Україні, а їхні керівники – справжні недоторкані особи. Варто нагадати, що останнім головою ДФС України був одіозний Роман Насіров, якого в 2017 році під тиском громадськості звільнили і навіть судили, заносячи в суд і виносячи із зали суду на ношах. Він перетворив судовий процес у шоу, однак цей процес не завадив йому в 2019 році балотуватися на пост Президента України.

Після Насірова виконував обов’язки голови ДФС Мирослав Продан, який також звільнився після скандалу через незаконне збагачення.  Після нього в.о. був Олександр Власов, якого Володимир Зеленський вигнав зі скандалом. Начальники ДФС, виявляється, в Україні настільки круті, що можуть навіть ігнорувати вимоги Президента. Зокрема, пан Власов повинен був звільнити чотирьох голів митниць на Одещини, втім, не зробив цього. В результаті його самого звільнили, замінивши на Дениса Гутенка, а вже того 12 лютого 2020 року замінив Сергій Солодченко,  який виконує обов’язки голови ДФС і досі. То якщо сам Президент України Володимир Зеленський, обраний волею 73% українського народу, не відразу змін добитися звільнення начальників митниць Одещини, то що говорити про намагання міністра фінансів вплинути на ситуацію?

«Тихий переворот»: люди міняються, схеми все ті ж. А взагалі – це все якесь відчуття дежавю. В одному з попередніх матеріалів «Волинь.Правда» писала про причини звільнення Руслана Рябошапки. Він, як Генеральний прокурор України, теж мав на меті, серед іншого, і боротьбу з корупцією, втім, його звіт за короткий період роботи ніхто навіть не захотів слухати. Вочевидь, як і Давид Сакваралідзе свого часу на Одещині, підняв зачепив теми, які не варто було.

«Бурштинова мафія», «Лісова мафія», «Горіхова мафія», «Митна мафія», «Медична мафія» та ще безліч інших структур, які формувалися в Україні десятиліттями і приносять величезний тіньовий дохід «схемщикам» в обхід державного бюджету – це теми, у які, на жаль, сьогодні в Україні може всунути свого носа лише камікадзе.

До речі, один із таких «камікадзе» останніх днів – не лише екс-міністр фінансів Ігор Уманський, а й його колишній колега по роботі в Уряді – екс-міністр охорони здоров’я Ілля Ємець. Несподівано, і його в пік пандемії вирішили поміняти, про що «Волинь.Правда» також писала. Хоч він теж прийшов на високу посаду не з вулиці. Зокрема, у його клініці відсоток смертності від операцій вдалося скоротити з 24% до 1%. Та все ж критики і різного роду звинувачень, в тому числі і в корупції, у час епідемії коронавірусу йому уникнути не вдалося.

Та не пройшло й кілька днів після заміни міністрів, як близьке оточення самого прем’єра  Дениса Шмигаля звинуватили у корупційних зв’язках у податковій.

“Шмигаль “водив козу” два тижні, розповідаючи, що не на часі, що він ще поговорить з ким потрібно. Однак незабаром тему спустили на гальма, а проти Уманського почалися інтриги. Незабаром його звільнили. Офіційна причина з вуст Шмигаля, яку він назвав на останній зустрічі з президентом: не спрацювалися. Неофіційна – “кумівський шкурняк”. Виявилося, що кум Шмигаля – має відношення до цих схем”, – розповідає джерело, на яке у своєму матеріалі посилається видання «Політерно».

Якщо вірити джерелам, на які посилається видання «Політерно», виходить, щоразу в Україні змінюються лише люди в системі, але не сама система. Можливо, в інших умовах ніхто, окрім журналістів-розслідувачів, не придавав би цьому особливого значення, однак сьогодні ситуація зовсім інша. Війна й пандемія – це ті зовнішні виклики, перед якими Україна ризикує не вистояти, а недоторкані корупційні схеми – це внутрішні загрози, які знищують організм держави зсередини, як вірус.

Василь Онищук