Цьогоріч у Косачівській домівці під спів колядок і віншування був проведений майстер-клас по виготовленню солодкої випічки,прикрашення її різдв`яною і новорічною символікою. «Валянки»,«рукавички»,«сніжинки»,«Ангелята»,«Ялинки» з тіста під руками маленьких колодяжненців і працівників музею перетворювались у дуже апетитні і казкові вироби. А ще робилися вони з великою любов`ю,бо призначені для захисників України на сході держави.
Нехай наші воїни знають,що їх підтримують і чекають вдома з перемогою,про що свідчать малюнки і підписи до них маленьких жителів Колодяжного ? учасників літературного гуртка «Лесине джерельце»: «Я молюся за вас!»,«Ми чекаємо вас живими!»,«Дякую,що захищаєте нашу Україну!».Нехай атмосфера Святих вечорів у воїнів і в їхніх домівках панує така,якою її поетично описала Леся Українка: «Сім’я сидить за столом,вечеряє,– вже й кутя,й узвар на столі. В хаті так ясно,світло горить якось надзвичайно весело і разом урочисто. Вся сім’я гомонить,кожному хочеться сказати щось радісне,кожний почуває себе щасливим і повним надій,хоч ніхто не знає,чого,власне,сподівається він і чи справдяться його надії… Тая радість перелітає з одного обличчя на друге,мигтить,мов зірниця,в очах,бринить чарочками,лунає в дзвінкому дитячому сміхові. І гомін,і сміх; але не той-то буйний,непевний гомін,коли люди гомонять і сміються надто голосно,щоб заглушити своє горе й сльози,– ні,се гомін спокійний,хоч і веселий. Як любо,урочисто-спокійно лунає те спільне: «Святий вечір!.. Будьмо здорові з святим вечором!».