Найстрашніше,що може собі уявити людство — це війни,теракти і масові винищення людей. 2016 рік став особливо важким у цьому ракурсі,адже сотні,ба навіть тисячі людей у світі зазнали найбільшого горя у житті: втрати,смерті,загибелі… За усіма трагедіями стоять навіть не природні явища,а нищівні руки нам подібних,які крізь власні переконання,амбіції та мрії йдуть на жахливі кроки проти людства. Серед найжахливіших випадків,які сколихнули увесь світ протягом року,опинилися теракти у Берліні. Це найсвіжіші події останніх днів 2016-го,які забрали життя щонайменше 12 осіб. 19 грудня ввечері вантажівка в`їхала просто у натовп людей на Різдвяному ярмарку. Водій намагався втекти,але його вдалося затримати поліції. За попередніми даними — це біженець з Афганістану чи Пакистану.
 
Війна у Сирії та руйнація Алеппо поставили “на вуха” також увесь світ. Бойові дії тривають в країні уже не один рік,але досі світова спільнота не могла наважитися на рішучі кроки,аби вберегти життя мирного населення. Так,після низки бомбардувань міста й більше того використання хімічної зброї,навіть найсильніші духом сирійці за допомогою соцмереж прощалися зі світом та просили не забути їх. І лишень днями Радбез ООН таки ухвалив резолюцію щодо Сирії й до Алеппо вирішили повернути міжнародних спостерігачів й примусити Асада дозволити виїхати місцевим мешканцям із міста. Нині із вщент зруйнованого міста вивезли понад 20 тисяч людей. Яка доля чекає далі сирійців,навряд чи стане відомо наступного,2017 року,втім цей рік,що сягає свого завершення,таки вирішив позбавити окремих сімей чи не останніх надій на життя.
 
Тримають у постійному страху й періодичні вибухи у Туреччині. Впродовж 2016-го там їх було вдосталь,аби задуматися над ціною людського життя. Влада Туреччини повсякчас звинувачує в атаках бойовиків Робітничої партії Курдистану (РПК). А обстріли та вибухи забирають життя щонайменше по кілька десятків невинних мешканців країни.
 
Низка трагедій,організованими людськими руками цього року змусили попереживати за мешканців різних країн світу. На трагічні події 2016-й був доволі насиченим та напруженим. Втім найголовніше у цих епопеях не втратити людяність і можливо свого часу світова спільнота таки задумається над тим,у якому напрямку рухається цивілізоване суспільство. Найціннішим у такому випадку виступає лишень час… аби для підведення певних висновків не було занадто пізно.
 
Відступаючи від теми воєн та терактів,варто пригадати ті події світового значення,які беззаперечно внесли свою історичну цінність,а початок нової історичної віхи взяло саме у 2016-му.
 
Серед усього,історична подія,яку прозвали геополітичним землетрусом,трапилася у США. Під час 45-х президентських виборів у штатах перемогу здобув одіозний Дональд Трамп. Новина про його “президентську” перемогу вразила усіх: когось змусила порадіти,а когось похвилюватися,адже обраний президент-республіканець ніколи не цурався гучних та різких висловлювань,критичної позиції щодо мігрантів та сексуальних меншин,а також доволі лояльного відношення до Росії. Безперечно,ця подія для світової арени не залишиться непомітною і новий політичний процес,який запустився у 2106-му,дасться взнаки своїми наслідками уже в наступні роки.
 
Окрім того,цьогоріч,нарешті за два роки окупації Росією нашої української території — Криму,Генеральна асамблея ООН таки визнала Росію державою-окупантом,а Крим – Україною. У резолюції Росія названа окупантом,а Крим – тимчасово окупованою територією. Таке рішення далося доволі важким для представників різних держав в ООН,адже війна на теренах нашої держави не припиняється і кожна хвилина бездіяльності світових мужів призводить до трагічних наслідків. Попри обіцянки і українських,і іноземних політиків про найшвидше припинення вогню на Донбасі,очевидно,що й 2016 рік завершення цього процесу українцям не приніс.
 
Дотичною темою також є ажіотаж навколо судового допиту горе-президента України Віктора Януковича. За час своєї непублічності та переховування у російському Ростові-на-Дону,президент-втікач Янукович таки дав власну прес-конференцію. Відбулося це напередодні його допиту в Святошинському суді,де у справі екс-президент фігурує у статусі свідка. Тож наприкінці листопада 2016-го сотні журналістів зібралися,аби побачити допит Януковича і дізнатися чи таки відбуде він тюремний строк. Натомість “легендарний” президент традиційно наголошував,що ні в чому не винний,не давав ніяких вказівок про розгін та розстріл майдану,намагався зупинити кровопролиття,а в усьому винні лідери майдану.
 
Поки Янукович розповідав свої напам`ять завчені байки,українці продовжують нарікати на рівень соціального життя та недолугість вітчизняної політики. Так,впродовж 2016 року суттєво підвищився рівень безробіття,натомість тарифи на послуги ЖКГ стрімко зростають і не дають жодної надії на зниження. Єдине,чим змогли українські політики потішити українців,так це збільшення мінімальної зарплатні до рівня 3200 гривень. Однак і тут не довелося дуже порадіти,адже вирахувавши усі необхідні податки,на руки “мінімальним заробітчанам” із наступного року припаде більш ніж на тисячу гривень менше від обіцяної суми. Одночасно з тим,2016 рік відзначився підвищенням зарплатні народних обранців. А от що стало подарунком депутатів для простих людей,так це заклики долучатися до програми субсидіювання.
 
Крім того,2016 рік запам`ятається українцям низкою кадрових змін серед вітчизняного політикуму. Піку своєї популярності,наприклад,вдалося досягнути Володимиру Гройсману,який цьогоріч “підсунув” із прем`єрського крісла Арсенія Яценюка. Таким чином,до кінця цього року Гройсману та Арсену Авакову вдалося потрапити до десятки найвпливовіших українців.
 
Не дали українцям спокійно дожити 2016 рік і змусили похвилюватися банківських вкладників керівники “ПриватБанку”. Пізно ввечері 18 грудня,наче подарунком на Миколая,на Урядовому порталі оприлюднили інформацію про перехід ПАТ “Приватбанк” у стовідсоткову власність держави. Уряд,Кабмін та очільниці Нацбанку гарантували безперебійне функціонування установи та збереження коштів його клієнтів,а також додали,що ці дії відбуваються у чіткій координації з міжнародними фінансовими організаціями та за їхньої підтримки. Втім люди неабияк занепокоїлися і масово почали знімати свої кошти. Одночасно з тим,вкладники не виключають можливості майбутнього об`єднання “ПриватБанку” із “Ощадбанком” і не ймуть впевненості у фінансовій установі.
 
Таким собі гаслом цьогорічної політики в державі можна вважати суцільне реформування. Так в країні здійснили низку реорганізацій у міністерствах,відомствах та управліннях,зайнялися активною передачею повноважень на місця в рамках децентралізації,а більше того,вирішили “спихнути” й фінансові проблеми на місцеві органи самоврядування. Це стосується,зокрема,фінансування закладів ПТУ та пільговиків із місцевих бюджетів. Ймовірно до таких змін швидко звикнуть місцеві владці та місцева казна,втім для багатьох такі різкі “реформи” стали неабияким навантаженням,що призводило навіть до скандалів,чвар та масових невдоволень з боку місцевих чи обласних рад та,наприклад,освітян.
 
У розрізі реформаторських питань,не можна оминути й проблем регіонального значення. Так,Волині 2016 рік приніс також і “сміх і гріх”,адже цього року змінилося керівництво області,що також не оминуло уваги жодного краянина. Цьогоріч відбулося повне оновлення депутатського корпусу у Волинській обласній раді,окрім того,новими обличчями поповнилася й президія ради. Головуючим обрали усім відомого Ігоря Палицю,а його заступниками стали представник “Свободи” Олександр Пирожик та “батьківщинівець” Роман Карпюк. Одразу не знайшли між собою спільної мови Палиця та губернатор області Володимир Гунчик,а тому низка політичних звинувачень повсякчас лунають у сесійній залі під час пленарних засідань. Насиченим 2016 рік в рамках облради став і для фракції “Батьківщина”,яка не може визначитися із тим,хто по праву є правонаступником фракції,а кого Юлія Тимошенко виключила із лав партії. Втім більшість обранців громади вирішили не “розмінюватися на дрібниці” чужих фракцій і поки слідують за думкою більшості. Що із цього вийде,знову ж таки доведеться спостерігати лише у 2017-му.
 
Разом з тим,приємні моменти цей рік подарував волинянам,адже нарешті ми отримали омріяну відремонтовану дорогу,що веде нас до сусідньої Львівщини. Нарешті цьогоріч,витративши понад 40 мільйонів гривень,таки вдалося відновити вщент зруйнований автошлях Луцьк-Львів. Натішившись результатами роботи,очільник Волині Володимир Гунчик запропонував наступного року ще більше уваги звернути на дорожні проблеми,відтак місцеві ради уже працюють над формуванням пріоритетів щодо ремонту та відновлення доріг в області. А от іншим мешканцям краю,2016 дав надію на нове життя. Так,у грудні цього року,у восьми новостворених об`єднаних територіальних громадах відбулися вибори. Явка охочих висловити своє волевиявлення сягнула 70%,що для волинян є доволі високим показником. Очевидно,що люди вірять у ту реформу,де вони власноруч можуть зробити своє життя кращим і довірити свої мрії по праву обраному сільському/селищному голові.
 
Втім 2016 рік був сповнений не лише проблемами,а й цікавими моментами. Тож,можна пригадати славнозвісні запливи нардепа Ігоря Гузя водоймами Волині. В рамках пропаганди за здоровий спосіб життя народний обранець крізь дощі й морози долав холодні і блакитні води озер області. І хоча журналістам подекуди не дуже комфортно було тримати фотоапарати під морозним вітром,все-таки у нас була змога розбавити сірі будні краєвидами Волині. Згадуючи Гузя,не можу не пригадати сенсаційної звістки про розлучення його із дружиною Оксаною і,як би нардеп не заперечував цієї новини,у власному інтерв`ю Оксана Гузь іронічно таки підтвердила звістку,акцентувавши,що не зійшлася пара через невміння дівчини плавати…
 
А ще торік у Луцьку запрацювала нова патрульна поліція міста. Офіційно привітали новобранців із початком роботи напередодні 2016-го,а саме 19 грудня. Але цього року луцькі полісмени відзначають свою першу річницю,а тому нововведення цілком можна зарахувати до здобутків 2016-го. Молоді й перспективні копи,хоча й не ідеальні і мають певні претензії до своєї роботи,але своєю силою,молодістю та наснагою таки повернули довіру громадян до правоохоронної системи,з чим їх і вітаємо.
 
Що стосується позитивних змін у Луцьку,2016 рік відзначився запровадженням системи електронних петицій. Відтепер лучани мають змогу поділитися своїми ідеями та переживаннями стосовно розвитку міста,вказати на недоліки місцевої влади. Так,найпопулярнішими цього року стали прохання містян облаштувати світлофори,пішохідні переходи,відремонтувати дороги та прибудинкові території. А серед найцікавіших – змінити логотип Луцька,запровадити екскурсію військовим аеродромом міста,відновити літак на проспекті Соборності,зайнятися ремонтом екстер’єру РАЦСу й назвати одну з вулиць (парк,сквер) міста Луцька «вулиця 51 бригади» чи «імені бійців АТО 51 ОМБр». Низка петицій знайшла підтримку лучан,деякі з них не здобули необхідної кількості голосів,втім тішить те,що за допомогою нового сервісу люди змогли донести до міської влади свої пропозиції,вказати на недоліки і головне – бути почутими.
 
Для любителів пофестивалити,лучан цього року потішили відновленням чи не найвідоміших фестів «Ніч у Луцькому замку» та «Поліське літо з фольклором». Через недостатнє фінансування та криваві події у нашій державі,ці заходи тимчасово припинили свою діяльність. Втім саме 2016 року вони повернулися до Луцька,аби потішити приємними емоціями та подарувати гарні спогади для лучан і гостей міста.
 
А ще,пам`ятаєте,цього року відбулося Євробачення,і дуже символічно,що представниця кримсько-татарського народу здобула там перемогу. Оспівавши кримський край й гідно представивши Україну,дівчина виборола право проведення наступного міжнародного пісенного конкурсу у Києві. Пишалися цьогоріч українці й співвітчизниками-спортсменами,які привезли оберемки відзнак і нагород з Олімпіади та Паралімпіади,що відбулися у Ріо-де-Жанейро.
 
І навіть те,що цілий рік нам мало не щодня обіцяють медом мазаний безвіз,ми,українці,стійкі до усього,вірно чекаємо на виконання обіцянок,бо ж хто,як не ми,є прикладом того народу,що стерпить усе,аби дочекатися кращої долі. Незважаючи на світові біди,на проблеми у нашій рідній державі,на недоліки у наших містах чи селах,ми все-таки пережили ще один рік нашої історії і нашого життя. Тепер ми станемо на рік дорослішими,досвідченішими і може навіть не наступатимемо на ті ж граблі,що й завжди. А традиція бажати кожного нового року один одному нового щастя,нехай триває… аби зберегти наші мрії,наші очікування і щоб кожного наступного року ми зазнавали тільки кращих змін і втішалися тільки щасливими моментами нашого життя. А куди дівати старе щастя? Хай воно лишається у наших захромах досвіду,яке ніколи не соромно підняти у пам`яті,аби зробити досконалішим наше завтра.
 
Із Новим роком! Із новим щастям!